Справа №573/1881/18
Номер провадження 1-кс/573/180/20
22 травня 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
слідчої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
скаржника : ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля скаргу адвоката ОСОБА_3 , що діє за дорученням в інтересах потерпілої особи ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Білопільського ВП ГУНП Сумської області ОСОБА_5 , яка полягає у невчиненні інших процесуальних дій по кримінальному провадженню № 12018200130000519, внесеного до ЄРДР 11 жовтня 2018 року
15 квітня 2020 року представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність слідчого, яку мотивує тим, що у провадженні Білопільського відділення поліції ГУНП у Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12018200130000519, внесеного до ЄРДР 11 жовтня 2018 року.
10 квітня 2020 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої особи ОСОБА_4 подав до слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області клопотання про проведення впізнання особи за фотознімками в порядку ст. 335 КПК України, в якому просив провести слідчі, розшукові дії, а саме здійснити пред'явлення для впізнання ОСОБА_6 на фотознімках свідкові по кримінальному провадженні №12018200130000519 ОСОБА_7 . При цьому, у клопотанні представник потерпілої особи - адвокат ОСОБА_3 навів причини та підстави необхідності проведення такого. Крім того, у клопотанні адвокат також просив розглянути вказане клопотання в строк, який передбачений ст. 220 КПК України та надіслати адвокату ОСОБА_3 відповідь про результат розгляду даного клопотання.
Вищевказане клопотання було отримано Білопільським ВП ГУНП в Сумській області 10 квітня 2020 року, однак слідчим Білопільського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 не розглянуто в триденний строк, оскільки відповідь, а ні представник потерпілої, а ні сама потерпіла не отримали. З 10 квітня 2020 року по 15 квітня 2020 року минуло більше 3-х днів, а отже часу у слідчого було достатньо. Таким чином зазначає, що слідчий ОСОБА_5 порушив вимоги ст. 220 КПК України, адже умисно не розглядає та ігнорує клопотання представника потерпілого.
Посилаючись на вищевикладене, представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просив зобов'язати слідчого ОСОБА_5 розглянути клопотання представника потерпілої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 від 10 квітня 2020 року про пред'явлення для впізнання особи ОСОБА_6 на фотознімках свідкові ОСОБА_7 та зобов'язати слідчого надати письмову відповідь на клопотання.
16 квітня 2020 року слідчим суддею відкрито провадження за скаргою та призначено розгляд скарги на 21 квітня 2020 року, який за клопотанням скаржника було відкладено для оскарження відповідної постанови про закриття кримінального провадження.
22 травня 2020 року у судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повідомив суд, що постанова слідчого про закриття кримінального ОСОБА_5 від 11 квітня 2020 року скасована слідчим суддею, проте у подальшому слідчому було відмовлено у продовженні строку досудового розслідування. На сьогодні є нескасована нова постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 18 травня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12018200130000519 у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на підтвердження чого надав постанову слідчого ОСОБА_5 та супровідний лист про направлення стороні потерпілих вказаної постанови. Таким чином вважає, що оскільки строки досудового розслідування закінчилися, предмет скарги на сьогодні відсутній.
Слідчий ОСОБА_5 до суду не з'явився без повідомлення причин неявки, хоча повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду скарги. Неявка останнього згідно вимог ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши адвоката ОСОБА_3 , ознайомившись із постановою про закриття кримінального провадження № 12018200130000519 у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування від 18 травня 2020 року, наданої скаржником, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 24 КПК України, передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із п 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, зокрема щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасо вилученого майна.
Главою 26 КПК України передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Частина друга статті 214 КПК України визначає, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, у п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи те, що процесуальний закон відповідно до положень ст. 303 КПК України не передбачає розгляд справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, поданих після закінчення досудового розслідування, закриття кримінального провадження унеможливлює проведення будь-яких слідчих дій, тому у задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , необхідно відмовити.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Отже, скаржник в даному випадку, як представник потерпілого, має право обрати інший спосіб захисту порушених, на його думку, прав, у вигляді оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 214, 219, 307 КПК України, суд
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , що діє за дорученням в інтересах потерпілої особи ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Білопільського ВП ГУНП Сумської області ОСОБА_5 , яка полягає у невчиненні інших процесуальних дій по кримінальному провадженню № 120182000130000519, внесеного до ЄРДР 11 жовтня 2018 року, відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: