справа № 489/2117/20
провадження №2/489/1732/20
про забезпечення позову
21 травня 2020 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд Н» до ОСОБА_1 про стягнення боргу
встановив:
Позивач звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до відповідача, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 138000, 00 грн. та судовий збір.
Одночасно з позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили та було надано пропозицію щодо зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 138000,00 грн.
Заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем по справі було укладено Договори про надання безпроцентної фінансової допомоги (позики) на поворотній основі, згідно яких ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути суму позики позивачу в розмірі 138000,00 грн. в строк до 27.12.2019 , але взяті на себе зобов'язання не виконала та не вжила ніяких заходів з метою позасудового врегулювання спору.
За таких обставин, у разі незабезпечення позову існує загроза продажу або іншого відчуження об'єктів нерухомого майна, які належать на праві власності відповідачу, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача та виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 138000,00 грн., при цьому позивач просить суд накласти арешт на все нерухоме майно, що належить на праві приватної власності позивачу, не зазначаючи конкретного майна. Крім того, в заяві про забезпечення позову, посилається на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 201081581 від 20.02.2020, згідно якої за ОСОБА_1 не зареєстровано на праві власності нерухоме майно.
За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з тих підстав, що позивачем по справі не надано конкретних відомостей щодо майна, що належить відповідачу на праві власності та на яке необхідно накласти арешт та його вартості для дотримання вимог закону щодо співмірності забезпечення із заявленою позовною вимогою.
Що стосується зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 138000,00 грн., то воно не може бути застосоване, так як згідно частин першої, другої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову та відносно особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд Н» про забезпечення позову по справі № 489/2117/20 (провадження № 2/489/1732/20) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 21.05.2020.
Суддя І.В. Коваленко