Справа № 286/1236/20
20 травня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якій просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 0,5696 га, кадастровий номер 1824286500:07:000:0186, та площею 2,3415 га, кадастровий номер 1824286500:08:000:0121, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем за заповітом належного їй майна та майнових прав, зокрема спірних земельних ділянок; у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус законною постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не пред'явлено правовстановлюючих документів на право власності на земельні ділянки.
Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Судом перевірено наявність у представника відповідача за довіреністю повноваження на визнання позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.
Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводилася позивачу ОСОБА_1 матір'ю, що стверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
З моменту смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належні їй майно та майнові права, зокрема земельні ділянки площею 2,3415 га, кадастровий номер 1824286500:08:000:0121 та площею 0,5696 га, кадастровий номер 1824286500:07:000:0186, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, що засвідчувалося державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053417, серії ЖТ № 053418, виготовленими на ім'я ОСОБА_2 взамін сертифіката на право на земельну ділянку (пай) серії НОМЕР_3 № 0244900 та зареєстрованими 10.01.2003 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на території Раківщинської сільської ради за № 1667, № 1668. Вказані обставини стверджуються довідкою Відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10.12.2019 року № 19-6-0.29-277/108-19.
При житті ОСОБА_2 належне їй майно та майнові права заповідала своєму сину ОСОБА_1 , позивачу у справі, що стверджується копією заповіту, складеного 14.04.1997 року і посвідченого секретарем виконкому Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області Шевчук К.І.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.
Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.
Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , подавши у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області, у зв'язку з чим заведена спадкова справа № 423/98р. Проте постановою державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області від 05.02.2020 року № 214/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем не пред'явлено правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.04.2020 року, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286500:07:000:0186, 1824286500:08:000:0121 відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні, зареєстровано лише інші речові права - права оренди земельної ділянки за ТОВ «ВП Полісся», право власності на земельні ділянки не зареєстровано.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельні ділянки, правовстановлюючі документи щодо яких не були видані за життя спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує його законні права.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 840,80 грн.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 2,3415 га, кадастровий номер 1824286500:08:000:0121, та площею 0,5696 га, кадастровий номер 1824286500:07:000:0186, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 053417, серії ЖТ № 053418, зареєстрованими 10.01.2003 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на території Раківщинської сільської ради за № 1667, № 1668.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення, який продовжується на строк до закінчення карантину. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.05.2020 року.
Суддя: В. І. Вачко