25 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1294/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати неправомірними дії Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 ;
- зобов"язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 .
Під час розгляду справи суд
10 березня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (надалі також відповідач, Управління містобудування) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Історія справи
Провадження у справі відкрито ухвалою від 16 березня 2020 року. Прийнято рішення проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з проведення судового засідання із викликом сторін.
У судове засідання 06 квітня 2020 року сторони не з'явилися, направили клопотання про відкладення розгляду справи та відповідач направив клопотання про розгляд справи в режимі відеконференції.
Ухвалою від 06 травня 2020 року суд прийняв рішення про проведення відеоконференції на клопотання відповідача. Розгляд справи призначено на 18 травня 2020 року.
15 квітня 2020 року позивач надійшла заява про розгляд справи без його участі.
15 травня 2020 року від відповідача також надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
18 травня 2020 року сторони у судове засідання не з'явилися, у зв'язку із чим суд перейшов до розгляду справи у процедурі письмового провадження.
Аргументи сторін
Позивач в обґрунтування своїх вимог повідомив, що він є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка йому передана на підставі рішення Кременчуцької міської ради від 24 квітня 2019 року, право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У відповідності до цільового призначення земельної ділянки та відповідно до мети її отримання ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, маючи намір збудувати житлову споруду. Відповідач листом №28-05/0466/33 від 25.02.2020 року відмовив ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта, стверджуючи про невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні - Генеральному плану міста Кременчука, плану зонування території м.Кременчука. Відповідно до названих документів функціональне призначення земельної ділянки наданої у власність ОСОБА_1 - розміщення об'єктів повсякденного обслуговування, а тому в її межах забороняється будівництво житлових будинків, господарських будівель і споруд.
Стверджуючи, що до містобудівної документації не було внесено своєчасно змін відповідно до цільового призначення наданої йому у власність земельної ділянки та вказуючи на неможливість обмеження своїх повноважень власника, ОСОБА_1 стверджував про протиправність такої відмови.
Відповідач проти позову заперечував, направивши до суду відзив. У відзиву стверджував, що відмова надати ОСОБА_1 будівельний паспорт є правомірною та ґрунтується на вимогах Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Земельна ділянка, на якій позивач має намір будувати житловий будинок зі спорудами, відповідно до Генерального плану та плану зонування території міста, має функціональне призначення - розміщення об'єктів повсякденного обслуговування, де не передбачено можливості будівництва житлового будинку. Таке обмеження, на думку відповідача, відповідає закону й не обмежує в цілому права власника.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що рішенням Кременчуцької міської ради від 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0698 га кадастровий номер 5310436500:13:001:1061 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) у АДРЕСА_1 (а.с.12).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру на 20.09.2018 року земельна ділянка площею 0,0698 га кадастровий номер 5310436500:13:001: АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1 має цільове призначення 02.01 «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», належить до категорії земель житлової і громадської забудови (а.с.9).
Ця земельна ділянку відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та станом на 23.05.2019 року має цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (а.с.13).
ОСОБА_1 звертався до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зі заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, маючи намір збудувати житлову споруду.
Листом №28-05/0466/33 від 25.02.2020 року Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відмовило ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта, стверджуючи про невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні - Генеральному плану міста Кременчука, плану зонування території м.Кременчука. У листі вказало, що відповідно до названих документів функціональне призначення земельної ділянки наданої у власність ОСОБА_1 - розміщення об'єктів повсякденного обслуговування, а тому в її межах забороняється будівництво житлових будинків, господарських будівель і споруд (а.с.8).
Не погоджуючись з цієї відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 316 - 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 373 ЦК України зокрема передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до вимог статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до статті 27 Закону №3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 05.07.2011 №103 затвердило Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).
Згідно з пунктом 1.2. Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4 Порядку №103).
Пунктом 2.1 Порядку № 103 визначено, що до заяви замовником повинні додаватися: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласника земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані від сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності).
Відповідно до пункту 2.3 цього Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, у зв'язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Законом України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-ХІІ) визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
Згідно із частиною другою статті 5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).
За змістом статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
До того ж в силу приписів частини першої статті 21 Закону №3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.
Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
Висновки щодо правозастосування
Системний аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідач повноважний відмовити особі у наданні будівельного паспорту у разі встановлення невідповідності його намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Така правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №520/8970./18 та від 28.10.2019 у справі №820/4909/17.
У даній справі саме про ці мотиви стверджував відповідач, обґрунтовуючи правомірність відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорту.
Однак при цьому відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження того факту, що наміри ОСОБА_1 реалізувати свої повноваження власника та збудувати житловий будинок зі обслуговуючими будівлями суперечать вимогам містобудівної документації місцевого рівня.
Відтак, твердження відповідача про те, що земельна ділянка, на якій позивач має намір будувати житловий будинок зі спорудами, відповідно до Генерального плану та плану зонування території міста, має функціональне призначення з розміщення об'єктів повсякденного обслуговування, де не передбачено можливості будівництва житлового будинку - є недоведеним та не ґрунтується на будь-яких доказах.
Тому суд вважає оскаржувану відмову протиправною і також, що підлягає скасуванню, а відповідну позовну вимогу - такою, що підлягає задоволенню.
У той же час, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд не вбачає за можливе пряме зобов'язання Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про видачу ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва житлового будинку.
З огляду на те, що у суду відсутні дані про те, чи не існують інші підстави для відмови у видачі запитуваного будівельного паспорта, відсутні відомості про те, чи подані позивачем документи відповідають вимогам пункту 2.1 Порядку № 103, суд не має змоги оцінити, чи мав відповідач можливість та підстави прийняти інше рішення.
Тому в даній справі суд вважає необхідним зобов"язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу йому будівельного паспорта для будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 - з урахуванням висновків суду.
Висновки суду, що підлягають врахуванню, полягають в тому, що відповідач вправі відмовити особі у наданні будівельного паспорту у разі встановлення невідповідності його намірів забудови земельної ділянки доведеним і таким, що чітко відображені документально вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 рнкопп НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги 2 м.Кременчук Полтавської області ЄДРПОУ 02498790) задовольнити.
Відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 , вчинену Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у формі листа №28-05/0466/33 від 25.02.2020 року, - визнати протиправною та скасувати.
Зобов"язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу йому будівельного паспорта для будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 - з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков