20 лютого 2020 року 320/6921/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.11.2019 №446, яким старшому інспектору сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 оголошено догану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області протиправно притягнуто її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани в частині невиконання наказу керівника, оскільки будь-якого наказу від її керівника ОСОБА_2. не надходило, а в дійсності було лише усне прохання. При цьому, позивач зауважила, що таке прохання керівника ОСОБА_2. стосувалось покладення на неї окрім своїх функційних обов'язків, так і обов'язків по лінії зв'язків із громадськістю, на що вона відмовилась, оскільки вважає, що їй було запропоновано тимчасове виконання обов'язків іншої особи, передбаченої штатним розписом Броварського ВП, а тому покладення на неї таких обов'язків згідно вимог ст. 69 Закону України "Про Національну поліцію" можливо лише за її згодою.
Відповідачі позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок службового розслідування, яким встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні позивачем наказу керівника.
При цьому, відповідачі стверджують, що позивачем порушено, зокрема, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначила на незаконність оскаржуваного наказу та про неправомірність притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки тимчасове виконання обов'язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу, якого не було.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області 22.04.2004, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно послужного списку, капітан поліції ОСОБА_1 проходить з 15.04.2016 службу на посаді старшого інспектора сектору моніторингу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Начальником СМ Броварського ВП капітаном поліції ОСОБА_2 подано на ім'я т.в.о. начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рапорт про можливе порушення вимог чинного законодавства старшим інспектором сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_1.
У вказаному рапорті зазначено, що начальником СМ Броварського ВП капітаном поліції ОСОБА_2. 08.10.2019 о 9:30 було проведено службову нараду з особовим складом сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області, на якій було доведено вказівку т.в.о. начальника Броварського ВП ГУ НП в Київській області про закріплення відповідальної особи за веденням та наповненням соціальних мереж, взаємодії із ЗМІ, проведення інформаційної політики Національної поліції України, та розроблення функційних обов'язків згідно рішення службової наради Відділу комунікації ГУ НП в Київській області, протокол №87 від 18.09.2019, за старшим інспектором сектору моніторингу Броварського ВП капітаном поліції ОСОБА_1., на що остання відмовилась виконувати вказівку керівництва Броварського ВП, аргументуючи невмінням користуватись соціальними мережами.
Наказом т.в.о. начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.10.2019 №399 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування за інформацією, викладеною в рапортах ОСОБА_2 про те, що 08.10.2019 старшому інспектору сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 та інспектору сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області майору поліції ОСОБА_4 було доведено вказівку т.в.о. начальника Броварського ВП ГУ НП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_5 щодо закріплення відповідальної особи за веденням та наповненням соціальних мереж, взаємодії із ЗМІ, проведення інформаційної політики Національної поліції України, та розроблення функційних обов'язків, на що ОСОБА_1 та ОСОБА_4. відмовились виконувати вказівку керівництва.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування за результатами розгляду інформації викладеної у рапортах начальника сектору моніторингу капітана поліції ОСОБА_2 , згідно з яким у діях старшого інспектора сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачається порушення вимог: ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, згідно якої службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, де визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати; п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, згідно якої поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Вказаний висновок затверджений т.в.о. начальника Броварського ВП ГУ НП в Київській області полковником поліції Литвином Д . 25.10.2019.
На підставі зазначеного висновку т.в.о. начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області видано наказ від 08.11.2019 №446 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Броварського ВП", згідно пункту 1 якого за порушення службової дисципліни, статей 1, 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII в частині невиконання наказу керівника старшому інспектору сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вважаючи протиправним притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У пунктах 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016, поліцейський під час виконання службових обов'язків, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень (частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною 6 статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, зокрема: вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання (пункт 2); приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці (пункт 3); на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою (пункт 4).
Відповідно до частини 1 статті 6 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
За приписами частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного проступку).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
У пункті 1 розділу V Порядку №893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
Пунктом 1 розділу VII Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Наведене дає суду підстави для висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни можливе за умови доведення належними доказами фактів порушень працівником поліції вимог законодавства.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.11.2019 №446 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани став Висновок службового розслідування за результатами розгляду інформації викладеної у рапортах начальника сектору моніторингу капітана поліції ОСОБА_2 від 25.10.2019, за результатами якого встановлено, що старший інспектор сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 не виконала наказ керівника.
Такий висновок ґрунтується на тому, що 08.10.2019 о 9:30 начальником СМ Броварського ВП капітаном поліції ОСОБА_2. було проведено службову нараду з особовим складом сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області, на якій було доведено вказівку т.в.о. начальника Броварського ВП ГУ НП в Київській області про закріплення відповідальної особи за веденням та наповненням соціальних мереж, взаємодії із ЗМІ, проведення інформаційної політики Національної поліції України, та розроблення функційних обов'язків згідно рішення службової наради Відділу комунікації ГУ НП в Київській області, протокол №87 від 18.09.2019, за старшим інспектором сектору моніторингу Броварського ВП капітаном поліції ОСОБА_1 , на що остання відмовилась виконувати вказівку керівництва Броварського ВП, аргументуючи невмінням користуватись соціальними мережами.
Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що позивач відмовилась виконувати вказівку т.в.о. начальника Броварського ВП ГУ НП в Київській області про закріплення відповідальної особи за веденням та наповненням соціальних мереж, взаємодії із ЗМІ, проведення інформаційної політики Національної поліції України, та розроблення функційних обов'язків згідно рішення службової наради Відділу комунікації ГУ НП в Київській області.
Водночас, у письмових поясненнях, які були надані позивачем під час проведення службового розслідування, остання зазначила, що їй було надано для ознайомлення рапорт начальника сектору моніторингу Броварського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_2., який не містить жодної резолюції керівництва ВП та навіть не був зареєстрований в канцелярії Броварського відділу поліції, належним чином не оформлений.
Крім того, у письмових поясненнях позивач зазначила, що 08.10.2019 о 09:30 відбулась службова нарада сектору моніторингу, на якій керівник ОСОБА_2 вказала, що саме ОСОБА_7 інспектор сектору моніторингу буде займатись функційними обов'язками по лінії зв'язків із громадськістю. Що стосується її, то о 17:00 08.10.2019 в усній формі, а саме під час розмови начальник СМ Броварського ВП капітан поліції ОСОБА_2 повідомила її про те, що саме вона буде займатися окрім своїх функційних обов'язків ще і функційними обов'язками по лінії зв'язків з громадськістю (відділу комунікації), а саме: виставляти у мережі фейсбук на офіційній сторінці Броварського ВП публікації, писати статті, готувати інформацію, виїжджати на резонансні злочини, готувати статті для висвітлення у ЗМІ та подібного характеру інформацію, на що остання відмовилась, оскільки вважає, що їй було запропоновано тимчасове виконання обов'язків іншої посади, передбаченої штатним розписом Броварського ВП, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 69 Закону України "Про Національну поліцію" тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме вакантною можливо лише за згодою.
Також, у поясненнях позивач зауважила, що у секторі моніторингу Броварського ВП згідно штатного розпису передбачено 7 (сім) посад, а в наявності працює 2 (два) працівника та 1 (один) начальник сектору, а тому значне навантаження у роботі і виконувати ще інші функції вона не має можливості.
Перевіряючи такі доводи позивача, які зазначені в письмових поясненнях та були надані останньою під час проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Статтею 60 Закону №580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1-3 статті 69 Закону №580-VIII встановлено, що у зв'язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме:
1) вакантною - за його згодою;
2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.
Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.
Тимчасове виконання обов'язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 №260 (далі по тексту - Порядок) передбачено, що строк тимчасового виконання обов'язків за посадою обчислюється з дня видання керівником органу поліції наказу про призначення поліцейського до тимчасового виконання обов'язків за посадою і до дня видачі наказу про звільнення від виконання обов'язків за посадою.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове покладення на поліцейського виконання обов'язків за вакантною посадою передбачає тимчасове виконання поліцейським, який займає штатну посаду в органі (підрозділі) Національної поліції, службових обов'язків за вакантною посадою, за його згодою.
У свою чергу, початок та закінчення тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою пов'язано із днем видання керівником органу поліції наказу про призначення поліцейського до тимчасового виконання обов'язків за посадою та про звільнення від виконання обов'язків за посадою.
Втім, матеріали службового розслідування, а також наявні у матеріалах справи докази, не містять будь-яких доказів того, що керівником Броварського ВП ГУ НП в Київській області видавався письмовий наказ, яким тимчасово покладено виконання обов'язків Відділу громадських зв'язків Броварського ВП на ОСОБА_1 .
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що нею не було порушено службову дисципліну в частині невиконання наказу керівника, оскільки керівником Броварського ВП ГУ НП в Київській області не видавався письмовий наказ, яким на ОСОБА_1. тимчасово покладались виконання обов'язків Відділу громадських зв'язків Броварського ВП.
Відтак, висновки службового розслідування щодо невиконання старшим інспектором сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII в частині невиконання наказу керівника, є необґрунтованими і не підтвердженими належними та достатніми доказами.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачами не доведено наявності у діянні позивача складу дисциплінарного проступку, вчиненого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про відсутність в її діях дисциплінарного поступку та про безпідставне посилання відповідача на порушення нею вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, а тому пункт 1 наказу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.11.2019 №446 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Броварського ВП" в частині притягнення старшого інспектора сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є протиправним та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірність та законність наказу від 08.11.2019 №446 в частині оголошення позивачу догани.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 06.12.2019 №58.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.11.2019 №446 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Броварського ВП" про притягнення старшого інспектора сектору моніторингу Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.