Справа № 576/914/20
Провадження № 4-с/576/3/20
21 травня 2020 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
скаржник (боржник)ОСОБА_1 , вул.
стягувачАКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
особа, дії якої оскаржуютьсяСтарший державний виконавець Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховська Ірина Анатоліївна
учасники справи та представники:
скаржник (боржник)ОСОБА_1
стягувачне з'явився
особа, дії якої оскаржуютьсяОСОБА_2 .
08 травня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А..
Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначив, що заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 576/2302/17 від 22.01.2018 року з ОСОБА_1 на користь ПАТКБ „ПриватБанк” було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 8326,73 грн., а постановою Апеляційного суду Сумської області - заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2292,81 грн. та комісію пеню) у розмірі 110 грн., всього стягнуто 2402,81 грн..
На виконання вказаних рішень ОСОБА_1 було сплачено: заборгованість у розмірі 8322 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1540,46 грн., заборгованість за користування кредитом у розмірі 1600 грн. та 805 грн., що разом складає 3945,46 грн. та підтверджується відповідними квитанціями.
Факт здійснення повних розрахунків між скаржником та банком підтверджується рішенням Глухівського міськрайонного суду від 03.06.2019 року, яке набрало законної сили, згідно якого кредитний договір від 24.09.2014 року вже припинив свою дію.
Також 28.04.2020 року йому стало відомо, що АТКБ „ПриватБанк”, не зважаючи на добровільну оплату заборгованості за судовими рішеннями, пред'явив виконавчий документ до Глухівського МВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення з нього заборгованості у розмірі 2402,81 грн..
24.09.2019 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження 60131816 з примусового виконання виконавчого листа та винесено постанову ВП № 60131816 про арешт майна боржника.
Постановою держаного виконавця від 10.04.2020 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено її для виконання за місцем його роботи.
29.04.2020 року ОСОБА_1 було подано до Глухівського МВ ДВС заяву про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 576/2302/17 у зв'язку зі сплатою заборгованості та надано копії відповідних квитанцій. Однак, станом на момент звернення до суду, виконавче провадження відкрито, майно боржника арештовано та знаходиться у розшуку, а кошти за виконавчим документом безпідставно стягуються за місцем роботи боржника.
Просить суд: поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження дій та рішень державного виконавця по ВП № 60131816; визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця ВП № 60131816 від 24.09.2019 року про арешт майна боржника та постанову ВП № 60131816 від 10.04.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; зобов'язати державного виконавця зняти арешт з майна ОСОБА_1 та повернути до суду виконавчий лист 576/2302/17, виданий Глухівським міськрайонним судом Сумської області 23.07.2019 року, як фактично виконаний.
Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу та доводи на її обґрунтування підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Стягувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань не надав.
Неявка стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).
В судовому засіданні старший державний виконавець Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховська І.А. вважала скаргу необґрунтованою. Пояснила, що ОСОБА_1 не надав доказів сплати боргу в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2 292,81 грн. та 110,00 грн. пені. Тому її дії правомірні.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та державного виконавця, безпосередньо дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, матеріали цивільної справи № 576/2302/17, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
ОСОБА_1 заявлене клопотання про поновлення строку для звернення зі скаргою до суду для оскарження дій чи рішень державного виконавця по ВП № 60131816. Із матеріалів виконавчого провадження вбачається та підтверджено державним виконавцем в судовому засіданні, що скаржник вперше ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження 28 квітня 2020 року. При цьому доказів отримання боржником оскаржуваних постанов поштою чи іншим шляхом в інший день суду не надано.
Отже, ОСОБА_1 звернувся до суду 08 травня 2020 року, тобто в межах десятиденного строку, встановленого ст. 449 ЦПК України.
Враховуючи те, що скаржником не пропущений строк для звернення до суду, клопотання слід залишити без задоволення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22 січня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 8326 грн. 73 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 24.09.2014 року та судовий збір в сумі 782,40 грн..
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 27 березня 2018 року заочне рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22 січня 2018 року в оскарженій частині та в частині розподілу судових витрат було скасовано. З ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2292 грн. 81 коп. та комісію (пеню) у розмірі 110 грн. Вказана постанова суду набрала законної сили 27 березня 2018 року.
Відповідно до ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтю 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону).
24.09.2019 року старшим державним виконавцем Обуховською І.А. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 2402,81 грн., про арешт майна боржника ОСОБА_1 та про розшук майна боржника ОСОБА_1 , а 10.04.2020 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
29.04.2020 року ОСОБА_1 було подано до Глухівського МВДВС заяву про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 576/2302/17 у зв'язку зі сплатою заборгованості (а.с. 13), та надані відповідні квитанції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на виконання вказаних рішень сплачено грошові кошти 24.01.2018 року у сумі 8327 грн., 11.04.2018 року - 1600 грн. та 1540,46 грн., 20.04.2018 року - 805 грн. (а.с.15-18).
Оригінали вищевказаних квитанцій приєднані до матеріалів цивільної справи № 576/2302/17 (а.с. 102, 104, 107) та досліджені в судовому засіданні.
Крім цього, рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03.06.2019 року, яке набрало законної сили, встановлено, що на виконання постанови Апеляційного суду Сумської області від 27.03.2018 року позивачем повністю було сплачено заборгованість ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 24.09.2014 року.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 виконав судове рішення в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження, скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 261, 268, 450, 451, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги залишити без задоволення.
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А. неправомірними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А. про відкриття виконавчого провадження № 60131816 від 24.09.2019 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А. про арешт майна боржника № 60131816 від 24.09.2019 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А. про розшук майна боржника № 60131816 від 24.09.2019 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Обуховської І.А. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 60131816 від 10.04.2020 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Усенко