22 травня 2020 року
Київ
справа №640/19948/18
адміністративне провадження №К/9901/12232/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Водоканал-Сервіс» до ГГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
04.05.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020.
Одночасно відповідач заявив клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням вимог пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС).
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
В касаційній скарзі ГУ ДПС як підставу касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 та пункти 3, 5, частини третьої статті 353 КАС.
Однак, це не означає, що касаційна скарга ГУ ДПС відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Натомість, в касаційній скарзі, окрім як зазначення пункту 1 частини четвертої статті 328, пунктів 3,5 частини третьої статті 353 КАС, ГУ ДПС не наводить підстав для касаційного оскарження відповідно до вище викладених вимог, яким повинна відповідати касаційна скарга.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення результатів податкової перевірки ТОВ "Водоканал - Сервіс" та викладення норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
Окрім того, частиною четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Відповідач документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду не надав.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у цій справі.
За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 №00011101402 у розмірі 2 269 895,00 грн).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша цієї статті).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлений у розмірі 1762,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 42 040,00 грн (2 102,00 грн х 20).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.
Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду