справа№380/2292/20
25 травня 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та зобов'язання вчинити дії.
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 380/2292/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 ухваленому у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження позов у справі № 380/2292/20 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 роки виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Від представника позивача 15.05.2020 надійшла заява, в якій просить ухвалити у справі № 380/2292/20 додаткове рішення про розподіл судових витрат і стягнути з Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.
В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу долучив до матеріалів справи копії наступних документів: копія договору про надання правничої допомоги від 25 грудня 2019 року, витяг з додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги, акт №11 здавання-приймання виконаної роботи від 23.04.2020 та копія квитанції про сплату правових послуг № 0.0.1686123939.1 від 23.04.2020.
Згідно розрахунку розміру винагороди вказаного в акті №11 від 23.04.2020, надані послуги : вивчення матеріалів справи-1 год. - 500 грн; вивчення судової практики - 2 год - 1000 грн; підготовка позову - 2 год. - 1500 грн; всього 3000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням зазначеного, оскільки справа розглядалася у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заява про ухвалення додаткового судового рішення розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд перевірив матеріали справи і заяви та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на наступні обставини.
Судові витрати згідно з ч.1 ст.132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, згідно з ч.3 ст.132 КАС України належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки КАС України не встановлює умов для подання доказів про понесені витрати на правову допомогу у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) без повідомлення учасників справи та без проведення судових дебатів, то підстав для залишення заяви позивача без розгляду законом не передбачено.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у Постанові від 04.02.2020 справа №280/1765/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/87388337 зазначив, що: «Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат...". Документи, які слід надати на підтвердження надання правової допомоги: - копію договору про надання юридичних послуг та копію додаткової угоди до договору; - копію рахунку, виставленого позивачу за надані юридичні послуги на суму 5000 грн.; - копію квитанції на підтвердження оплати наданих адвокатських послуг; - копію акта виконаних робіт (наданих послуг).»
Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Відповідно до ч. 2 та ч. 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Матеріали позовної заяви надійшли до суду 19.03.2020, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Суду разом з позовом надано лише копію ордеру на надання правничої допомоги адвокатом Трофімов Р.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 25.12.2019 (а.с.10).
Згідно з частиною 10 статті 79 КАС України, докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Через канцелярію суду 15.05.2020 надійшла заява вх.№24470 про долучення до матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а саме:
- копія квитанції № 0.0.1686123939.1 від 23.04.2020 на суму 3000, 00 грн.
- копія договору про надання правничої(правової) допомоги датований 25.12.2019;
- витяг з додатку до надання правничої(правової) допомоги;
- копія акту виконаних робіт №11 від 23.04.2020;
Таким чином, всупереч вимогам частини 2 статті 79 КАС України, з невідомих причин разом з позовною заявою позивачем чи його законним представником не подано договір про надання правничої допомоги від 25.12.2019, враховуючи той факт, що позовну заяву подано до суду 19.03.2020 (а.с.1).
Крім того, позивачем в позовній заяві та клопотанні не вказано причини, що не залежали від нього про неможливість подання договору про надання правничої допомоги від 25.12.2019.
Відповідно до частини 9 статті 79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
У матеріалах справи відсутні докази надсилання Кінологічному навчальному центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України заяви про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, судом встановлено згідно копії квитанції № 0.0.1686123939.1 від 23.04.2020, ОСОБА_1 сплатив суму 3000, 00 грн отримувачу - «Руслан Трофімов АБ», однак не містить посилання про сплату коштів на виконання саме договору про надання правової допомоги від 25.12.2019, а зазначено про сплату не ідентифікованих правових послуг, що не є належним підтвердженням понесення таких витрат саме з розглядом даної справи як витрат на правову допомогу.
Більше того, копія договору про надання правничої(правової) допомоги від 25.12.2019 та копія акту виконаних робіт №11 від 23.04.2020 не підписані клієнтом ОСОБА_1 , а відтак також не можуть вважатися належним доказом понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи наведені обставини, суд не може брати до уваги докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що надані суду всупереч вимог статті 79 КАС України.
З огляду на викладене та встановлені судом фактичні обставини справи, беручи до уваги положення КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат позивача на правову допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 252, 255, КАС України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст додаткового рішення складений 25.05.2020.
Суддя Коморний О.І.