Справа № 420/4442/19
21 травня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Макаренко А.І.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 ,
Від відповідача: Арутюнян Е.Ю.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України по справі №420/4442/19 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020р. по справі №420/4442/19 визнано протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлені листами від 16.05.2019 року №Ч-4940/0-2994/0/37-9 та 13.06.2019 року №Ч-5827/0-3643/0/37-19, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.04.2019 року та від 21.05.2019 року стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 512048100:01:003 для ведення особистого селянського господарства та прийняти передбачене статтею 118 Земельного кодексу України рішення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020р. по справі №420/4442/19 набрало законної сили 12.03.2020 р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подати суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020р. у справі №420/4442/19.
04.05.2020 року за вх.№17364/20 від позивача надійшла заява в порядку ст.254 КАС України про роз'яснення судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020р. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач на переконання позивача невірно тлумачить резолютивну частину судового рішення в частині прийняття рішення у відповідності до ст.118 КАС України, що призвело до прийняття наказу про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки. У зв'язку із цим позивач просить роз'яснити мотивувальну та резолютивну частину судового рішення, а саме роз'яснити, як само відповідач повинен виконати рішення суду в частині прийняття передбаченого ст.118 Земельного кодексу України рішення та підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
У судовому засіданні 21.05.2020 року позивач підтримав вказану заяву та просив її задовольнити. Представник відповідача наголосив, що рішення суду для відповідача є зрозумілим і однозначним, а на його виконання було прийнято наказ від 10.04.2020 року.
Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України по справі №420/4442/19, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, у разі коли рішення є неясним, та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримано вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Без визначеності судового рішення судовий захист не можливий. Визначеністю характеризуються усі частини судового рішення. Особливо необхідна вона для резолютивної частини. При частковому задоволенні вимог суд точно зазначає, чиї вимоги задоволені, в якому розмірі, що присуджується, у разі повної відмови у задоволенні вимог резолютивна частина точно визначає, кому і в чому відмовлено.
Судове рішення також має відповідати й іншим вимогам, до яких, зокрема, належать вичерпність (повнота), точність, зрозумілість. Так, вичерпність (повнота) - така властивість судового рішення, яка характеризує повноту відповіді суду на всі правові питання, що були поставлені перед ним на вирішення. Вичерпним судове рішення вважатиметься тоді, коли ним буде повністю вирішено спір між сторонами і дано відповідь на всі вимоги позивача, та заперечення відповідача.
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.21 Постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення судового рішення можливе у випадку, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; при цьому, суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд своєю ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Суд звертає увагу, що статтею 254 КАС України не визначено критеріїв, за наявності котрих можливо встановити доцільність та необхідність роз'яснення судового рішення, а тому висновку щодо такої доцільності суд доходить на власний розсуд з урахуванням певних критеріїв. Зокрема, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо за відсутності такого роз'яснення його об'єктивно неможливо виконати.
Дослідивши текст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020р. по справі №420/4442/19, суд вважає, що він є цілком зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а зміст резолютивної частини рішення суду повністю розкрито змістом його мотивувальної частини.
Так, як мотивувальна, так і резолютивна частина рішення містить мотиви та висновки, що є цілком зрозумілими і не потребують доповнення та/чи роз'яснення.
Суд зобов'язав відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 22.04.2019р. та від 21.05.2019р. стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти передбачене ст.118 Земельного кодексу України рішення, вмотивувавши таке рішення тим, що оскаржувані відмови, оформлені листами, обґрунтовані підставами, що не передбачені законодавством.
При цьому судове рішення не містить встановлення для відповідача обов'язку прийняти позитивне рішення у формі наказу про надання ОСОБА_1 за його заявами від 22.04.2019р. та від 21.05.2019р. дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому викладені у заяві позивача вимоги, як саме суд має роз'яснити рішення та за якими саме підставами відповідач міг відмовити у наданні дозволу не можуть бути задоволені судом, адже потребують вже зміни судового рішення по суті, що прямо забороняється ст.254 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення суду по справі №420/4442/19.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.241-243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України по справі №420/4442/19 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України (з урахуванням положень п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України).
Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2020 року.
Суддя М.М.Аракелян