Справа № 478/2026/19
Провадж.№ 1-кп/481/50/2020
14.05.2020 року колегією суддів, у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та їхніх захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг, Миколаївської області клопотання прокурора
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019150240000290 від 20 червня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.289 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 22.06.2019 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою який на стадії досудового слідства неодноразово продовжувався.
Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.289 КК України призначено до судового розгляду та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який продовжувався ухвалами від 06.02.2020 року, та від 03.04.2020 року.
Строк обраного та продовженого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 02 червня 2020 року.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання, в якому просила продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, не працевлаштований, обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення такого клопотання заперечив з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Вважає, що прокурор в судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, проаналізувавши клопотання прокурора, заслухавши його думку, та думку інших учасників судового провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами слідчого судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2019 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід тримання під вартою. Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2020 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_7 продовжено до 02 червня 2020 року.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку дії такого стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_7 під варту, продовження строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися всі обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так само, суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні доводи для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу на даний час не змінилися.
В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінується обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_7 та тяжкості інкримінованого йому діяння, вік та стан його здоров'я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для усього суспільства в цілому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 314, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 14 травня 2020 року до 12 липня 2020 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченому ОСОБА_7 , захиснику ОСОБА_8 та скерувати начальнику державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» для відома та виконання.
Строк дії ухвали - шістдесят днів.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали проголошений о 08:45 год. 18.05.2020 р. в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3