Справа № 420/2783/20
25 травня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання противоправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, при розгляді заяви від 24.12.2019 р. за вхідним № Ко -4633 яка стосується питань регулювання земельних відносин, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га кожному заявнику за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Куяльник на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв'язку з тим, що воно не розглянуто на пленарному засіданні сільської ради; зобов'язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути звернення від 24.12.2019р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту у відповідності до вимог п. "б" частини 1 ст.121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370; 5122981700:01:001:0375; 5122980800:01:002:0377; 511200000:02:020:0209 або 5111200000:02:020:0209 або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом; зобов'язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за рахунок земельних ділянок кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370; 5122981700:01:001:0375; 5122980800:01:002:0377; 511200000:02:020:0209 або 5111200000:02:020:0209 або інших вільних земельних ділянок із земель комунальної власності.
Ухвалою суду від 06.04.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 24.12.2019р. за вх. №Ко-4633 вона звернулась до Куяльницького сільського голови у Подільському районі Одеської області Паламарчука С.М. із колективним зверненням від себе та своїх друзів у вигляді заяви, яке відноситься до питань регулювання земельних відносин для розгляду і винесення загального рішення, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Куяльник на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у відповідності із п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру кожного члена родини заявника. Крім того в зверненні було зазначено, що якщо вказана ділянка з якихось причин не відповідає вимогам для відведення, то можливо запропонувати свій варіант який би влаштував всіх. Листом від 15.01.2020р. №Ко-4633 Куяльницький сільський голова Паламарчук С .М. повідомив позивача, що для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського фермерського господарства у власність кожному громадянину необхідно особисто звернутись до Куяльницької сільської ради із заявою, документами, посвідчують особу громадянина України, графічними матеріалами, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Позивач зазначив, що жодної обґрунтованої підстави, яка передбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідачем у відповіді не зазначена. Водночас, позивач вказав, що відповідно до положень ч.1 ст.26 Закону України №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі питання регулювання земельних відносин, що відповідачем вчинено не було. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14.05.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що аналіз ст.118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому приписи статті 12 Земельного кодексу України свідчать про те, що сільські ради розпоряджаються земельними ділянками комунальної власності. Якщо земельна ділянка не належить сільській раді на праві комунальної власності це також є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки. Відповідач вказав, що кожен громадянин України зацікавлений в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається із клопотанням про надання дозволу на його розробку, також додає графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Як зазначив відповідач, з наданих документів вбачається, що на графічних матеріалах відсутній розмір та місце розташування земельної ділянки, а тільки кадастровий номер, який не зазначає бажане місце розташування земельної ділянки та її площу. У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
24.12.2019р. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись до Куяльницького сільського голови із колективною заявою №Ко-4633 про надання кожному заявнику дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами с. Куяльник у відповідності із п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України(а.с.13).
До зазначеної колективної заяви від 24.12.2019р. додано: копія паспорту і ідентифікаційного коду кожного заявника та копії відомості документації із землеустрою, з позначенням конкретного місця розташування земельних ділянок на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на 5 арк.
Листом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 15.01.2010р. №Ко-4633 адресованого ОСОБА_1 повідомлено, що колективна заява вх. №Ко-4633 від 24.12.2019р. розглянута. Згідно статті 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність кожному громадянину необхідно особисто звернутися до Куяльницької сільської ради із заявою, документами, що посвідчують особу громадянина України, графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.19-26).
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями ч.7 наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
При цьому, у відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до законупитань регулювання земельних відносин.
Частинами 1-2 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, органом, який у відповідності до вимог статті 122 ЗК України уповноважений розглядати клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у випадку спірних правовідносин, є відповідна сільська рада і вирішення даного питання, згідно з положеннями статей 26, 43 та 59 Закону №280/97-ВР повинно відбуватись виключно на пленарних засіданнях цієї ради шляхом прийняття відповідного рішення.
Як зазначалось судом, в межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.
При цьому, положення ст.118 Земелького кодексу України не містять обов'язок щодо індивідуального звернення громадян України із заявою про надання відповідного дозволу чи заборони звертатись із колективною заявою.
Відсутність належним чином оформленого рішення Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, наданий відповідачем лист від 15.01.2010р. №Ко-4633 на адресу ОСОБА_1 не може сприйматися судом як належна відмова у наданні такого дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 815/6094/17 та від 09 січня 2020 року у справі № 820/4433/17.
Таким чином, Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно нерозгляду поданої позивачем заяви.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача про визнання противоправною бездіяльності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.12.2019 р. за вхідним № Ко -4633, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд не надає оцінки доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву з приводу наявності у відповідача визначених законодавством підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вони не знайшли свого відображення у листі Куяльницької сільської ради від 15.01.2020р. №Ко-4633, а відтак не були покладені в основу допущеної відносно ОСОБА_1 бездіяльності.
Поряд з цим, оскільки суд прийшов до висновку про бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.12.2019р., позовні вимоги про зобов'язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.12.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту у відповідності до вимог п. "б" частини 1 ст.121 ЗК України та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, оскільки Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області не було розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а не фактично відмовлено у ньому, суд приходить до висновку про передчасність вимог позивача про надання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу комунальної власності та відсутності підстав для задоволення вказаних вимог.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В прохальній частині позовних вимог ОСОБА_1 позивач звернулась до суду із клопотанням про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області судові витрати, а саме за сплату судового збору та подання правничої допомоги.
24.04.2020р. до суду від позивача надійшов акт виконаних робіт від 21.04.2020р. про надання адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем юридичних послуг у розмірі 2400,00грн.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з наданих до суду документів, 30.03.2020р. між адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем та Цуркан Анною Олександрівною укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п.п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами(а.с.16-17).
На підтвердження виконання вказаного договору від 30.03.2020р. позивачем надано до суду акт виконаних робіт від 21.04.2020р. та квитанцію від 21.04.2020р. б/н про сплату 2400,00грн.
Однак, оскільки зазначений акт виконаних робіт підписаний одноособово адвокатом Опанько О.М. та отримання наданих послуг не підтверджено підписом Цуркан Анни Олександрівни, суд приходить висновку про відсутність доказів, які підтверджують отримання відповідної правничої допомоги та відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, згідно квитанції № 0.0.1661422238.1 від 26.03.2020р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 840,80грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 840,40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.12.2019 р. за вхідним № Ко -4633.
Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835, Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул. Соборна 105 ) повторно розглянути звернення від 24.12.2019р. про надання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту у відповідності до вимог п. "б" частини 1 ст.121 Земельного кодексу України та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835, Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул. Соборна 105 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.