Справа № 263/18161/19
Провадження № 2-п/263/40/2020
21 травня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючої судді Ікорської Є.С.,
за участю секретаря Шпичак Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву адвоката Фісінчука Семена Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 березня 2020 року у справі № 263/18161/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 березня 2019 року № 263/18161/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, до досягнення дитиною повноліття, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява адвоката Фісінчука С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 березня 2020 року у справі № 263/18161/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
На обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що судом при ухваленні рішення не були враховані певні докази та обставини, що виключають задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що у відповідача від першого шлюбу є дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого стягуються аліменти на підставі рішення Іллічівського суду районного суду міста Маріуполя Донецької області у розмірі 2700 грн. Також не врахований стан здоров'я ОСОБА_1 , який не дозволяє у повній мірі сплачувати аліменти, оскільки останній страждає вегето-судинною дистонією. ОСОБА_1 не має постійного стабільного доходу. Про дату та час судового засідання його повідомлено не було, копію позовної заяви він не отримував, докази повідомлення його матеріали справи не містять. Зазначає, що судова повістка взагалі направлена за адресою: АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_1 там не зареєстрований.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2020 року прийнято заяву до свого провадження, призначено до розгляду.
Представник заявника - адвокат Фісінчук С.О. - надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій наполягав на задоволенні заяви.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Царьова О.С. - надала заява про розгляд справи за її відсутності та заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просила суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на наступне. Так, зі змісту рішення вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того, додані до заяви про перегляд заочного рішення докази не свідчать про те, що ОСОБА_1 не має можливості сплачувати аліменти на утримання спільного сина у розмірі, визначеному рішенням суду. Заперечення відповідачем факту наявності в нього роботи є лише намаганням уникнути обов'язку по сплаті аліментів. Так, ОСОБА_1 має необхідні документи моряка та за часи сумісного проживання з ОСОБА_2 з постійною періодичністю тривалий час перебував у рейсах на іноземних судах, отримуючи при цьому достойну заробітну плату, значно вищу, ніж середній заробіток у місті Маріуполі. Отримати відомості щодо розміру заробітної плати відповідача відсутня можливість, у зв'язку з тим, що він працює на іноземні фірми та ухиляється від сплати податків в Україні, але факт його роботи моряком підтверджується посвідченням особи моряка, послужною книжкою моряка та медичним свідоцтвом моряка. ОСОБА_1 є здоровою людиною працездатного віку, групи інвалідності не має, працевлаштуватись та отримувати постійний заробіток йому нічого не заважає. Будь-яких доказів того, що він несе витрати на лікування, не надано. Відповідно до медичного свідоцтва від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 ніяких проблем зі здоров'ям не має. Також звертає увагу суду на те, що згідно з випискою з медичної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 він проходив лікування у кардіологічному відділенні лише три дні, за період з 21 лютого 2016 року по 24 лютого 2016 року. При цьому, в анамнезі захворювання зазначено, що напередодні він вживав алкоголь. Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до лікаря протягом останніх чотирьох років не надано, що свідчить про відсутність проблем зі здоров'ям. Посилання ОСОБА_1 на наявність на утриманні ще однієї дитини не свідчить про відсутність в нього можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному рішенням суду.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 263/18161/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, до досягнення дитиною повноліття, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово викликався у судове засідання шляхом направлення судових повісток з рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем фактичного проживання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до лікаря протягом останніх чотирьох років, суду не надано.
Посилання ОСОБА_1 на наявність на утриманні ще однієї дитини не свідчить про відсутність в нього можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному рішенням суду.
Так, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 18 березня 2020 року.
З урахуванням того, що заявником не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Фісінчука Семена Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 березня 2020 року у справі № 263/18161/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є.С.Ікорська