Справа № 292/691/20
Номер провадження 3/292/700/20
22 травня 2020 року смт.Пулини
Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Пулинського відділення поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя
АДРЕСА_1 , громадянина України, українця,
одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,
з базовою загальною середньою освітою, не судимого,
військовозобов'язаного, інвалідності не має, учасника бойових
дій, до адміністративної відповідальності не притягувався,
ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 ,
за ст.130 ч.1 КУпАП,-
09 травня 2020 року о 00 годині 30 хвилин в с.В"юнки по вул.Л.України, Пулинського району, Житомирської області ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, н/з НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп"яніння: почервоніння обличчя, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп"яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , визнав свою вину у вчиненому, та пояснив, що дійсно 09 травня 2020 року о 00 годині 30 хвилин в с.В"юнки по вул.Л.України, Пулинського району, Житомирської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, н/з НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп"яніння. Щиро розкаявся у вчиненні даного правопорушення, запевнив, що усвідомив значення своїх дій та зробив відповідні висновки. Наміру ухилитись від відповідальності не має, просить суд суворо його не карати та при накладенні адміністративного стягнення не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм в охоронній фірмі ДРАП в м.Житомирі, вказана робота є його єдиним джерелом доходу, він є учасником бойових дій, має на утриманні двох малолітніх дітей, дружина на даний час не працює, перебуває у декретній відпустці, фактично він є єдиним годувальником у родині. Пояснив, що вперше притягується до адміністративної відповідальності. Позбавлення права керування позбавить його можливості нормального існування та заробітку, для утримання його сім"ї. Просив при накладенні стягнення обмежитись лише штрафом.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного правопорушення, обставини вчиненого ним підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №040148 від 09.05.2020 року та письмовим поясненням самого правопорушника ОСОБА_1 , на ньому, в яких він визнав факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом начальника СРПП №1 Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Артемчука О. від 09.05.2020 року, зобов"язанням ОСОБА_1 від 09.05.2020 року, про те, що транспортним засобом протягом доби керувати не буде, так як вживав алкогольні напої.
Водночас, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя зазначає наступне.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше. У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м"якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м"якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При прийнятті постанови суддя враховує вказані ОСОБА_1 обставини та надані ним письмові докази.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не має наміру ухилитись від відповідальності, просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він є єдиним годувальником у сім'ї, має на утриманні двох малолітніх дітей, є учасником бойових дій, дружина не працює, так як знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, робота водія, за яку він отримує дохід, безпосередньо пов"язана з керуванням транспортним засобом. Вказані обставини підтверджуються наданими письмовими доказами.
Так, на думку суду, позбавлення останнього права керування транспортним засобом позбавить його єдиного джерела доходу та, як наслідок, можливості забезпечувати нормальні умови проживання його сім"ї, що буде сприяти лише погіршенню матеріального становища та може поставити під загрозу їх подальше існування.
Також суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, в ході розгляду справи не встановлено.
Враховуючи вищевикладені обставини, визнання ОСОБА_1 своєї вини, його щире розкаяння, особу правопорушника, робота якого залежить від керування транспортними засобами, наявність пом"якшуючої відповідальність обставини та відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування. На думку судді, саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, а саме - виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.09.2016 року.
Керуючись ст.ст.40-1, 283 Кодексу України, про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень в прибуток держави без позбавлення права керування транспортними засобами .
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як учасника бойових дій.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський райсуд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Гуц