про залишення позовної заяви без розгляду
19 травня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 816/4779/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
представника позивача - Федорович Є.І.,
представника відповідача-1 - Сухомлин Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення суми бюджетного відшкодування, -
21 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19 лютого 2016 року /а.с.109-110/) до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /відповідач -1/, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області /відповідач - 2/ про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС України в Полтавській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Промислова компанія "Газвидобування", на суму 988723,50 грн за червень 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 988723,50 грн.
Позов обґрунтований тим, що ДПІ у м. Полтаві не вчинила дії, передбачені Податковим кодексом України, для відшкодування податку на додану вартість у сумі 988723,50 грн, а саме: не подала до органу казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чим порушила права позивача на повернення надмірно сплаченої суми податку.
Відповідач-1 позов не визнав та у запереченнях на позов просив у задоволенні позову відмовити з тих, зокрема, підстав, що відшкодування з Державного бюджету України є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
В письмових поясненнях відповідач-2 повідомив, що у випадку задоволення позовних вимог сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість підлягає стягненню на користь ТОВ "ПК "Газвидобування" з Державного бюджету України в особі УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області., та просив розглянути справу в сукупності поданих доказів сторін та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 816/4779/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про стягнення суми бюджетного відшкодування задоволено частково: зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" надмірно сплаченої суми податку на додану вартість; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі №816/4779/15 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 29 листопада 2019 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2019 року справу передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року справу прийнято до провадження.
У зв'язку зі змінами в законодавстві щодо порядку відшкодування податку на додану вартість та в судовій практиці Верховного Суду щодо належного способу захисту прав платника податку у спорах щодо відшкодування податку на додану вартість позивачем подано до суду заяву про зміну предмета позову, яка з метою належного захисту прав позивача прийнята судом до розгляду.
Судовим розглядом встановлено, що 20 липня 2010 року ТОВ "ПК "Газвидобування" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року /а.с. 111-117 т. 1/ разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до декларації), в якій ТОВ "ПК "Газвидобування" просило відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування у сумі 17719233,00 грн, що визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 , МФО 331605, Пол. Від. АТ «Райффазен банк Аваль» м. Полтава.
22 березня 2011 року до ДПІ у м. Полтаві подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року /а.с.118-122 т. І/, в якому уточнено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року, а саме: зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 16479774,00 грн та у розрахунку суми бюджетного відшкодування /а.с. 121 т. І/ зазначено суму, яка підлягає відшкодуванню за червень 2010 року, -988724,00 грн. Одночасно з поданням уточнюючого розрахунку, тобто 22 березня 2011 року, платником податку подано уточнену заяву про повернення суми бюджетного відшкодування /а.с. 122 т. І, а.с. 209 т. 5/, в якій ТОВ "ПК "Газвидобування" просило бюджетне відшкодування за червень 2010 року в сумі 988724,00 грн перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 , МФО 331605, Пол. Від. АТ «Райффазен банк Аваль» м. Полтава.
До 01 січня 2011 року порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначалися Законом України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР /далі - Закон №168/97-ВР (у відповідній редакції)/.
Так, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з підпунктами 7.7.5, 7.7.6, 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України N 2755-VI від 2 грудня 2010 року /далі - ПК України (у відповідній редакції)/.
Відповідно до пунктів 50.1 та 50.3 статті 50 ПК України (у редакції, чинній на дату подання позивачем уточнюючого розрахунку) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Пунктами 200.7 -200.15 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судовим розглядом встановлено, що камеральну перевірку даних, зазначених позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року, ДПІ у м. Полтаві не проводила та наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено платником податку з порушенням норм податкового законодавства, не встановлювала. Відповідно після подання позивачем 22 березня 2011 року уточненої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року ДПІ у м. Полтаві не проводила документальну виїзну перевірку платника для перевірки достовірності визначення заявленого бюджетного відшкодування та податкове повідомлення-рішення про зменшення заявленої суми (або її частини) бюджетного відшкодування за наслідками такої перевірки не приймала.
Посилання позивача на прийняття податковим органом податкового повідомлення -рішення від 03 листопада 2010 року № 0001692310/0 (про зменшення бюджетного відшкодування на суму 659149,00 грн та застосування штрафу у сумі 329575,00 грн) /а.с. 6 т.І/ суд відхиляє, оскільки таке податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 26.10.2010 № 10085/23-5/31354329, складеного за результатами перевірки правомірності декларування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, та цим податковим повідомленням-рішенням зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 659149,00 грн за січень, березень -квітень, червень -серпень, жовтень, грудень 2008 року та січень 2009 року, а не червень 2010 року. Те, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в 2008 та 2009 роках (на чому наполягає позивач), не змінює того факту, що бюджетне відшкодування податку у сумі 988724,00 грн заявлено позивачем за червень 2010 року на підставі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року (уточненої), поданої до ДПІ у м. Полтаві 22 березня 2011 року. До того ж в нормі пункту 200.15 ПК України, на яку посилається позивач в обґрунтування дати узгодження суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року, йде мова про обов'язок органу ДПС направити до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, після закінчення процедури судового оскарження не будь-якого податкового повідомлення-рішення, а тільки податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки суми податку, заявленої до відшкодування (у спірному випадку - за червень 2010 року).
Головним управлінням ДПС у Полтавській області (правонаступником Головного управління ДФС у Полтавській області, яке в свою чергу є правонаступником ДПІ у м. Полтаві) не заперечується, що ДПІ у м. Полтаві відповідно до вимог пункту 200.12 статті 200 ПК України висновок із зазначенням суми (988724,00 грн), що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року, до органу Державного казначейства України не подавала. А довідками про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, /а.с. 129 т. І, а.с. 180 т. 5/ підтверджується, що сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2010 року складає 988723,50 грн.
ТОВ "Промислова компанія "Газвидобування" звернулося до суду з позовом про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Промислова компанія "Газвидобування", на суму 988723,50 грн за червень 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 988723,50 грн - 21 грудня 2015 року /а.с. 4 т. І/.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Аналогічне право закріплено й пунктом 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року на дату звернення позивача до суду з цим позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною першою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частиною третьою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України (у вказаній редакції) передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Отже, Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року).
Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України надано можливість платнику податку захистити своє право на отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість протягом цього строку.
Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право на стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.
Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу протягом 1095 днів, то для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення бюджетної заборгованості протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.
З аналізу пунктів 200.10 -200.15 статті 200 ПК України вбачається, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодована сума набуває статусу бюджетної заборгованості та платник податку має право звернутися до суду з відповідним позовом протягом 1095 днів з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на отримання заявленої до відшкодування суми податку.
Беручи до уваги положення статті 50 та пунктів 200.10 -200.15 статті 200 ПК України, ДПІ у м. Полтаві зобов'язана була до 22 квітня 2011 року провести камеральну перевірку даних, зазначених позивачем в податковій декларації за червень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку) та, у разі відсутності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в 988723,50 грн зроблено з порушенням норм податкового законодавства, протягом п'яти днів після закінчення перевірки, підготувати та надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який, у свою чергу, протягом п'яти операційних днів після отримання такого висновку зобов'язаний перерахувати кошти з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, тобто не пізніше 03 травня 2011 року .
Дій щодо проведення відповідної перевірки та складання і направлення до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню за червень 2010 року, ДПІ у м. Полтаві не вчинила.
З огляду на викладене, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 810/1925/16 та у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 818/3843/15, суд доходить висновку, що про порушення свого права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 988723,50 грн, які залишилися невиплаченими у зв'язку із невиконанням суб'єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов'язків, ТОВ "Промислова компанія "Газвидобування" дізналося або повинно було дізнатися 03 травня 2011 року.
Відтак, подання вказаним товариством до суду цього позову з вимогами про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування суми податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість лише 21 грудня 2015 року свідчить про пропущення позивачем 1095-денного строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду встановлені пунктом 9 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та пунктом 8 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, до позовної заяви, поданої ТОВ "Промислова компанія "Газвидобування" із пропущенням встановленого строку звернення, суд застосовує наслідки, передбачені пунктом 8 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Так, вказана норма кодексу передбачає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом позивач не подавав, а навпаки, у ході судового розгляду справи в письмових поясненнях та в судових засіданнях повідомляв суду про дотримання строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (вул. Миру, буд.3, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 31354329) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 38019510) та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка, буд.1, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 37959255) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" бюджетної заборгованості із відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 988723,50 грн залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2020 року.
Суддя Н.І. Слободянюк