ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2020 р. справа № 300/658/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), 23.03.2020 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату належної позивачу пенсії за період з 01.01.2018 з урахуванням надбавок за виконання особливо важливих завдань в обсязі 50% та премії в обсязі 23,2% посадового окладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при перерахунку належної позивачу пенсії з 01.01.2018 не враховано надбавки за виконання особливо важливих завдань в обсязі 50% та премії в обсязі 23,2% посадового окладу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.22-23).
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.05.2020 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до участі в справі №300/658/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог (а.с. 45-46).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про залучення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в адміністративній справі №300/658/20 - відмовлено (а.с.67-68).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.05.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 48-55). Просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018, згідно з наданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки, складеної на підставі норм, якими передбачено механізм виникнення права на перерахунок пенсії та здійснення такого перерахунку відповідним особам. Зазначає, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з врахуванням інших видів грошового забезпечення відсутні. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити повністю.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія по інвалідності.
Як слідує із копії протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2017, при обчисленні пенсії відповідачем враховувалося грошове забезпечення ОСОБА_1 , а саме: посадовий оклад - 2 128,00 грн., оклад за військове звання 130,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 790,30 грн., надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15% - 319,20 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% - 1524,15 грн. та премія у розмірі 23,2% - 493,70 грн. (а.с. 29).
В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2019 за №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103), у зв'язку із зміною сум грошового забезпечення позивача, з 01.01.2018 територіальним пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням виключно таких складових грошового забезпечення: посадового окладу у розмірі 7 890,00 грн., окладу за військове звання - 1 410,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 45% - 4 185,00 грн. (а.с. 30).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2018 з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в обсязі 50% та премії в обсязі 23,2% посадового окладу.
Листом від 11.03.2020 за №483-578/С-03/8-0900/20 відповідач повідомив, що у Головного управління відсутні законні підстави та відповідні повноваження для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в обсязі 50% та премії в обсязі 23,2% посадового окладу, мотивуючи тим, що Постановою №103 на момент проведення перерахунку внесено зміни до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (далі - Порядок №45), за яким під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (а.с. 8-10).
Вважаючи таку відмову відповідача щодо перерахування та виплати пенсії позивачу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом свого права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ в редакції на момент призначення пенсії) призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Як вбачається з наведеної норми права, вказана норма не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: “усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України” (набрання чинності з 01.01.2017).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова № 103), яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Крім того, Постановою № 103 також внесено зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45), зокрема: пункт 5 викладено в такій редакції: “Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням”; додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 27 лютого 2014 року № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Отже, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за вислугу років та премії та інші, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, вони правомірно не були включені до довідки про розмір грошового забезпечення. Вказана Постанова № 103 була чинною та не була скасована на момент складення довідки Головним управлінням ДФС в Житомирській області (згідно рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду) та перерахунку пенсії ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Житомирській області складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка містить такі складові: посадовий оклад у розмірі 7 890,00 грн., оклад за військове звання - 1 410,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 45% - 4 185,00 грн (а.с. 12), позивачу перераховано розмір пенсії з 01.01.2018 на підставі цієї довідки.
Отже, станом на момент складення та надсилання вказаної довідки до органу Пенсійного фонду всі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку №45 та пунктом 1 Постанови № 103, були правомірно зазначені Головним управлінням ДФС в Житомирській області у довідці. Зазначення будь-яких інших видів грошового забезпечення, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, суперечило б приписам нормативно-правового акту, яким безпосередньо врегульовано порядок перерахунку пенсій особам, яким пенсія призначена за нормами Закону № 2262-ХІІ.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які затверджені відповідною постановою Уряду.
05 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду повернуто скаржнику.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Суд зазначає, що пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб” втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає частина 2 статті 265 КАС України.
Специфіка призначення та перерахунку пенсій військовим пенсіонерам полягає у тому, що розмір пенсій, які призначаються за Законом № 2262-ХІІ, знаходиться у пропорційному відношенні до розміру грошового забезпечення за посадою, яку пенсіонер займав на момент звільнення зі служби або за відповідною посадою (при перерахунку пенсії). До 01.01.2017 на законодавчому рівні закріплено правило, згідно з яким підставою для проведення перерахунку пенсії була фактична зміна видів грошового забезпечення (введення додаткових видів грошового забезпечення або підвищення рівня грошового забезпечення).
Водночас після прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. Отже, саме Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави коли може бути проведено перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону № 2262-ХІІ, але в будь-якому випадку з урахуванням закріплених в Преамбулі Закону № 2262-ХІІ вимог щодо гідного пенсійного забезпечення у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.
Окремо слід зазначити, що вказані зміни до Закону № 2262-ХІІ не визнавалися не конституційними у встановленому порядку, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо посилання позивача на те, що оскільки зміни в Порядок № 45 та пункти 1, 2 Постанови №103 визнані протиправними та такими, що не відповідають законодавчим актам вищої юридичної сили, то суд зазначає наступне.
Внесення змін в Порядок № 45, які визнані протиправними та такими, що не відповідають законодавчим актам вищої юридичної сили, не зобов'язує органи владних повноважень застосовувати законодавчі акти вищої юридичної сили та положення Порядку № 45 в попередній редакції.
Чинна редакція статі 63 Закону № 2262-ХІІ не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення.
Щодо застосування положень Порядку № 45 в попередній редакції, то суд звертає увагу на те, що важливим в аспекті досліджуваного питання є проблема застосування акта, який був визнаний протиправним та нечинним за рішенням суду, а тому припинив свою дію. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або змінені; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин. Аналогічна позиція міститься у пункті 32 Правил підготовки проектів актів КМУ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року. Таке ж положення міститься у пункту 2.36 Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 “Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів”, в якому зазначено, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність, а також не узгоджується з положеннями Указу Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 № 503/97.
Отже, визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не зумовлює відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45, а отже доводи позивача в цій частині є безпідставними.
В свою чергу оскільки Порядком № 45 (додаток 2 до Постанови) не унормовано порядок видачі довідки про грошове забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (премії, надбавки за особливі умови служби), відмова у видачі такого документа не може визнаватися протиправною, оскільки в даному випадку право на перерахунок пенсії залежить від механізму його реалізації - прийняття відповідного рішення Кабінету міністрів України про перерахунок пенсії відповідним категоріям військовослужбовців з урахуванням всіх видів грошового забезпечення за посадою.
Отже, позивач отримав довідку №145/05 від 21.03.2018, яка є встановленої форми, що передбачена у додатку 1 до Листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.04.2008 року №248/6/С/468-Д.
Зазначена довідка № 145/05 від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії, позивачем у судовому порядку не оскаржувалась.
За змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 органи пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-322а14, а також у рішенні від 13.03.2019 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № 240/6263/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/1/19).
З урахуванням викладеного, судом не встановлені протиправні дії відповідача у проведенні перерахунку пенсії без врахування надбавок та доплат, встановлених позивачу при виході на пенсію протоколом №/А - 1069.
Підставою для врахування відповідачем надбавок та доплат, встановлених позивачу при виході на пенсію протоколом №/А - 1069, у складі грошового забезпечення є відповідна довідка, яка має бути надана органу пенсійного фонду.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було видано довідку позивачу, у відповідності до норм законодавства, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі довідки проведено перерахунок пенсії позивача. Отже, права ОСОБА_1 жодним чином порушено не було.
Згідно частин 1-2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 даної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.