Справа №338/342/20
21 травня 2020 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Остапишин І.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що на праві власності володіє житловим будинком із господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Відповідачка по справі приходяться йому колишньою дружиною тому і зареєстрована у вказаному господарстві. Так склалося, що відповідачка тривалий час не проживає за місцем реєстрації та не користується житловим будинком. Ще 31 січня 2003 року шлюб між ними розірвано, однак задовго до розірвання шлюбу, відповідачка поїхала на заробітки у Російську Федерацію, з того часу залишилась там проживати. Останній раз приїжджала, близько десяти років тому, на весілля дочки. Відповідачка не беруть жодної участі в утриманні житла, не сплачує комунальних платежів, разом з тим її формальна реєстрація впливає на можливість оформити субсидію на користування комунальними послугами. Оскільки відповідачка не проживає в його господарстві, він надалі не бажає надавати їй житло для проживання, то просив визнати її такою, що втратили право на користування цим житлом.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з викладених підстав. Пояснив, що відповідачка хоча і зареєстрована у належному йому будинку, тривалий час там не проживає та не навідується. Ще до розірвання шлюбу, відповідачка пішла від нього проживати до своєї сестри у село ОСОБА_3 та забрала з собою дочку. Через якийсь час дружина поїхала на заробітки у Російську Федерацію. Спочатку, час від часу навідувалась до родичів, однак, останній раз була на Україні близько дванадцяти років тому, коли робили дочці весілля. Відповідачка не бере жодної участі в утриманні житла, не сплачує комунальних платежів, разом з тим її формальна реєстрація впливає на можливість оформити субсидію на користування комунальними послугами. Просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, на розгляд справи не з'явилася без повідомлення нею причин своєї неявки. У встановлений судом строк відзив не подала. Клопотання про розгляд справи без її участі від відповідачки не надходило.
У відповідності до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести розгляд справи у порядку заочного провадження.
Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, подані у розпорядження суду, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів серед іншого можуть бути припинення правовідношення.
Згідно із частиною третьою статті 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За приписами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована у будинку по АДРЕСА_1 , який відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно актів, складених комісією сільської ради ОСОБА_2 у будинку, що належить позивачу фактично не проживає.
Допитані як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що відповідачка понад двадцять років, в житловому будинку позивача не проживає. У селі Маркова її останній раз бачили на весіллі у дочки.
Відповідно до встановлених даних, відповідачка не проживає у господарстві позивача більше року, а позивач не бажає забезпечувати її житлом у власному будинку надалі. Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 втратила право користування цим житлом.
На підставі ст.405 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265; 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим будинком, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції або безпосередньо шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський