Справа № 338/648/19
21 травня 2020 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження № 12019090120000068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2019 року з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 27 жовтня 2011 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 246 КК України до двох років позбавлення волі, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, поєднане із проникненням у житло, за що передбачена кримінальна відповідальність ч.3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше судимий за вчинення крадіжки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, 22 березня 2019 року близько 21 год. підійшов до будинковолодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 . Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, потягнувши за ручку вхідні двері будинку, відчинив їх та проник всередину приміщення. Перебуваючи в будинку, в одній із кімнат він виявив та таємно викрав: пляшку коньяку марки «Шабо», ємкістю 0,5 л., вартістю 132 грн., пляшку коньяку марки «Грузинський», ємкістю 0,5 л., вартістю 590 грн., пляшку вина марки «Французький бульвар Мускатне», ємкістю 0,7 л., вартістю 103 грн., пляшку вина марки «Коблево Жозефіна», ємкістю 0,7 л., вартістю 49 грн. Після цього піднявся на горище будинку, звідки також таємно викрав бувші у вжитку речі, зокрема: одну пару кросівок марки «Athletico» вартістю 310 грн., одну пару туфель чоловічих сірого кольору вартістю 250 грн., одну пару шкіряних черевиків чорного кольору марки «Roobins» вартістю 300 грн., одну пару кросівок марки «Mingjan» вартістю 200 грн., одну пару шкіряних босоніжок коричневого кольору вартістю 50 грн., одну пару шкіряних рукавиць вартістю 65 грн., одну пару резинових чобіт вартістю 50 грн. та куртку зеленого кольору вартістю 100 грн..
Із викраденим з місця події втік та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2199 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в вчиненому злочині, передбаченому ч.3 ст.185 КК України визнав та підтвердив, що будучи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що домоволодіння за адресою в АДРЕСА_2 , належить потерпілому ОСОБА_6 і там ніхто не проживає, підійшов до будинку потерпілого. Знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, потягнув за ручку вхідних дверей та проник всередину будинку потерпілого, звідки таємно викрав різні спиртні напої. Після цього піднявся на горище будинку, звідки таємно викрав бувші у вжитку речі потерпілого. Із викраденим з місця події втік і розпорядився на власний розсуд.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, суд, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують усі учасники судового провадження, які ствердили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, та роз'яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.3 ст.185 України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у житло.
Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.
При призначенні покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У відповідності до положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує негативну характеристику на ОСОБА_5 по місцю проживання, думку потерпілого щодо покарання, який просить суворо не карати, що обвинувачений на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах лікувальних закладів не перебуває, його поведінку після скоєного, ухилення від явки до суду та оголошення його в розшук .
ОСОБА_5 вчинив злочин проти власності, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого.
За наведених обставин та даних про особу обвинуваченого суд вважає за можливе призначити мінімальний строк позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України, встановлений санкцією за даний злочин, та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із зали суду.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 50, 65 КК України, ст.ст.100, 349, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання рахувати з 15 год. 21 травня 2020 року.
Речові докази: порожні пляшки коньяку марки «Шабо» ємністю 0,5 л., вина марки «Коблево Жозефіна» ємністю 0,7 л., вина марки «Французький бульвар Мускатне» ємністю 0,7 л.,
одну пару кросівок марки «Athletico», одну пару туфель чоловічих сірого кольору, одну пару шкіряних черевиків чорного кольору марки «Roobins», одну пару кросівок марки «Mingjan», одну пару шкіряних босоніжок коричневого кольору, одну пару шкіряних рукавиць, одну пару резинових чобіт та куртку зеленого кольору, які були у вжитку та передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити в його користуванні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча ОСОБА_1