"12" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2513/19
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Бонтлаб В.В. на підставі довіреності б/н від 20.08.2019 р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САД-М” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” про стягнення 2 919 438,95 грн.,-
27.08.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю САД-М” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 2570/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” про стягнення 2 919 438,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та підготовче засідання призначити на "26" вересня 2019 р. о 10:00 год.
19.09.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача було надано клопотання за вх.№2-4516/19 про призначення судової експертизи та клопотання за вх.№19053/19 про виклик свідків.
Також 19.09.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№19056/19, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю САД-М” та просить витребувати у позивача для залучення до матеріалів справи та подальшого зберігання оригінали письмових доказів.
Крім того, 19.09.2019р. за вх.№2866/19 Господарським судом Одеської області було одержано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” до Товариства з обмеженою відповідальністю “САД-М”, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними Договір поставки 2019 № 8 від 01.04.2019 року що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “САД-М” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1”, визнати недійсною специфікацію № 00000000007 від 22.01.2019 року до договору поставки 2019 №8 від 04.04.2019р. складену та підписану між Товариством з обмеженою відповідальністю “САД-М” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2019 року було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “САД-М” про визнання договору недійсним до розгляду та об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2513/19 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2019р. було відкладено підготовче засідання на "17" жовтня 2019 р. о 10:30 год.
03.10.2019р. через канцелярії Господарського суду Одеської області представником позивача було надано клопотання (супровідний лист) за вх.ГСОО№20211/19 про надання оригіналів документів на виконання вимог суду по справі №916/2513/19.
11.10.2019р. представником позивача було надано до канцелярії Господарського суду Одеської області відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№20899/19, відповідно до якого позивач вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, просить суд задовольнити позовні вимоги.
11.10.2019р. позивачем було надано до Господарського суду Одеської області письмові пояснення за вх.№20900/19 щодо заявлених відповідачем клопотань про призначення експертизи та виклику свідків та просить суд відмовити у задоволені вказаних клопотань.
Позивачем було також 11.10.2019р. надано до канцелярії за вх.№20901/19 відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого позивач просить відмовити у задоволені зустрічної позовної заяви відповідача.
У судовому засіданні 17.10.2019р. Господарський суд протокольно відмовляє у задоволені клопотання про виклик свідків, через його необґрунтованість та безпідставність, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Подання клопотання про виклик свідка суперечать нормам законодавства України, а саме ГПК України ст. ст. 88,89, 90, через те, що відповідно до ч.1 ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Відповідач зазначає у вищевказаному клопотанні, що Товариство позбавлено можливості отримання заяви свідка, однак суд звертає увагу на те, в силу ст. ст. 73,74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та те, що відповідач повинен був надати докази, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність вказаних обставин.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/2513/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04 листопада 2019р. о 13:45 год.
23.10.2019р. представником відповідача було надано до канцелярії Господарського суду Одеської області заперечення на відповідь на відзив за вх.№21867/19, відповідно до яких відповідач просить відмовити у задоволені позову через те, що позивачем не обґрунтовано належними, допустимими та достатніми доказами наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів.
До канцелярії господарського суду Одеської області 28.10.2019р. за вх.№22233/19 Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” (відповідач за первісним позовом) подано до суду клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду у відповідності до п.5 ч.1 ст.226 ГПК України. Відповідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” вказує, що 18.10.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” ознайомився з матеріалами справи, зокрема із відзивом ТОВ «САД -М» на зустрічний позов та з відповіддю ТОВ «САД-М» на відзив на первісний позов, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” вважає за необхідне відкликати свій зустрічний позов як передчасний, та вважає, що в даному випадку для правильного та всебічного вирішення даного спору достатнім є знаходження в матеріалах справи цієї справи відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” на первісний позов та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” на відповідь, з яких прямо вбачається позиція, яку зайняв відповідач за первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” вх.№22233/19 було задоволено, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” до Товариства з обмеженою відповідальністю “САД-М” про визнання договору недійсним залишено без розгляду.
У судовому засіданні 04.11.2019р. Господарським судом було відмовлено у задоволені клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки не виникла дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Також суд звертає увагу на те, що призначення судової експертизи є правом суду, а не обов'язком господарського суду, вказані обставини є необґрунтованими та суд не вбачає підстав для необхідності в проведенні експертного дослідження та затягування судового розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019р. було закрито підготовче провадження у справі №916/2513/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 26.11.2019р. о 10:30 год.
20.11.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “САД-М” надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2019р. провадження у справі № 916/2513/19 було зупинено до розгляду судом апеляційної інстанції скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 року.
Ухвалою Південно - Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019р. апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.11.2019рю було повернуто скаржнику.
27.12.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “САД-М” надійшла касаційна скарга на ухвалу Південно - Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019р.
27.12.2019р. справу №916/2513/19 було відправлено до касаційної інстанції для розгляду касаційного скарги.
Ухвалою Верховного суду 10.02.2020р. було відмовлено у відкритті касаційного провадження та відправлено справу №916/2513/19 до суду першої інстанції.
06.03.2020р. до господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2513/19.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р. для забезпечення належної роботи суду в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області у період дії карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211, з 17.03.2020р. по 03.04.2020р. включно перенести судові засідання за межі вказаного строку.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указу Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед відвідувачів та працівників суду, та враховуючи введення в Україні карантину на період з 12.03.2020р. до 03.04.2020р., який за рішенням КМУ від 25.03.2020р. продовжено до 24.04.2020р. включно, з огляду на рекомендації РСУ, викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020р.,суд вирішив поновити провадження у справі №916/2513/19 зі стадії розгляду справи по суті з 28.04.2020р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2020р. провадження у справі №916/2513/19 було поновлено, призначено розгляду справи по суті на 28.04.2020р. о 10:15 год.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: “Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2020р. було відкладено розгляд справи на 12.05.2020р. о 13:45 год.
У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
12.05.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01 квітня 2019 року між ТОВ «САД-М», як «Постачальником», та ТОВ «ПОБЕДА 1», як «Покупцем», було укладено договір поставки №8 (далі - договір), згідно умов якого цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин та насіння (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.2 Договору, асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристика Товару визначаються у відповідній Специфікації та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину цього Договору.
Згідно із пунктом 1.4. Договору, сторони прийшли до згоди, що Товар Покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного договору та/або специфікацій до нього.
Пунктом 2.1.1 Договору сторони визначили, що, зокрема, Постачальник зобов'язаний Продати та передавати у власність Покупця відповідну партію Товару, щодо якої Сторонами узгоджена і підписана відповідна Специфікація та/або Специфікації.
У відповідності до пункту 2.2.1 Договору, Покупець, зокрема, зобов'язаний оплатити Товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або Специфікаціями, (додатковими угодами, якщо вони були укладені) до нього шляхом перерахування коштів з рахунку Продавця на рахунок Постачальника, а також приймати Товар від Постачальника в порядку, передбаченому цим Договором за якістю, кількістю, комплектністю в порядку та терміни, встановлені цим Договором та чинним законодавством.
Відповідно до пункту 7.7. Договору, Постачальник нараховує Покупцеві відсотки за користування товарним кредитом, без додаткового погодження з Покупцем, за період від дня, коли ТОВАР мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.
Згідно із п. 10.1. даного Договору, договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до « 31» грудня 2019 року включно, але в будь- якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до умов договору, специфікацій №00000000007 та №0000000009 до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, із врахуванням розділу 2 Договору, впродовж квітня-травня 2019 року Відповідачу було поставлено Позивачем Товар на загальну суму 2 299 208,52 грн., що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №102 від 19 квітня 2019 року (додатково та із врахуванням довіреності №4 від 19.04.2019 року, товаро-транспортної накладної №Р102 від 19.04.2019 року) на суму 780 746,40 грн.; видаткова накладна №107 від 26 квітня 2019 року (додатково та із врахуванням довіреності №5 від 26.04.2019 року, товарно-транспортної накладної №Р107 від 26.04.2019 року) на суму 144 915,65 грн.; видаткова накладна №114 від 16 травня 2019 року (додатково та із врахуванням довіреності №7 від 16.05.2019 року, товарно-транспортної накладної №Р114 від 16.05.2019 року) на суму 1 373 546,47 грн.
ТОВ «САД-М» зазначає, що виконало свої обов'язки у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від ТОВ «ПОБЕДА 1» на адресу ТОВ «САД-М» не надходило.
ТОВ «ПОБЕДА 1» в порядку розділу 4 Договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ «САД-М» провести оплату за Товар в строк та на умовах цього Договору.
У специфікаціях до договору поставки №8 від 01 квітня 2019 року, сторонами визначено граничний термін здійснення оплати вартості товару - до 31 липня 2019 року.
Натомість, ТОВ «ПОБЕДА 1» у порушенні норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору належним чином, своєчасно та в повному обсязі не виконало взяті на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків у строки, визначені договором.
У зв'язку із цим, станом на 21 серпня 2019 року заборгованість ТОВ «ПОБЕДА 1» перед ТОВ «САД-М» за поставлений товар згідно договору поставки №8 від 01 квітня 2019 року складає 2 299 208,52 грн.
Також, позивачем 22 липня 2019 року на адресу ТОВ «ПОБЕДА 1» було направлено акт звірки взаємних розрахунків для його підписання та приведення у відповідність вказаному вище до даних бухгалтерського обліку. Однак на станом на момент звернення до суду підписаний відповідний акт звірки від відповідача на адресу позивача не надходив.
Згідно пункту 7.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язань є невиконання або неналежне виконання Стороною умов, визначених змістом зобов'язань вказаних в цьому Договорі та/або законодавстві України.
Пунктом 7.3. Договору, зокрема передбачено, що у разі прострочення строків (термінів) оплати Товару визначених в п. 4.1. Договору та Специфікаціях, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.
Відповідно до пункту 7.5. Договору, в разі порушення Покупцем строків оплати за Товар (його партію), встановлених Договором та/або Специфікацією, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується Покупцем за кожне порушення строків проведення оплати встановлених договором (та/або Специфікаціями).
Відповідно п. 7.9. Договору, строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов'язання в межах строку загальної позовна давність (ст. 257 ЦПК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки) за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбаченні ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафні, v санкцій (неустойки) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 7.6. Договору, сторони згідно п.2. ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% - річних простроченої (неоплаченої) суми.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму відсотків за користування товарним кредитом у розмірі - 48 283,38грн., суму інфляційних витрат у розмірі 13 795,25грн, суму пені у розмірі - 58 669,45 грн., суму 30% річних у розмірі - 39 640,65 грн. та суму штрафу на підставі Договору поставки №8 від 01.04.2019р. у розмірі - 459 841,70 грн.
Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” своїх зобов'язань за Договором поставки №8 від 01.04.2019р. перед Товариство з обмеженою відповідальністю САД-М” і стало підставою для звернення за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
З урахуванням наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю САД-М” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” про стягнення 2 919 438,95грн.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними 01.04.2019 року Договору поставки №8.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як все було встановлено господарським судом, факт приймання Відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, які містять підписи уповноважених осіб, а саме видаткова накладна №102 від 19 квітня 2019 року, видаткова накладна №107 від 26 квітня 2019 року та видаткова накладна №114 від 16 травня 2019 року.
За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар згідно Договору поставки №8 від 01.04.2019р. у розмірі 2 299 208,52грн.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму відсотків за користування товарним кредитом у розмірі - 48 283,38грн., суму інфляційних витрат у розмірі 13 795,25грн, суму пені у розмірі - 58 669,45 грн., суму 30% річних у розмірі - 39 640,65 грн. та суму штрафу на підставі Договору поставки №8 від 01.04.2019р. у розмірі - 459 841,70 грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно пункту 7.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язань є невиконання або неналежне виконання Стороною умов, визначених змістом зобов'язань вказаних в цьому Договорі та/або законодавстві України.
Пунктом 7.3. Договору, зокрема передбачено, що у разі прострочення строків (термінів) оплати Товару визначених в п. 4.1. Договору та Специфікаціях, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.
Відповідно до пункту 7.5. Договору, в разі порушення Покупцем строків оплати за Товар (його партію), встановлених Договором та/або Специфікацією, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується Покупцем за кожне порушення строків проведення оплати встановлених договором (та/або Специфікаціями).
Відповідно п. 7.9. Договору, строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов'язання в межах строку загальної позовна давність (ст. 257 ЦПК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки) за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбаченні ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафні, v санкцій (неустойки) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.6. Договору, сторони згідно п.2. ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% - річних простроченої (неоплаченої) суми.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок суми відсотків за користування товарним кредитом, суми інфляційних витрат, суми пені, суми 30% річних та суми штрафу на підставі Договору поставки №8 від 01.04.2019р. наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю САД-М” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” про стягнення 2 919 438,95 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОБЕДА 1” (67741, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Підгірне, вулиця Пушкіна, будинок 70; код ЄДРПОУ 05530837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САД-М” (67668, Одеська обл., Біляївський район, село Великий Дальник, вулиця Соборна, 2-А; код ЄДРПОУ 37484669) 2 299 208 (два мільйони двісті дев'яносто дев'ять тисяч двісті вісім) гривень 52 копійки заборгованості, 48 283 (сорок вісім тисяч двісті вісімдесят три) гривні 38 копійок відсотків за користування товарним кредитом. 13 795 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок інфляційних витрат, 58 669 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 45 копійок пені, 39 640 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок) гривень 65 копійок 30%-річних, 459 841 (чотириста п'ятдесят дев'ять вісімсот сорок одна) гривня 70 копійок штрафу на підставі договору поставки №8 від 01 квітня 2019 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 43 792 (сорок три тисячі сімсот дев'яносто дві) гривень 66 копійок.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
Повний текст складено 22 травня 2020 р.
Суддя С.Ф. Гут