Справа № 467/500/20
1-в/467/133/20
18.05.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «Арбузинська виправна колонія №83» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області та Державною установою «Арбузинська виправна колонія №83» клопотання ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 ,
про зарахування попереднього ув'язнення в строк відбування покарання.
30.04.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_6 в інтересах сина, засудженого ОСОБА_5 про застосування положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та зарахування йому у строк відбування покарання у межах кримінального провадження строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з 25.07.2018 року по 05.09.2019 рік.
Засуджений в судовому засіданні підтримав клопотання його матері та просив його задовольнити.
Представник ДУ «Арбузинська виправна колонія №83» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання засудженого.
Прокурор вважав, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 був застосований під час дії ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 18.05.2017 № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», що набрав чинності 21.06.2017 і передбачає зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день відбування покарання у виді позбавлення волі і положення ч.5 ст.72 КК України у даному випадку слід застосовувати у редакції Закону України №2046-VIII відповідно до принципу прямої дії закону.
Суд, заслухавши думку прокурора, представника установи, засудженого, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_5 відбуває покарання, призначене вироком від 10.07.2019 року Кіровоградського районного суду Кіровоградської області. Даним вироком ОСОБА_5 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком йому частково приєднано невідбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року і остаточно визначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Строк відбування покарання згідно вироку належить рахувати з 25 липня 2018 року, тобто з часу затримання. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою (а.о.с.49-56). Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 вересня 2019 року вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2019 року залишено без змін.(а.о.с. 59-61).
Відповідно до розпорядження Кіровоградського районного суду Кіровоградської області вирок набрав законної сили 05.09.2019 (а.о.с. 62).
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року ОСОБА_5 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
ОСОБА_5 був затриманий 25.07.2018 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобіжний захід діяв до набрання вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у даному кримінальному провадженні законної сили, тобто до 05.09.2019 (а.о.с.63).
Згідно ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, вирішує питання пов'язані з виконанням вироку.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.3 цього закону підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог, передбачених ч.5 ст.72КК України (в редакції Закону України від 21.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VIII), що набрав чинності 24.12.2015), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
21.06.2017 року набрав чинності Закон України від 18.05.2017 №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (далі - закон №2046-VIII), яким внесено зміни до ч.5 ст.72КК України та викладено дану норму в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Вирішуючи питання щодо дії в часі положень ч.5 ст.72 КК України,Велика ПалатаВерховного Суду у Постанові №663/537/17 від 29.08.2018 зазначила, якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).
Якщо особа вчинила злочин в період з24.12.2015 до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію.
Злочин, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 вчинений ним до 20.06.2017, проте у межах даного кримінального провадження йому запобіжний захід не обирався та в установах попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не утримувався. Відтак, у даному кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у кримінальному провадженні №12018120000000142, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано не відбуте покарання, призначене вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року і визначено ОСОБА_5 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. У межах даного кримінального провадження до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в період з 25.07.2018 року до набрання вироком законної сили, тобто до 05.09.2019. Згідно вироку строк відбування покарання ОСОБА_5 вирішено обчислювати з 25.07.2018, тобто з дня його затримання, відтак попереднє ув'язнення вже зараховане ОСОБА_5 у строк відбування покарання з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Злочин, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2019 року вчинено ним 24.07.2018 року, тобто після 20.06.2017 року. Отже, підстави для зарахування ОСОБА_5 строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції закону №838-VIII у кримінальному провадженні №12018120000000142 відсутні.
Сам по собі факт призначення покарання вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2019 року за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України із частковим приєднанням покарання призначеного вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року не дає підстав для застосування положень ч.5 ст.72 КК України в редакції закону №838-VIII, оскільки за змістом цієї статті зарахування судом попереднього ув'язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення. При призначенні покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України попереднє ув'язнення в іншому кримінальному провадженні враховується виключно для вирішення судом питання про те, який строк покарання за попереднім вироком є невідбутим та може бути приєднаним до покарання за новим вироком.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 72 КК України, ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про зарахування попереднього ув'язнення в строк відбування покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Повний текст ухвали проголошено 22 травня 2020 року о 08 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1