21.05.2020 Справа№ 914/1185/19
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп», м.Львів
про забезпечення позову
у справі №914/1185/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп», м.Львів
до відповідача ОСОБА_1 , с.Пасіки-Зубрицькі, Пустомитівський район Львівська область
про стягнення 280 103,96 грн
Представники учасників справи не викликались.
Обставини справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення 280 103,96 грн заборгованості, з яких 132 480,00 грн основний борг, 2 052,93 грн інфляційні втрати, 1 571,03 грн три проценти річних, 144 000,00 грн штраф.
Ухвалою суду від 20.05.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.06.2020 р.
До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки в банківських установах, що належать ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в межах ціни позову в сумі 280 103,96 грн та на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах ціни позову в сумі 280 103,96 грн.
Правова позиція позивача.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що 09.08.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), який діяв, як фізична особа-підприємець (діяльність припинена 13.05.2020) укладено договір оренди нежитлового приміщення №СТ/2, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 32,5 кв.м, яке являє собою частину нежитлових приміщень №2 загальною площею 137,5 кв.м, що знаходяться на першому поверсі житлового будинку, позначеного літерою «А-10» за адресою: АДРЕСА_1 .
У позовній заяві позивач зазначає, що ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» (орендодавець) належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по договору, проте ОСОБА_1 (орендар) свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав частково, сплативши лише 11 520,00 грн, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 132 480,00 грн без урахування штрафних санкцій.
Як стверджує у заяві ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» додатковим доказом того, що відповідач розпочав вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення в майбутньому є те, що ним 13.05.2020 р. припинено підприємницьку діяльність, яку він здійснював в статусі фізичної особи-підприємця.
Позивач стверджує, що припиненню підприємницької діяльності передувало звернення відповідача про розірвання договору оренди, мотивуючи це фінансовою неспроможністю виконувати взяті на себе зобов'язання за цим договором, а також усні перемовини між відповідачем та представниками позивача щодо погашення суми заборгованості.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача, оскільки, відповідач систематично ухиляється від виконання взятого на себе обов'язку за договором оренди, а саме: сплачувати орендну плату у розмірі та строк, визначені договором.
Оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 13.01.2020 р. справа №922/2136/17
Предметом спору у справі № 914/1185/20 є стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №СТ/2 від 09.08.2019 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), який діяв, як фізична особа-підприємець та як орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі передбачені цим договором.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на всі рахунки в банківських установах, що належать ОСОБА_1 в межах ціни позову в сумі 280 103,96 грн, та на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах ціни позову в сумі 280 103,96 грн.
З урахуванням предмету позову у даній справі - стягнення заборгованості в сумі 280 103,96 грн (132 480,00 грн основний борг, 2 052,93 грн інфляційні втрати, 1 571,03 грн три проценти річних, 144 000,00 грн штраф), звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань за спірними договорами, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірними договорами або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт можливого ухилення відповідача від виконання зобов'язань не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Факт припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та виключення його з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. Вчинення ОСОБА_1 інших дій, що підтверджують можливе ухилення від виконання зобов'язань, позивачем не доведено.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, з огляду на вказане, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт Груп» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки визначені розділом IV ГПК України
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію.
Ухвалу підписано 21.05.2020 р.
Суддя Сухович Ю.О.