вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1336/20
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 21 109,20 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 21 109,20 грн. штрафу .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 призначено справу №904/1336/20 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2020 Відповідачеві поновлено строк на подачу відзиву та прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.
У відзиві на позов, Відповідач не погоджується з позовними вимогами, але зі змісту відзиву Відповідача не вбачається суті його заперечень з приводу позовних вимог. Фактично, Відповідач просить зменшити розмір штрафу до 50 %, посилаючись на те, що підприємство перевозить вантажі та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України. Заборгованість Залізниці по залучених коштах на кінець 2019 року становила 4 413,5 млн. грн., 2 302,3 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становила 311,5 млн. грн. Протягом року її зменшено на 33,9 млн. Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян, але не отримує компенсацію у потрібному обсязі. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році та 72,5 млн. грн. у 2019 році. Незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та з податків та зборів. Крім того, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №891 залізничний транспорт здійснює військові перевезення. Згідно з даними Консолідованого звіту про фінансовий стан АТ "Українська залізниця", станом на 2018 рік, грошові кошти та їх еквіваленти зменшилися з 5188988 тис. грн. у порівнянні з 2017 роком до 1251826 тис. грн., тобто в 4 рази. Згідно з інформацією зі сторінки 2 Звіту, сукупний збиток збільшився з 191 789 тис. грн. у порівнянні з 2018 роком до 704 779 тис. грн. тобто у 3 рази. Отже, нарахований Позивачем штраф у розмірі 21 109,20 грн., є значним для регіональної філії. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Від Позивача відповідь на відзив не надходила.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, на адресу зазначену позові.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
У серпні 2019р. Відповідач перевозив вантаж (у 7 вагонах) на адресу Позивача зі станції Толкачевський Південно-Західної залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за накладною №34724922.
Під час зазначеного перевезення, Відповідач прострочив терміни доставки, визначені п. 41 Статуту залізниць України (далі Статут) та Правилами обчислення термінів доставки вантажу (далі Правила).
Відповідно до графи 56 залізничної накладної вантаж відправлено 25.08.2019, на станцію призначення вантаж прибув 13.09.2019, що зафіксовано у графі 51 накладної.
Виходячи з нормативного строку доставки вантажу, з урахуванням затримки вантажу на 2 доби не з вини залізниці, про що проставлено відмітку в графі 49 накладної, Відповідач мА доставити вантаж протягом 8 діб (відстань 903 км).
Відповідно, Відповідач прострочив доставку вантажу на 10 діб, що підтверджується відбитками календарних штемпелів, у наведених графах накладної.
Посилаючись на прострочку Відповідачем терміну доставки вантажу, на підставі п. 41, 116 Статуту, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі 21 109,20 грн. (30% провізної плати).
Відповідач штраф не сплатив.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: наявність порушення з боку Відповідача щодо строків доставки вантажів, обґрунтованість нарахування штрафних санкцій.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування...є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Частиною 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічні положення містить ст. 908 ЦК України.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, а також п. 23 Статуту встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно з п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Пунктом 116 Статуту встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач просить зменшити розмір стягуваного штрафу.
Відповідач не спростував доводів Позивача та не довів наявність обставин, які б слугували підставою для його звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо своєчасної доставки вантажу.
Перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає їх обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи й чинному законодавству. Крім того, Позивачем враховано збільшення термінів доставки вантажу на 2 доби, про що в графі 49 спірної накладної проставлено відповідну відмітку з посиланням на акт №10775 від 12.09.2019.
Щодо зменшення суми штрафу, про яке просить Відповідач у відзиві на позов, то ст.233 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Посилання Відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає Відповідачеві право порушувати договірні зобов'язання, а суду на зменшення розміру неустойки. При цьому, організаційна форма підприємства Відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що Відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і Позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Інші доводи, зокрема, скрутне фінансове становище Відповідача, посилання на відсутність збитків у Позивача внаслідок прострочення в доставці вантажу, є недостатніми для зменшення розміру заявленого штрафу в даному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 №910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 №904/3988/18 та від 29.05.2019 №904/5943/18.
Крім цього, суд бере до уваги, що перевезення вантажів є основним видом діяльності Відповідача, а розмір штрафу встановлений нормативно (п.116 Статуту). Тому Відповідач має належно виконувати договірні зобов'язання.
Питання розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини Позивача та Відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав виконати Відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. Зменшення обігових коштів Відповідача також не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Посилання Відповідача на необхідність здійснення військових перевезень також не може бути предметом дослідження у справі, яка стосується неналежного виконання зобов'язань перед Позивачем за договором перевезення вантажів.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 13 Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Посилання Відповідача на встановлені Верховним судом факти у справі № 904/104/19 (ст.75 ГПК України), стороною у якій виступала Залізниця, суд не приймає, оскільки в наведеній справі Верховний суд не встановив факти, а дав оцінку доказів, щодо підстав для зменшення стягуваного з Відповідача штрафу за конкретних обставин у інших відносинах.
Наведена справа (№ 904/104/19) навпаки може свідчити, що прострочка доставки вантажів для Відповідача є звичною справою і зменшення судом штрафу може призвести до виникнення відчуття безкарності у Відповідача за порушення зобов'язання.
Отже, на думку суду, Відповідач не надав до матеріалів справи достатніх і належних доказів, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 (код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108 (код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (код 00186542) 21 109,20 грн. - штрафу, 2 102,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 22.05.2020
Суддя С.Г. Юзіков