Справа № 2/593/181/2020
Бережанський районний суд Тернопільської області
"21" травня 2020 р. м.Бережани Тернопільської області
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовом про розірвання шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 .
У позовній заяві позивачка виклала прохання про зменшення судового збору на суму 338, 80 грн., посилаючись на відсутність доходу. В підтвердження таких відомостей додала відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про відсутність виплачених доходів в період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.
Вирішуючи питання про можливість зменшення позивачці розміру судового збору судового збору за подану позовну заяву, суд виходить з такого:
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840,80 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі та з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 3 ст. 136 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічні положення містяться в ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ,4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Враховуючи майновий стан позивачки, а саме: відомості щодо відсутності доходу за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 рік, наявність клопотання про зменшення розміру судового збору, суд вважає за можливе, з урахуванням ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України, зменшити належний до сплати розмір судового збору - до суми 502, 00 грн.
На підставі наведенного та керуючись ст. 136 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд ,-
Клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - задовольнити.
Зменшити позивачці ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позову про розірвання до відповідача ОСОБА_2 до суми 502,00 гривні.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко