22 травня 2020 р. № 400/1182/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання рішення протиправним, дискримінаційним та його скасування, визнання дій та бездіяльності протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення Ввідповідача про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений Позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано Позивачу;
- визнати дії відповідача по невиплаті пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;
- визнати бездіяльність відповідача, що до не виплати пенсії Позивачу з 01.02.2020 року - протиправною та дискримінаційною:
- зобов'язати відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.02.2020 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивача, починаючи з 01.02.2020 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на банківський рахунок довічно.
Ухвалою від 20.03.2020 року суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що у вересні 2000 року він виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання та після виїзду за кордон виплата пенсії йому була припинена. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року у справі 400/3902/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести позивачу перерахунок пенсії починаючи з 17.08.2017 р. у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», застосуванням коефіцієнту заробітної плати позивача, показника середньої заробітної плати за три роки до 2017 р, в розмірі 3764,40 грн., виплатити перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, представник позивача подав до відповідача заяву про відкриття банківського рахунку з його реквізитами. Проте, відповідач листом від 12.02.2020 року повідомив про припинення виплати пенсії та відмовив, що ним проведено перерахунок пенсії позивача, та водночас повідомив, що ним припинено з 01.02.2020р. виплату пенсії у зв'язку з неотриманням через поштове відділення протягом шести місяців особисто. Позивач не погоджується з таким рішенням пенсійного органу, вважає такі дії неправомірними, дискримінаційними та такими, що суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не отримував протягом шести місяців підряд призначену пенсію, яка виплачувалась йому через поштове відділення, оскільки банківських реквізитів для виплати пенсії ОСОБА_1 до відповідача від установи банку не надходило а в подальшому через не отримання ним пенсії, виплата була припинена. Відповідач зазначає, що заява про відкриття рахунку для зарахування суми пенсії позивачу листом надіслана її представником, чим порушено вимоги чинного пенсійного законодавства щодо подання такої заяви, у зв'язку з чим відповідач відмовив у поновленні та виплаті пенсії через установу банку з вищезазначених підстав.
Позивач разом з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у зв'язку із складністю справи та необхідністю особисто надавати пояснення.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивачу з 1986 року призначено пенсію за віком.
У вересні 2000 року позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії йому припинено.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року у справі 400/3902/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести позивачу перерахунок пенсії починаючи з 17.08.2017 р. у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», застосуванням коефіцієнту заробітної плати позивача, показника середньої заробітної плати за три роки до 2017 р, в розмірі 3764,40 грн., виплатити перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум. (а. с. 47-49). Рішення набрало законної сили 30.03.2020 року.
Рішенням відповідача від 05.02.2020 року № 586-Г-06, оформленого листом, виплата пенсії позивачу була припинена з 01.02.20120 року (а.с. 52-54).
До матеріалів справи рішення про припинення виплати пенсії з 01.02.2020р. не надано.
В зазначеному листі представнику позивача повідомлено, що виплата поновленої пенсії здійснювалась через поштове відділення 54056. Оскільки протягом шести місяців (з серпня 2019 року по січень 2020 року) позивач не отримував пенсійну виплату, відповідачем прийнято рішення про припинення виплати пенсії з 01.02.2020 року (згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058). Крім того, відповідач зазначив, що для поновлення виплати пенсії через установу банку на поточний рахунок, позивач має звернутись особисто з відповідною заявою.
Як зазначив представник позивача в позові, він звертався до відділення АТ «Приватбанку» про те, що ним було відкрито відповідний банківський рахунок, реквізити якого представниками позивача, 17.01.2020р. , відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1596 від 30.08.1999 року, було передано безпосередньо до УПФУ.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків
роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV).
Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 (надалі - Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.
Згідно п. 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
З аналізу викладеного вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку № 1596 двома шляхами, а саме:
- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;
- від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).
Виходячи зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що позивачем відкрито картковий рахунок у відділенні АТ "Приватбанк", проте до матеріалів справи позивачем не надано жодного на це доказу, в тому числі не вказано в позовних вимогах сам банківський рахунок.
Відповідно до додатку 5 позовної заяви (а.с. 51) - заяви представника позивача від 17.01.2020р. за вих№302, представник позивача просив управління пенсійного фонду належні Гуревич В.А. суми пенсій перерахувати на його особистий банківський рахунок реквізити якого надані (в додатку 5 до заяви від 17.01.2020р., а це - оригінал заяви ОСОБА_1 про перерахування пенсії на банківський рахунок) в його заяві про перерахування пенсії на розрахунки, тощо.
Відповідно до п.10 Постанови Кабміну України № 1596 від 30.08.1999 року (зі змінами) «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (далі - Порядок 1596) - заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем до органу Пенсійного фонду або приймається органом Пенсійного
фонду від установи уповноваженого банку.
Як вказав представник позивача в позові, всі умови визначені законодавством, були виконані позивачем, що підтверджено Додатком №5 до позову, а це - оригінал заяви ОСОБА_1 про перерахування пенсії на банківський рахунок, якого в представника позивача бути не може, оскільки така заява (її оригінал) подається до управління пенсійного фонду уповноваженою особою банку, яка відкрила банківський рахунок для виплати пенсії громадянину України за його завою або заявою уповноваженого представника до банку.
Суд зауважує, що представник позивача не має повноважень згідно чинного законодавства подавати до управління пенсійного фонду заяву про виплату пенсії або грошової допомоги на реквізити поточного рахунку відкритого у відповідному банку.
За змістом додатку 1 до Порядку № 1596 від 30.08.1999р. громадянин України на ім'я якого відкрито рахунок в банку, уповноважує працівника банку передати від його імені заяву до відповідного органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення. Така заява має чіткий зміст, встановлений вказаним вище Порядком.
Як вказав відповідач у відзиві, на адресу управління пенсійного фонду, в матеріалах пенсійної справи позивача відсутня заява про виплату пенсії через поточний рахунок в банку із зазначенням реквізитів, тому виплатат та доставка пенсії позивачу здійснювалась через підприємство поштового зв'язку ПАТ «укрпошта» за останнім зареєстрованим місцем проживання позивача ( АДРЕСА_2 ).
Порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв'язку регулюється Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженою наказом від 28.04.2009 за № 464/156 Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за№ 592/16608 (далі - Інструкція № 464/156)
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 464/156 у разі невиплати пенсій, соціальних допомог одержувачу у відривному талоні виплатної відомості за формою В 1-М зазначається причина ("Відсутній", "Помер", "Виїхав" тощо).
За період з серпня 2019 року по січень 2020 року (6 місяців) пенсія Позивачу вручена не була.
У відривних талонах виплатної відомості за формою В 1-М, які були повернені об'єктом поштового зв'язку № 56, зазначена причина невиплати пенсії - «Відсутній».
Для встановлення причини неотримання пенсії та встановлення місцезнаходження позивача, відповідачем було здійснено запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області та управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області. Відповідно до наданих відповідей встановлено, що позивач не значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , оформив документи для виїзду на постійне місце проживання в Ізраїль, із заявою щодо повернення в Україну на постійне місце проживання не звертався.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Рішенням відповідача від 27.01.2020 № 5 виплату пенсії позивачу було припинено у зв'язку із неотриманням пенсії протягом 6 місяців підряд. Зазначене рішення 24.01.2020 було направлено представнику позивача.
Суд вважає такі доводи відповідача обґрунтованими, а тому твердження представника позивача про те, що ним подавалась заява до відповідача про перерахунок пенсії на реквізити банку, не підтверджена жодним належним доказом у справі, тому в частині вимог щодо визнання дії відповідача по невиплаті пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок та зобов'язання відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.02.2020 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі, з проведенням індексації і
компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивача, починаючи з
01.02.2020 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на банківський рахунок довічно, слід відмовити.
Проте, відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Отже, пенсіонер наділений правом вибору порядку звернення до органу, що призначає пенсію, або особисто, або через свого представника.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії, але заяву про виплату пенсії на банківський рахунок позивача або його представник подає через уповноважену особу банку, в якому відкрито відповідний рахунок.
При цьому, у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення відповідача, викладене у листі № 486-Г-06 від 05.02.2020 року про припинення виплати пенсії позивачу, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу, а також визнання протиправними та дискримінаційними дій та бездіяльності відповідача щодо не повідомлення позивача про виплату пенсії через поштове відділення та по припиненню виплати пенсії, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Так, звертаючись з позовом про поновлення виплати пенсії, позивач не просила суд у справі № 400/3902/19 зобов'язати відповідача поновити та виплачувати пенсію саме на банківський рахунок.
Оскільки, на момент поновлення пенсії за рішенням суду, ним не подано заяву про виплату пенсії через поточний рахунок в банку, відповідачем виплата та доставка пенсії здійснювалась через підприємство поштового зв'язку ПАТ "Укрпошта".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з боку відповідача не було допущено протиправної бездіяльності щодо неповідомлення позивача про виплату пенсії через поштове відділення, адже позивач мав подати до відповідача заяву про виплату пенсії через поточний рахунок в банку до або після прийняття рішення суду по справі № 400/3902/19 року, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині та в частині визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення відповідача, викладене у листі № 586-Г-06 від 05.02.2020 року про припинення виплати пенсії позивачу, не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити усі недоотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням всіх підвищень до фактичного виконання відповідачем рішення у справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на всі несвоєчасно виплачені суми, до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок - довічно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини
доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Однак, враховуючи, що пенсія позивачу була нарахована та виплачена до поштового відділення, суд не може вважати суму пенсійних виплат такою, що є втраченим доходом, що нівелює застосування до спірних відносин Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії є передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив поновлення та перерахунок пенсії, а відтак відсутні підстави вважати, що при поновленні виплати пенсії відповідач не здійснить індексацію самостійно, як того вимагає Закон.
Щодо продовження виплати пенсії позивачу на банківський рахунок довічно, суд вважає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки спір в цій частині фактично не існує.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 243, 246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов