Справа № 591/2953/20
Провадження № 2-з/591/43/20
22 травня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого в шлюбі,-
21 травня 2020 року до Зарічного районного суду м. Суми звернулась ОСОБА_3 з заявою про забезпечення прозову, яку мотивує тим, що 06 серпня 2014 року вона вступила до шлюбу із ОСОБА_2 , який рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 05 червня 2019 року було розірвано. Вищевказане рішення набрало законної сили 08 липня 2019 року. За час шлюбу ними у спільну сумісну власність було набуте наступне рухоме та нерухоме майно: легковий автомобіль Renault Duster 2017 року випуску сірого кольору, д. н. з НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , що був придбаний 19 жовтня 2017 р., та двокімнатна квартира під номером АДРЕСА_1 , яка була придбана за договором купівлі-продажу квартири, укладеним 17 червня 2016 року та посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О. В подальшому вищевказана квартира була реконструйована в нежитлове приміщення (аптеку).
В цивільній справі про розірвання шлюбу, як і після набранням судовим рішенням законної сили, питання розподілу спільного майна подружня не вирішувалось і на даний час вищевказане нерухоме майно не поділено в натурі.
Правовстановлюючі документи на вищевказане майно (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір купівлі-продажу) були за їх із ОСОБА_2 спільною згодою оформлені лише на його ім'я. В той же час, дане майно було набуте у шлюбі за спільні кошти, отримані від заняття підприємницькою діяльністю. Після розірвання шлюбу вищевказане майно знаходилось у одноособовому фактичному володінні у ОСОБА_2
18 травня 2020 року на АДРЕСА_2 . Троїцькій в м. Суми вона помітила легковий автомобіль Renault Duster сірого кольору, який перебував під керуванням невідомої особи. Дана подія породила у неї певні сумніви щодо добросовісності ОСОБА_2 відносно користування спільною сумісною власністю. 18 травня 2020 р., адвокат Щербак С. В. отримала витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, з якого вона дізналась, що 14 січня 2020 р. в Територіальному сервісному центрі 5946 спільний автомобіль було перереєстровано на іншу особу та присвоєно інший державний номер, вважає що ОСОБА_2 без її згоди відчужив спільне майно, чим порушив її майнові права як його співвласника.
З огляду на це, на даний час між нею та ОСОБА_2 виник цивільно-правовий спір щодо поділу спільного майна, набутого за час шлюбу, для вирішення якого в подальшому нею буде поданий відповідний позов до Зарічного районного суду м. Суми.
18 травня 2020 р., з відкритих даних офіційного веб-сайту «Судова влада України» (розділ «Стан розгляду справ») та Єдиного державного реєстру судових рішень, вона дізналась, що 18 грудня 2019 року Краснопільським районним судом Сумської області у цивільній справі №578/1500/19 було ухвалене рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та стягнуто з останнього на користь позивача 8111,12 доларів США та 66192,73 грн., а також судові витрати в загальній сумі 22658 грн. Отримати оригінал вищевказаного судового рішення вона не має змоги, оскільки не була стороною даної цивільної справи.
З огляду на вищевикладене є об'єктивні підстави вважати, що перереєстрація ОСОБА_2 легкового автомобіля Renault Duster 14 січня 2020 року, тобто менш ніж через місяць після ухвалення судового рішення про стягнення з нього досить великої суми грошових коштів в іноземній валюті, мала на меті ухилення від виконання вищевказаного рішення суду за рахунок реалізації цього майна в подальшому органами державної виконавчої служби
З огляду на це, а також враховуючи той факт, що постанова Сумського апеляційного суду у справі про стягнення суми боргу набрала законної сили з моменту її проголошення, існують цілком обґрунтовані припущення, що ОСОБА_2 , з метою ухилення від виконання вищевказаного рішення суду, зможе вчинити дії, спрямовані на відчуження майна, а саме - нежитлового приміщення (аптеки) під номером АДРЕСА_1 .
Підтвердженням обґрунтованості даних припущень є той факт, що аптека « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка знаходилась в даному нежитловому приміщенні, вже кілька днів зачинена, а саме приміщення звільнене від медичних товарів та частково від меблів. Вважає, що підставою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
У випадку відчуження ОСОБА_2 нежитлового приміщення (аптеки), вважає, що буде протиправно позбавлена права власності на частку у спільному нерухомому майні, що зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення за її позовом про поділ спільного майна, набутого за час шлюбу, який вона має намір подати найближчим часом.
З урахуванням даних обставин існує необхідність у забезпеченні майбутнього позову шляхом накладення заборони ОСОБА_2 відчужувати у будь-який спосіб нежитлове приміщення 2 (аптеку), розташоване в будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 17 червня 2016 року, - до набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду цивільної справи.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ст. 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову, до яких, зокрема, відноситься заборона вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 здійснено відчуження транспортного засобу внаслідок ухилення від зобов'язання по договору позики. Однак доказів загрози відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 суду не надано.
Заявником не доведено наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 або його ефективний захист.
Наданий фотознімок приміщення також не підтверджує обставини наміру потенційного відповідача за майбутнім позовом здійснити відчуження нерухомого майна з метою уникнення від виконання рішення суду про поділ майна, набутого в шлюбі.
Крім того, суд враховує і те, що за інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стосовно об'єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення 2 за адресою АДРЕСА_3 , діє обтяження - заборона на нерухоме майно.
З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150,153, 260, 261 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого в шлюбі відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.П.Сидоренко