20 травня 2020 року м. Київ № 640/17513/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13.08.2019 №635 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у м. Києві.
Позов мотивовано безпідставністю накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади з огляду на: необґрунтованість висновків службового розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у ненаданні допомоги та несприянні співробітникам поліції під час складання відносно позивача адміністративного матеріалу, зухвалій поведінці, грубому спілкуванні позивача із лікарями медичного закладу та з працівниками поліції сектору реагування патрульної поліції, намаганні уникнути освідування на стан алкогольного сп'яніння; непідтвердження належними та достатніми доказами вказаних обставин, які слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; порушення відповідачем під час перевірки статті 19 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» в частині неврахування особи позивача та його попередньої бездоганної поведінки, а саме: відсутність застосованих раніше дисциплінарних стягнень під час проходження служби; високі показники виконання повноважень; наявність низки заохочень, в тому числі державних та відомчих нагород; наявність спеціального звання, присвоєного напередодні застосування оскаржуваного дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 адміністративну справу №640/17513/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що за результатами службового розслідування по факту порушення правил дорожнього руху та службової дисципліни старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_1 встановлено порушення позивачем вимог пунктів 6, 11 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої та частину третю статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, яке полягало у зухвалій поведінці ОСОБА_1 на місці події та в лікарні, грубому спілкуванні з лікарями та патрульними поліцейськими, намаганні уникнути освідування на стан сп'яніння, за що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду позивач та його представник позов підтримали, просили скасувати наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та поновити позивача на раніше займаній посаді.
Відповідач участі належним чином повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.
Сторони участі повноважних представників у судовому засіданні 18.03.2020 не забезпечили, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
На підставі поданих представниками сторін письмових клопотань про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, судом вирішено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Згідно послужного списку, майор поліції ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив з 27.03.2019 службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м. Києві.
Наказом заступника Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві - генерала поліції третього рангу А. Крищенка від 19.07.2019 №1206 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування майора поліції ОСОБА_1 .
За наслідками проведеного службового розслідування т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві полковником поліції Г. Пиступою затверджено 12.08.2019 висновок службового розслідування.
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві полковника поліції Г. Пиступи від 13.08.2019 №635 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 6, 11 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої та частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади.
Відповідно до послужного списку, майора поліції ОСОБА_1 призначено з 06.09.2019 на посаду старшого інспектора відділу моніторингу Святошинського УП ГУНП у м. Києві на підставі наказу ГУНП №987 о/с від 06.09.2019.
Вважаючи протиправним притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6 частини третьої); поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (пункт 11 частини третьої).
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша).
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (частина друга).
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина третя).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 частини першої).
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (частина третя).
Наказом Міністерства внутрішні справ України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, згідно пункту 3 розділу IV яких за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно статті 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (абзац перший частини четвертої).
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб (абзац перший частини п'ятої).
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слугували висновки службового розслідування про порушення позивачем вимог пунктів 6, 11 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої та частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, частини четвертої статті 380 Митного кодексу України.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга) Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта). У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів (частина п'ята). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята).
Наказом заступника Голови - начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві - генерала поліції третього рангу А. Крищенка від 19.07.2019 №1206 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надходження 18.07.2019 до управління кадрового забезпечення інформації про дорожньо-транспортну пригоду за участю старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування майора поліції ОСОБА_1
В наказі зазначено, що 18.07.2019 о 16:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Ватутіна, 30 у с. Неграші Києво-Святошинського району Київської області, не впоравшись з керуванням, виїхав на узбіччя, в результаті чого автомобіль перекинувся на дах. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля VOLKSWAGEN гр. С. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми живота та грудної клітини, перелому 2-го і 3-го лівих ребер, середньої третини лівої стегнової кістки. Вказану подію зареєстровано до журналу єдиного обліку зав і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області за №34377.
За висновком суду, інформація про дорожньо-транспортну пригоду, в якій є потерпілі з тілесними ушкодженнями, зареєстрована у встановленому порядку в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, може бути підставою для призначення службового розслідування відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту.
При цьому з наказу про призначення відносно позивача службового розслідування убачається, що підставою для його призначення є відповідна інформація про обставини дорожньо-транспортної пригоди з потерпілим, а не матеріали про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративній правопорушення.
Відтак, суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог Дисциплінарного статуту в частині підстав призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .
Висновок службового розслідування затверджено 12.08.2019, тобто в межах місячного строку з дня його призначення керівником.
Згідно висновку, під час службового розслідування встановлено, що 18.07.2019 о 16:14 год. ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою у цивільному одязі, керуючи приватним автомобілем VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Ватутіна, 30 у с. Неграші Києво-Святошинського району Київської області, не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, в результаті чого автомобіль зіткнувся з деревом та перекинувся на дах. Під час з'ясування обставин ДТП патрульними сектору реагування патрульної поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області капітаном поліції Горностаєм М.О. та старшим сержантом поліції Барковським В.В. встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме відчувався запах алкоголю; на запитання поліцейських ОСОБА_1 відповідав неохоче, анкетні дані назвав вигадані; документи, які засвідчують особу, не надав; відмовився назвати місце роботи та свою посаду, чим порушив вимоги частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». За результатами медичного дослідження черговим лікарем ОСОБА_4 за зовнішніми ознаками було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що лікарем складено висновок від 18.07.2019 №244. Поведінка ОСОБА_1 під час оформлення поліцейськими матеріалів ДТП свідчить про порушення останнім вимог пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських. Крім того, ОСОБА_1 не надав допомогу поліцейським у оформленні матеріалів адміністративного правопорушення, чим порушив пункт 11 частини третьої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Щодо підстав керування ОСОБА_1 автомобілем VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 (Республіка Литва) встановлено, що зазначений автомобіль ввезено в Україну 09.11.2017 гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобіль належить ТОВ «Проект», код № НОМЕР_3 , товариство зареєстровано 22.09.2016 в м. Вільнюс, Литовська Республіка. В силу положень частини четвертої статті 380 Митного кодексу України ОСОБА_1 не мав права керування вказаним автомобілем, чим порушив вимоги чинного законодавства.
Зі змісту письмових пояснень старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування майора поліції ОСОБА_1 убачається заперечення позивачем наявності в його діях дисциплінарного проступку. Як зазначено в поясненнях, автомобіль VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 , експлуатувався позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та належав знайомому ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 . 18.07.2019 приблизно о 16:00 год. позивач, перебуваючи в тверезому стані, рухався по вул. Ватутіна в с. Неграші Києво-Святошинського району та з метою уникнення аварійної ситуації, яка виникла з вини водія невстановленого транспортного засобу (трактора), який виїхав на смугу зустрічного руху, позивачем вжито дії, передбачені пунктом 13.3 ПДР України, внаслідок чого транспортний засіб, яким керував позивач, став некерованим та потрапив у ДТП. ОСОБА_1 вважає себе потерпілим, діяв відповідно до вимог ПДР України вживаючи відповідні заходи щодо уникнення ДТП та мінімізації негативних наслідків. Дії працівників поліції щодо безпідставного складання протоколів про ймовірні адміністративні правопорушення, як і відповідні постанови, оскаржено ОСОБА_1 у судовому порядку, з приводу чого триває судовий розгляд. Крім того, згідно пояснень під час ДТП пасажир, який знаходився в салоні автомобіля, випивав пиво, яке в результаті перекидання автомобіля розлилося по салону та потрапило також на ОСОБА_1 , через що співробітниками поліції від нього відчувався запах алкоголю.
Згідно письмових пояснень оперуповноваженого Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_7 , який прибув до Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району, ОСОБА_1 на місці події вів себе зухвало, а саме грубив лікарям та співробітникам поліції, намагаючись уникнути освідування та імітуючи погане самопочуття.
З пояснень капітана поліції ОСОБА_8 убачається, що прибувши на місце ДТП в с. Неграші по вул. Ватутіна, 30 , ним виявлено на узбіччі автомобіль VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 , та карету «швидкої допомоги» в якій перебувало два чоловіка, яким надавалась медична допомога. В подальшому при спілкуванні ОСОБА_8 з одним із чоловіків, який не потребував госпіталізації, від цього чоловіка відчувався різкий запах пива, на запитання відповідав неохоче, з розмови було зрозуміло, що свої анкетні дані вказаний чоловік вигадав, документи, що посвідчують особу, цей чоловік не надав. У поясненнях також зазначено, що ОСОБА_1 у приймальному відділенні лікарні почав скаржитись на погане самопочуття, на прохання лікарів і їх вказівки не реагував.
Пояснення старшого сержанта поліції ОСОБА_9 за змістом аналогічні поясненням капітана поліції ОСОБА_8 .
Згідно пояснень майора поліції ОСОБА_10 , який є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , по приїзду на місце ДТП ним виявлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, який себе поводив не у відповідності до обстановки.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що рухався на автомобілі VOLKSWAGEN GOLF та підібрав незнайомого пасажира, громадянина ОСОБА_11 , який вживав пиво. В момент ДТП внаслідок перекидання автомобіля посвідчення водія вилетіло з машини, відповідно, позивач не зміг відразу його надати працівникам поліції. Після прибуття на місце ДТП працівників патрульної поліції ОСОБА_1 їм повідомив свою особу та посаду, надав відповідні письмові пояснення. Також позивач наголосив, що не чинив будь-яких перешкод медичним працівникам під час забору в нього крові з метою визначення стану сп'яніння. Перебування в момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння категорично заперечував.
Допитаний в якості свідка громадянин України ОСОБА_12 показав, що зупинив попутний автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , з яким свідок раніше знайомий не був. В подальшому, з метою уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом автомобіль, у якому їхав свідок, виїхав на узбіччя та перекинувся. ОСОБА_1 допоміг свідку вибратись із автомобіля та відразу викликав швидку допомогу. Ознак алкогольного сп'яніння свідок у ОСОБА_1 не спостерігав, як і зухвалої поведінки ОСОБА_1 щодо працівників медперсоналу та патрульних поліції, які прибули на місце ДТП. Про те, що ОСОБА_1 є працівником поліції, свідок дізнався вже в кареті «швидкої допомоги».
Також, судом неодноразово викликались в якості свідків інспектор - капітан поліції ОСОБА_8 , старший сержант ОСОБА_13 , які прибули на місце ДТП, та лікар ОСОБА_4 , який проводив медичне освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Втім, незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце проведення судових засідань зазначені свідки в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суду не повідомляли.
Оцінюючи встановлені під час службового розслідування обставини та підтвердження вказаних обставин зібраними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); добросовісно (пункт 5); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8).
На думку суду, відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості та пропорційності, оскільки, приймаючи рішення про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке потягнуло за собою звільнення позивача із займаної ним посади, не враховано всіх обставин, які мали бути враховані.
Так, службовим розслідуванням не підтверджено стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в момент ДТП. Натомість, актом судово-токсикологічного дослідження №519 підтверджується відсутність у крові ОСОБА_1 спирту метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового та їх ізомерів. Під час службового розслідування встановлено відповідність зазначеного акту дійсності, що відображено у висновку службового розслідування.
Повідомлені ОСОБА_1 у наданих ним під час службового розслідування письмових поясненнях обставини щодо наявності у нього запаху пива після ДТП, знайшли своє підтвердження у показах допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_12 .
Висновки службового розслідування про зухвалу поведінку ОСОБА_1 на місці події та в лікарні, а також про грубе його спілкування з лікарями та патрульними поліцейськими, ґрунтуються на поясненнях оперуповноваженого Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_7 , патрульних - капітана поліції ОСОБА_8 та старшого сержанта поліції ОСОБА_9 , майора поліції ОСОБА_10 .
Втім, за висновком суду, погане самопочуття позивача внаслідок ДТП та стан стресу, який виникає у будь-якої людини після дорожньо-транспортної пригоди, не можуть слугувати доказом зухвалої поведінки та грубого спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції та лікарями.
При цьому у вказаних письмових поясненнях відсутні конкретні факти (наприклад нецензурна лайка, погрози, фізичне перешкоджання, зазначення про своє службове становище тощо), які б могли свідчити про перешкоджання ОСОБА_1 виконанню патрульними та медичними працівниками своїх обов'язків, грубе спілкування позивача із вказаними особами та зухвалу поведінку позивача.
Крім того, відсутність зухвалої поведінки в діях ОСОБА_1 після ДТП підтверджується показами допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_12 .
Пунктом 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
У висновку службового розслідування зазначено про порушення позивачем пункту 1 частини першої та частини третьої статті 18 Закону №580-VIII, за якими поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Втім, під час оформлення матеріалів ДТП патрульні поліції звертались до ОСОБА_1 не як до поліцейського, а як до учасника дорожньо-транспортної пригоди, що не вимагає в даному випадку обов'язку поліцейського називати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'являти посвідчення.
Щодо порушення позивачем вимог статті 380 Митного кодексу України, то як убачається зі змісту вказаної статті, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
У висновку службового розслідування зазначено, що автомобіль VOLKSWAGEN GOLF LT, номерний знак НОМЕР_2 (Республіка Литва) належить ТОВ «Проект», код № НОМЕР_3 , товариство зареєстровано 22.09.2016 в м. Вільнюс, Литовська Республіка. Відповідно, вказаний транспортний засіб не відноситься до категорії транспортних засобів особистого користування, оскільки належить юридичній особі-нерезиденту.
Крім того, за висновком суду, скоєння працівником поліції дорожньо-транспортної пригоди без значних наслідків не може бути самостійною підставою для накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
При цьому, судом враховано, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2019 у справі №369/9751/19, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову серії ДП018 №070754 від 19.07.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення частини першої статті 126 КУаАП, провадження у справі закрито у зв'язку з недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2019 у справі №369/9889/19 ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124 та частиною першою статті 130 КУаАП.
Порушення інших положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, у висновку службового розслідування не встановлено.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення (пункти 3, 7, 9 частини першої); під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя); під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина восьма).
Пунктом 4 Розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку, обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
У висновку службового розслідування не зазначено про наявність, відсутність пом'якшуючих, обтяжуючих обставин, не надано оцінки особі позивача (попередня поведінка, ставлення до служби).
Також за висновком суду повноваження для застосування дисциплінарного стягнення використано не з метою, з якою воно надано, та недобросовісно. Метою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, в даному випадку, є очищення Національної поліції від недобросовісних поліцейських, поведінка яких дискредитує, завдає шкоди Національній поліції, впливає на ступінь довіри до силового органу, який покликаний служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Проте звільнення поліцейського з підстав зухвалої поведінки та грубого спілкування з лікарями та працівниками патрульної поліції, що спростовано під час судового розгляду справи, не досягає зазначеної мети, позаяк не встановлено не лише факту керування позивачем транспортним засобом у стані сп'яніння, що є недопустимим для працівника Національної поліції, а й порушення поліцейським правових актів, які б могли слугувати підставою для вирішення питання про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Щодо врахування відповідачем принципу пропорційності під час прийняття оскаржуваних наказів, то суд зазначає, що невстановлення під час службового розслідування всіх обставин, які мали бути враховані під час прийняття відповідного рішення та є обов'язковими відповідно до Дисциплінарного статуту, про що зазначено судом, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, неможливо дійти висновку про пропорційність відповідних рішень.
З огляду на встановлені обставини, правове регулювання спірних відносин, підстави позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності наказу від 13.08.2019 №635 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади, відповідно, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у м. Києві. Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 11.09.2019 №77057). Відтак, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 13.08.2019 №635 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу системи електронного контролю управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП у м. Києві.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в м. Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 травня 2020 року.