Червоноармійський районний суд Житомирської області
Справа № 292/453/20
Номер провадження 2-а/292/3/20
22 травня 2020 року смт.Пулини
Червоноармійського районного суду Житомирської області
Суддя- Гуц О.В.
секретар судового засідання Риданова Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського №2 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області сержанта поліції Гетьмана Олега Анатолійовича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2305049 від 27.03.2020 року.
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до поліцейського №2 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області сержанта поліції Гетьмана О.А., мотивуючи його тим, що 27.03.2020 року відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за те, що він, як вказано в постанові серії ЕАК № 2305049 від 27.03.2020 року, 27.03.2020 року в м.Житомирі по вул. Андріївська, 2б, як водій ТЗ проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (жовтий) сигнал світлофора у м.Житомирі, вул. Покровська та вул. Андріївська, 2б, чим порушив п.8.7.3 г ПДР України - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, за ч.2 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вважає дії відповідача незаконними, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, а постанова серії ЕАК №2305049 від 27.03.2020 року винесена з грубим порушенням КУпАП та Конституції України.
Так, 27.03.2020 року він рухався у м. Житомирі по вул.Покровська, під"їзджаючи до перехрестя вул. Андріївська, помітив, що світлофор перейшов в режим миготливого зеленого. При цьому він не міг зупинити транспортний засіб перед Стоп-лінією, не вдаючись до екстренного гальмування, тому впевнившись у безпеці дорожнього руху та в тому, що він своїми діями не змусить інших учасників дорожнього руху вдатися до різкого гальмування або зміни напрямку руху, він здійснив рух через перехрестя. При цьому світлофор перейшов в режим жовтого сигналу в той момент, коли передня частина його автомобіля була на середині перехрестя. У цій ситуації він керувався п.8.11 ПДР України.
Отже, він не порушив ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Проте відповідач проігнорувавши вимоги ст.ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП, притягнув його до адміністративної відповідальності. При цьому не сповістив його про час та дату розгляду справи, не опитав його та свідків, не дав змоги надати клопотання по справі, не дослідив докази. Під час розгляду справи, не дав змоги давати пояснення, заявляти клопотання, позбавив права користуватися юридичною допомогою адвоката, не з"ясував чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винний він в його вчиненні, чи підлягає він до адміністративної відповідальності, не з"ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕАК №2305049 від 27.03.2020 року.
Ухвалою судді від 08.04.2020 р. відкрито провадження у даній справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження на 15 квітня 2020 р., з повідомленням сторін, про що останні повідомлені.
29.04.2020 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення зафіксовано на відеофайлі t video 5258009610710681593, де чітко видно, що автомобіль позивача здійснює проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, після чого він відразу був зупинений працівниками поліції. Тривалість миготіння зеленого сигналу становить близько 3-4 с. та при дотриманні швидкісного режиму в населеному пункті, а саме не більше 50 км/год., ОСОБА_1 міг здійснити зупинку транспорту без застосування екстренного гальмування перед перехрестям, проте проігнорував правила дорожнього руху та здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Після зупинки транспортного засобу позивачу було озвучено причину зупинки, роз"яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено відповідно до ст. 279 КУпАП про час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 згідно ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитися із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, однак жодних клопотань не заявляв. Позивачем не представлено належних доказів в обгрунтування обмеження реалізації ним прав, закріплених ст. 268 КУпАП. Навпаки, позивач був присутній на місці складання постанови, був повідомлений про її складання, під час спілкування ним висловлювались свої заперечення та доводи по суті вчиненого правопорушення, але працівник поліції не взяв їх до уваги, що свідчить про можливість реалізації своїх прав та об"єктивне рішення інспектора, як посадової особи, що приймає рішення у справі. Обставини зазначені в адміністративному позові не відповідаються дійсності та говорять про те, що позивач намагається ввести в оману суд задля уникнення адміністративної відповідальності. Позивача ознайомили зі змістом винесеної постанови та роз"яснили порядок оскарження постанови та строки сплати штрафу. Постанова виносилась у присутності позивача на місці зупинки транспортного засобу. Інспектором патрульної поліції винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення не надав. Враховуючи викладене просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до нього про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 262 КАС України розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, за наявними в справі доказами та письмовими поясненнями.
Позивач в судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 27.03.2020 року інспектором роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Гетьман О.А. було винесено постанову серії ЕАК № 2305049 від 27.03.2020 року відносно ОСОБА_1 , про те, що він, того ж дня о 17 год. 54 хв., по вул.Андріївська,2б м.Житомир, керуючи автомобілем марки "Ford Focus", номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора м.Житомир вул.Покровська та вул.Андріївська, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (г) ПДР України, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Згідно з нормами статті 14 Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП).
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 41 Закону №3353-ХІІ, порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
За пунктом 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. ПДР України).
Відповідно до пункту 8.7.3. ПДР України сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).ПДР України 8.11 Регулювання дорожнього руху
Пунктом 8.11 ПДР, передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
В ходів дослідження долученого до відзиву на позов диску з відеофіксацією події від 27.03.2020 року судом встановлено, що з наявного у матеріалах справи відеозапису не можливо встановити який автомобіль вчинив порушення, його колір, марку, державний номерний знак автомобіля та чи проїхав він на заборонений сигнал світлофора. Ідентифікувати, що саме позивач порушив ПДР також неможливо. Тобто відеоматеріали з місця події, що долучені відповідачем до матеріалів справи, не містять інформацію про наявність та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Наведе вище узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові КАС ВС від 30.04.2020 р. № 524/1113/17 (К/9901/29412/18).
Зважаючи на викладене, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, яка полягає у проїзді на заборонений сигнал світлофора не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2305049 від 27.03.2020 року.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 257-263, 286 КАС України, ст.ст. 245, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського №2 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області сержанта поліції Гетьмана Олега Анатолійовича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2305049 від 27.03.2020 року, задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Гетьман Олега Анатолійовича серії ЕАК № 2305049 від 27.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., провадження по справі відносно нього закрити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Гуц