Ухвала
іменем України
22 травня 2020 року
м. Київ
справа № 643/7609/20
провадження № 51-2437впс20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення матеріалів клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя, які здійснюються слідчими територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської областіОСОБА_5 , про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 на строк 2 місяці у межах кримінального провадження № 62019170000001385, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду, в порядку ст. 34 КПК України, надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення матеріалів вказаного клопотання з Московського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави.
Клопотання мотивовано тим, що фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування не є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду слідчим суддею клопотань слідчого чи прокурора, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого у конкретній справі, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
За таких обставин захисник вважає, що звернення прокурора з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 до Московського районного суду міста Харкова, територіальна юрисдикція якого не поширюється на орган досудового розслідування - ТУ ДБР в м. Полтаві за його зареєстрованим місцезнаходженням як юридичної особи на підставі наказу керівника такого територіального управління прямо суперечить статям 132 та 199 КПК України.
На підтвердження правильності такої позиції захисник посилається на практику Верховного Суду, викладену в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (№ 51-1901впс20) та від 13.05.2020 року у справі № 643/7208/20 (№ 51-2272впс20).
На переконання захисника клопотання від 13 травня 2020 року подане до Московського районного суду м. Харкова з порушенням правил територіальної підсудності, що має наслідком порушення прав підозрюваного, зокрема права на «суд, встановлений законом», що є міжнародною гарантією, визначеною статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, Суд дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПКУкраїни). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
З огляду на абз. 1 ч. 3 ст. 34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З наявних у суді касаційної інстанції матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого судді Московського районного суду м. Харкова з 13 травня 2020 року перебуває клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя, які здійснюються слідчими територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 на строк 2 місяці у межах кримінального провадження № 62019170000001385 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТУ ДБР у м. Полтаві створено відповідно до Наказу «Про створення територіального управління ДБР розташованого у місті Полтаві» № 80 від 18.07.2018 року.
При цьому, згідно цієї ж інформації з Реєстру місцезнаходженням юридичної особи - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, є 36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, буд. 37.
Таким чином, слідче управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, як орган досудового розслідування, перебуває в межах територіальної юрисдикції Октябрського районного суду м. Полтави та поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Такий висновок узгоджується й з позиціями Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (№ 51-1901впс20) та від 13.05.2020 року у справі № 643/7208/20 (№ 51-2272впс20).
Отже, слідчий та прокурор в даному кримінальному провадженні, де досудове розслідування здійснюється ТУ ДБР в м. Полтаві, за правилами кримінального процесуального законодавства, мають право звертатись із клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження до Октябрського районного суду м. Полтави за місцезнаходженням юридичної особи.
Оскільки вказане клопотання про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 на строк 2 місяці у межах кримінального провадження № 62019170000001385 надійшло до Московського районного суду м. Харкова з порушенням правил підсудності, його розгляд ще не проводився, то є підстави для задоволення клопотання та направлення матеріалів клопотання на розгляддо Октябрського районного суду м. Полтави.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити.
Матеріали клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя, які здійснюються слідчими територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_6 на строк 2 місяці у межах кримінального провадження № 62019170000001385 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, направити з Московського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3