справа№380/1899/20
22 травня 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Вудсток" про визнання протиправними та скасування рішень Галицької митниці Держмитслужби.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Вудсток", в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00019;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900001/1 від 09.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на підставі контракту на митну територію України згідно митної декларації №UA209170/2020/000487 ввезено каву смажену з кофеїном мелену Robusta 100% Aroma FK WestWoodstock, розфасованої в пачки по 500 грам в кількості 38 208 пачок, виробництва фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG, країна виробництва - Німеччина та Robusta 100% Aroma FK Ukraine, розфасованої в пачки по 500 грам в кількості 5 268 пачок, виробництва фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG, країна виробництва - Німеччина. У зазначеній митній декларації декларант ТОВ «БК АВЕРС ЛТД» в інтересах позивача самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортуються, а саме контракту №03/12/19 від 03.12.2019, укладеного між позивачем та нерезидентом Melitta Europa GmbH & Co.KG та рахунку-проформи №3355478 від 06.12.2019. Одночасно з митною декларацією декларантом було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, контракт №03/12/19 від 03.12.2019, рахунок-проформу №3355478 від 06.12.2019, пакувальний лист №1494787 від 27.12.2019, сертифікат якості від 23.12.2019, сертифікат з перевезення вантажів форми EUR. 1 №А 812431 від 23.12.2019, платіжне дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 20.12.2019, висновок експертного товарознавчого дослідження №20/1/001 від 03.01.2020, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 23.12.2019, сертифікат здоров'я від 20.12.2019, копію митної декларації країни відправлення №19DE232520126422E3 від 23.12.2019. Однак вказує, що відповідач не погодився із визначеною позивачем митною вартістю товару та Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900001/l від 09.01.2020 визначено загальну вартість товару в розмірі 58 283,93 Євро (вартість за одиницю - 2,6812 Євро). Відтак, у зв'язку з неможливістю завершення митного оформлення (у зв'язку із прийняттям рішення про коригуванням митної вартості товару), за результатами розгляду поданої електронної митної декларації відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00019. Вважає вищевказані картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 23.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зокрема зазначив, що в експортній декларації від 23.12.2019 № 19DE232520126422E3 зазначена вартість товару становить 41523 євро, а відповідно до рахунку - проформи вартість товару становить - 39423,74 євро, пакувальний лист та ЦМР датовані 27.12.2019, товар пройшов митну очистку 23.12.2019 про що свідчить дата експортної декларації. Номер пакувального листа є вказаний у експортні декларації, що є неможливим тому що на момент оформлення його не існувало. Відповідно до п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту №03/12/19 від 03.12.2019 ціна на товар включає в себе: вартість товару, упаковки, витрат з завантаження товару підготовку документів, здійснення експортних формальностей та витрат на доставку товарів, але в товаросупровідних документах, зокрема у проформі рахунку 3355478 від 06.12.2019 відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме упаковки, витрат з завантаження товару, підготовку документів, здійснення експортних формальностей та витрат на доставку товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Відповідно до п.1.2 контракту Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується для кожного замовлення окремо. На товар, який поставляється відповідно до рахунку-проформи від 06.12.2019 №3355478, також було здійснено замовлення, номер зазначено у проформі, а саме №2 від 06.12.2019. Проте, до митного оформлення замовлення не подавалось. Отже вважає, що відсутнє документальне підтвердження даних, що формують митну вартість. Зазначає також, що у пункті 4.4 контракту наведено перелік документів, які продавець зобов'язується надати покупцю разом із товаром, в тому числі Інвойс продавця. Проте, до митного оформлення був поданий тільки проформа- інвойс. Також відповідно до інформації з сайту виробника посилання на який є в рахунку-проформі встановлено, що найменша вартість однієї упаковки 500 грам становить 4,99 євро, що у п'ять разів вище від фактурної вартості. Вказує, що за результатами вивчення "висновку експертного товарознавчого дослідження" від 03.01.2020 №20/1/001 встановлено наступне: Відсутні конкретні характеристики товарів, які використовуються як подібні під час дослідження цінової інформації із зовнішніх джерел (відсутня інформація щодо якісного складу продукту Робуста , Арабіка , суміш у певних пропорціях тощо). Під час проведення розрахунків, експертом без належного обґрунтування застосовуються максимальні значення коригуючих коефіцієнтів. Виходячи з викладеного, застосовувати даний висновок для підтвердження вартісних характеристик товару даної партії некоректно. Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Зазначає, що на вимогу органу доходів і зборів декларантом надано наступні документи. Прайс-лист (Зауваження- Прайс лист має адресний характер, не зазначені умови поставки.) Лист-роз'яснення від продавця (Викладене у цьому листі твердження, що вартість транспортування є комерційною таємницею є спірним. Оскільки у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, підприємство повинно надати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, вказує, що це звичайна торгівельна практика). Зазначає, що Галицькою митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів. Після винесення рішення декларантом подано декларації із застосуванням положень ч.7ст.55 МКУ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA125090/2019/522028 від 08.11.2019. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Також вважає за необхідне відзначити, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Зазначає, що відповідач при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Представник позивача подав відповідь на відзив в якому зокрема вказав, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст зовнішньоекономічного контракту №03/12/19 від 03.12.2019, укладеного між ТОВ «Вест Вудсвток» та Melitta Europa GmbH & Co.KG, в тому числі будь-яких відомостей про отримання або не отримання Фірмою Melitta Europa GmbH & Co.KG від позивача сум коштів за відчужений позивачу товар за цим зовнішньоекономічним договором. Стверджує, що наданими позивачем документами підтверджено заявлену митну вартість ввізного товару, а саме а саме 0,9070 євро за одиницю кави Aroma FK WestWoodstock 500 г, що в загальному становить 34 654,66 євро (0,9070 х 38 208 пачок) та 0,9070 євро за одиницю кави Aroma FK Ukraine 500 г, що в загальному становить 2 364,00 Євро (0,9070 х 5 268 пачок). Також вказує, що вказана вартість підтверджується не лише рахунком проформою та платіжним дорученням про його оплату, але й такими документами як листом фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG від 08.01.2020, згідно якого у вартість товару входить вартість поставки до м. Львів, а 20.12.2019 останнє отримало попередню оплату за товар в розмірі 39432,74 Євро та листом фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG від 13.01.2020, згідно якого ціна, зазначена в експортній декларації в розмірі 41523 євро вказана помилково, тоді як вірною сумою є 39432,74 Євро. Також вказує на висновок експертного товарознавчого дослідження №20/1/001 від 03.01.2020. Саме 39432,74 Євро є дійсною вартістю ввезеного позивачем товару у розумінні МК України, саме таку вартість ним було сплачено, що не оспорюється відповідачем. Вважає, що доводи відповідача щодо невідповідності дати експортної митної декларації (23.12.2019) та дат пакувального листа та ЦМР (27.12.2019) як підстава коригування митної вартості є неспроможними, виходячи з того, що такі сформовані відправником (Постачальником) у тій послідовності, яку він вважав потрібною, тому така обставина не може вказувати на винність дій позивача як підставу неналежного визначення методу, оскільки не залежала від нього безпосередньо, а сама послідовність дат у зазначених документах ні яким чином не вливає на товар, що був оплачений та підлягав переміщенню на митну територію України. Також зазначає, що відповідач стверджує, що відповідно до інформації з сайту виробника, посилання на який зазначений в проформі-рахунку, встановлено, що найменша вартість однієї упаковки 500 грам становить 4,99 євро, що у п'ять разів вище від фактурної вартості. Однак при огляді веб-сайту https://www.mel1tta.de/ такого товару як- кава Aroma позивач не виявив. Вказує, що відповідачем до відзиву долучено митну декларацію, яка начебто слугували джерелом інформації для коригування митної вартості. Однак стверджує, що це не та декларація, що була вказана в рішенні про коригування, номер такої є іншим: UA125130/2019/522028, тоді як оскаржуване рішення містить посилання на МД №UA125090/2019/522028. Звідси вважає, що митна декларація UA125130/2019/522028 є неналежним та недопустимим доказом у справі. Також вважає, що митна декларація UA125130/2019/522028 не свідчить про те, що до порівняння відповідачем брався аналогічний товар. Додатково зазначає, що за митною декларацією UA125130/2019/522028 ввезено 4 види товару різних торгових марок та різної ваги, відтак, без інвойсу та контракту визначити вартість одиниці товару є неможливим. Також, із митної декларації UA125130/2019/522028 слідує, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додано роялті (п.3 ч.10 ст.57 МК України). Наведене підтверджує неможливість врахування означеної митної декларації як підстави для коригування митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
03.12.2019 між ТОВ «ВЕСТ ВУДСТОК» (Покупець) та Melitta Europa GmbH & Co.KG (Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №03/12/19, згідно з п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує Каву в асортименті (Товар). Згідно п.1.2. Контракту асортимент, кількість та ціна товару буде узгоджено для кожного замовлення окремо. Умови оплати - передоплата згідно проформи-інвойсу Продавця (а.с.15-16).
Згідно рахунку-фактури (poforma rechung) №3355478 від 06.12.2019 (а.с.48-49, 50-51) узгоджено асортимент, кількість та ціну товару на загальну суму 39432,74 Євро, а саме:
- кава Aroma FK WestWoodstock 500 г в кількості 38 208 пачок, вартістю 34 654,66 Євро (0,9070 х 38 208 пачок);
- кава Aroma FK Ukraine 500 г в кількості 5 268 пачок, вартістю 2 364,00 Євро (0,9070 х 5 268 панок).
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №2 від 20.12.2019 (а.с.17) вказаний товар оплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 39432,74 Євро.
Позивачем на підставі вищевказаного Контракту на митну територію України згідно митної декларації №UA209170/2020/000487 ввезено каву смажену з кофеїном мелену Robusta 100% Aroma FK WestWoodstock, розфасованої в пачки по 500 грам в кількості 38 208 пачок, виробництва фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG, країна виробництва - Німеччина та Robusta 100% Aroma FK Ukraine, розфасованої в пачки по 500 грам в кількості 5 268 пачок, виробництва фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG, країна виробництва - Німеччина (надалі - Товар, кава Aroma) та декларантом ТОВ «БК АВЕРС ЛТД» в інтересах позивача самостійно визначив митну вартість товару в сумі 39432,74 Євро (а.с.105-106).
Одночасно з митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме :
- контракт №03/12/19 від 03.12.2019 (а.с.15-16);
- рахунок-проформу №3355478 від 06.12.2019 (а.с.48-49),
- пакувальний лист №1494787 від 27.12.2019 (а.с.52-53);
- сертифікат якості від 23.12.2019 (а.с.112);
- сертифікат з перевезення вантажів форми EUR. 1 №А 812431 від 23.12.2019 (а.с.59);
- платіжне дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 20.12.2019 (а.с.17);
- висновок експертного товарознавчого дослідження №20/1/001 від 03.01.2020 (а.с.15-16);
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 23.12.2019 (а.с.127);
- сертифікат здоров'я від 20.12.2019 (а.с.113);
- копію митної декларації країни відправлення №19DE232520126422E3 від 23.12.2019 (а.с.56).
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900001/l від 09.01.2020 відповідач визначив загальну вартість товару в розмірі 58 283,93 Євро (вартість за одиницю - 2,6812 Євро) (а.с.14).
На підставі зазначеного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00019, у зв'язку з неможливістю завершення митного оформлення (у зв'язку із прийняттям рішення про коригуванням митної вартості товару) (а.с.13).
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Судом встановлено, що з метою митного оформлення товару по контракту №03/12/19 від 03.12.2019 та згідно з рахунком-проформа № 3355478 від 06.12.2019, а підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом.
Суд встановив, що позивачем надано митному органу наступні документи, вказані також в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2020/00019, а саме: копію вказаного контракту; рахунок-проформу №3355478 від 06.12.2019; пакувальний лист №1494787 від 27.12.2019; сертифікат якості від 23.12.2019; сертифікат з перевезення вантажів форми EUR. 1 №А 812431 від 23.12.2019; платіжне дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 20.12.2019; висновок експертного товарознавчого дослідження №20/1/001 від 03.01.2020; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 23.12.2019; сертифікат здоров'я від 20.12.2019; копію митної декларації країни відправлення №19DE232520126422E3 від 23.12.2019.
Товар позивачем придбаний у Melitta Europa GmbH & Co.KG та всі документи щодо цієї операції надано митниці засобами електронного зв'язку. Як передбачено зовнішньоекономічним контрактом тара та упаковка входять у вартість товару, декларантом надано всі документи щодо понесених транспортних витрат.
Позивачем долучено копію митної декларації країни відправлення №19DE232520126422E3 від 23.12.2019 (CMR) та в графі 22 якої міститься печатка відправника - Melitta Europa GmbH & Co.KG, що узгоджується зі змістом ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якою передбачено, що вантажна накладна складається в двох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 року "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів.
Вимог щодо надання договору про надання транспортно-експедиційних послуг зазначений Наказ не містить.
Доводи відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості товару поданого до митного оформлення, про те, що в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про такі його складові митної вартості, як вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, є безпідставними, оскільки відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Судом встановлено, що відповідно до 2.4. та 6.2 зовнішньоекономічного контракту №03/12/19 від 03.12.2019, Продавець гарантує, що ціна на товар, зазначена в цьому Контракті та доповненнях до нього (рахунок, проформа), не є ціною нижче собівартості Товару, що імпортується. Продавець зобов'язується за свій рахунок упакувати та маркувати товар відповідно до стандартної пакувальної і маркувальної процедури Виробника із зазначенням усієї інформації, необхідної для продажу на території України.
Отже, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму Melitta Europa GmbH & Co.KG та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.
Відтак, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Разом з тим судом встановлено, що відповідно п.1.2. Контракту асортимент, кількість та ціна товару буде узгоджено для кожного замовлення окремо. Умови оплати - передоплата згідно проформи-інвойсу Продавця. Згідно п.4.2. Контракту Товар поставляється окремими партіями протягом терміну дії цього Контракту. Продавець зобов'язаний відвантажити партію Товару покупцю протягом 20-ти днів з дня оплати Покупцем проформи інвойса.
Таким чином відповідно до рахунку-проформи №3355478 від 06.12.2019 вартість імпортованого товару становить 39432,74 Євро, а 20.12.2019 вказаний товар оплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 39432,74 Євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 20.12.2019.
Судом також встановлено, що наданими позивачем документами підтверджено заявлену митну вартість ввізного Товару, а саме а саме 0,9070 Євро за одиницю кави Aroma FK WestWoodstock 500 г, що в загальному становить 34 654,66 Євро (0,9070 х 38 208 пачок) та 0,9070 Євро за одиницю кави Aroma FK Ukraine 500 г, що в загальному становить 2 364,00 Євро (0,9070 х 5 268 пачок). Вказана вартість підтверджується також:
- листом фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG від 08.01.2020, згідно якого у вартість товару входить вартість поставки до м. Львів, а 20.12.2019 останнє отримало попередню оплату за товар в розмірі 39432,74 Євро (а.с.18).
- листом фірми Melitta Europa GmbH & Co.KG від 13.01.2020, згідно якого ціна, зазначена в експортній декларації в розмірі 41523 євро вказана помилково, тоді як вірною сумою є 39432,74 Євро (а.с.61-62).
Суд вважає безпідставним покликання відповідача на дані веб-сайту https://www.melitta.de/ щодо ціни Товару, оскільки на сайті виробника вказана роздрібна ціна товару, що реалізується кінцевим споживачам.
Разом з цим, суд звертає увагу, що інформація із сайту виробника товару не віднесена статтею 53 МК України до відомостей, які повинен надати декларант для визначення митної вартості товарів.
Належним та допустимим доказом вартості товару є саме зовнішньоекономічний договір, інвойс та платіжні документи, які підтверджують оплату за такий товар.
Стосовно долученої митним органом митної декларації, яка слугували джерелом інформації для коригування митної вартості : МД №UA125090/2019/522028 від 08.11.2019 суд зазначає, що така не свідчить про те, що до порівняння відповідачем брався аналогічний товар, оскільки виробники товару різні, партії товару різні, опис товару відрізняється, умови контрактів не порівнювались митним органом.
Суд погоджується з твердженням позивача, що невідповідність дати експортної митної декларації (23.12.2019) та дат пакувального листа та ЦМР (27.12.2019) сформовані відправником (Постачальником) у тій послідовності, яку він вважав потрібною та не залежить від позивача, а сама послідовність дат у зазначених документах не вливає на товар, що був оплачений та підлягав переміщенню на митну територію України, відтак є неналежною підставою для визначення методу про визначення митної вартості.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 104 КАС України, врегульовано питання щодо проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України, позивач має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Судом встановлено, що позивач скористався таким правом та подав суду висновок експерта №20/1/001 від 03.01.2020 (а.с.20-28) яким підтверджується обґрунтованість ціни на товар, задекларованої позивачем у митній декларації №UA209170.2020.000487 від 04.01.2020.
Вказаним висновком експертного дослідження встановлено, що «з наданих документів значення вартості товару при ввезенні на митну територію України без нарахування митних платежів та зборів, що поступає на територію України по контракту №03/12/19 від 03.12.2019, рахунок-проформа №3355478 від від 06.12.2019, станом на січень 2020р. (на час проведення експертизи) може складати від 0,662 EUR до 0,907 EUR, без ПДВ/уп.
Таким чином на переконання суду, вказаним висновком експертного товарознавчого дослідження також підтверджено задекларовану митну вартість товару за основним методом.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів для спростування вказаного висновку експерта.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00019 Галицької митниці Держмитслужби.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/900001/1 від 09.01.2020.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Вудсток" (вул. Кульпарківська, 93А, м.Львів, 79021, код ЄДРПОУ 40748077) з Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43348711), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 22.05.2020.
Суддя Коморний О.І.