ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2020 р. справа № 300/950/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про зупинення провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
21.05.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження в адміністративній справі №300/950/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в справі №640/1763/20, з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено випадки обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Серед іншого, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу).
Отже, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
При цьому, преюдиція - це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов'язаних між собою справах.
Предметом розгляду в даній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є: визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ в первинній редакції, із заробітку згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-153 вих-20; скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області "Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років" №99/05 від 20.03.2020; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням виплачених сум пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №567 та відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в первинній редакції, у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку згідно довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-153 вих-20, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2019, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/1763/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 (веб-сайт: http://reestr.court.gov.ua/Review/87292255).
Отже, предметом розгляду справи №640/1763/20, є визнання нечинним нормативно-правового акту в окремій його частині.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову викладені у статтях 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з вказаними нормами права суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
В законодавстві України розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування".
Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.
Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту - постанови Кабінету Міністрів України, який пов'язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження в даній справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови Кабінету Міністрів України в частині, у всякому випадку воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.
Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, до розгляду справи №640/1763/20, оскільки визнання нечинними пунктів 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та правовідносини, які склалися між сторонами у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної справи №640/1763/20 та відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в даній адміністративній справі.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зупинення провадження у справі №300/950/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи.
Суддя Григорук О.Б.