19 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/672/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
представника позивача - Оніпченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про стягнення податкового боргу, -
06 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (надалі - відповідач, ДП "Полтавське управління геофізичних робіт"), з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 26.02.2020, від 27.03.2020, від 19.05.2020 /а.с. 72-73, 99-100, 129-130/, про стягнення коштів з рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість, що становить 2423449 грн. 92 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Державним підприємством "Полтавське управління геофізичних робіт" рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2423449 грн. 92 коп., який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість, у тому числі, пеня.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/672/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:30 11 березня 2020 року, витребувано докази.
Протокольною ухвалою суду від 11 березня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнано поважними причини неявки представника відповідача у судове засідання та розгляд справи відкладено.
Протокольною ухвалою суду від 30 квітня 2020 року клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено до 10:30 19 травня 2020 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19 травня 2020 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 125, 155/, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням карантину.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи, визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість, наявні підстави, встановлені пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справи за відсутності учасника справи у разі повторної його неявки в судове засідання, незалежно від причин неявки, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" (ідентифікаційний код 00147921) зареєстроване як юридична особа 28.07.2000 та перебуває на обліку як платник податків з 21.12.1991 в ГУ ДПС у Полтавській області, Управління у м. Полтаві, ДПІ у м. Полтаві (м. Полтава), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" /а.с. 43-44/.
ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" подано до ГУ ДФС у Полтавській області податкові декларації з податку на додану вартість:
- за листопад 2019 року від 18.12.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 212898 грн. /а.с. 10/;
- за жовтень 2019 року від 20.11.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 297977 грн. /а.с. 11/;
- за вересень 2019 року від 21.10.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 106633 грн. /а.с. 12/;
- за серпень 2019 року від 18.09.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 230813 грн. /а.с. 15/;
- за липень 2019 року від 20.08.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 339784 грн. /а.с. 14/;
- за червень 2019 року від 22.07.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 321584 грн. /а.с. 13/;
- за травень 2019 року від 20.06.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 501838 грн. /а.с. 19/;
- за квітень 2019 року від 20.05.2019, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 392945 грн. /а.с. 18/.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Сума податкового зобов'язання 392945 грн., визначена відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року від 20.05.2019, зменшена контролюючим органом за рахунок зарахування коштів в розмірі 90091 грн. 17 коп. 15.04.2020 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, та за рахунок зарахування коштів в розмірі 45000 грн. 07.05.2020 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість /а.с. 147/.
За приписами підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з приписами пункту 1 підрозділу 7 розділу 3 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, Нарахування пені розпочинається:
після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:
1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України;
2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У зв'язку з несвоєчасним частковим погашенням узгоджених грошових зобов'язань самостійно задекларованих відповідачем на суму податкового боргу відповідача контролюючим органом 20.06.2019, 08.08.2019, 29.08.2019, 16.09.2019, 16.10.2019, 18.11.2019, 16.12.2019 нарахована пеня з податку на додану вартість в загальному розмірі 154069 грн. 09 коп., детальний розрахунок якої наведено у письмовому розрахунку суми податкового боргу /а.с. 134-135/ та факт нарахування якої підтверджується витягами з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 2423449 грн. 92 коп., у тому числі пеня в сумі 154069 грн. 09 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" з податку на додану вартість, розрахунками суми боргу та пені /а.с. 133-148/.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
01.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №23759-17 на загальну суму 3293213 грн. 75 коп., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем 08.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 20/.
Не погодившись з податковою вимогою форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018, ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" оскаржило її до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі №440/367/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 00147921) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги повністю.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі №440/367/19 набрало законної сили 03 вересня 2019 року.
Отже, податкова вимога форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018 є чинною.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пунктів 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (ідентифікаційний код 00147921, вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (ідентифікаційний код 00147921, вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 2423449 грн. 92 коп. (два мільйона чотириста двадцять три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень дев'яносто дві копійки) на рахунок №UА768999980313030029000016002, отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 25 травня 2020 року.
Суддя С.С. Сич