Справа № 263/4603/20
Провадження № 3/263/1775/2020
18 травня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 07 квітня 2020 року, о 16 год. 22 хв., біля будинку 93 В по пр.Миру в м. Маріуполі Донецької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ 217030, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість). Від проходження огляду для визнання стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності 2-х свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 18 квітня 2020 року, о 21 год. 51 хв., біля будинку 92 по пр.Будівельників в м. Маріуполі Донецької області, повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ 217030, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився з використанням технічного приладу «Drager Alcotest» 6820 ARHF-0070 в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20.05.2020 року адміністративні матеріали за ч.2 ст.130 та ч.2 ст.130 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, що дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Факт вчинення правопорушень повністю підтверджується матеріалами справи: протоколами серії ДПР18 №296232, ДПР18 №296287; рапортами поліцейських; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відеозаписом, наданим працівниками поліції; постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області суду від 02.12.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн, результатом тесту на приладі «DRAGER» Alcotest, результат тесту 1,61 промілі.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КпАП України якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і ти же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Разом з цим слід зазначити, що згідно довідки б/н від 08.04.2020 виданої старшим інспектором відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Донецькій області Будаліної А.С., ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, у зв'язку із чим, у суду відсутні підстави накладення адміністративного стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому суд керується роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", згідно з якими позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Окрім того, суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справі відсутні докази належності транспортного засобу ВАЗ 217030, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до ч.1 ст. 29 КупАП, конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 420 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст.36, 40-1, 130, 283 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , визнати винуватим у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 20 400 грн., без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Роз'яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів із дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: О.Л.Соловйов