Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4797/20
2-з/357/88/20
21 травня 2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя..
20 травня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, мотивовану тим, що з 06 лютого 1993 року по 19 січня 2005 року вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Після розлучення сторони проживали разом із збереженням сімейних стосунків, як сім'я до січня 2020 року. За час перебування у шлюбі, спільними зусиллями за сумісні кошти ними було побудовано будинок під АДРЕСА_1 Однак, відповідно до довідки, виданої Яблунівською сільською радою, згідно з відомостями по господарській книзі, будинок зареєстровано за відповідачем. Зважаючи на те, що ні в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, ні в БТІ немає даних про реєстрацію спірного будинку, а також зважаючи на те, що в Довідці, виданій Яблунівською сільською радою, згідно з відомостями по господарської книги, будинок зареєстровано за відповідачем, вважає, що вжиття заходів забезпечення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та ефективний захист її порушених прав. Вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду. А тому, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення і проведення всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусами, особам, на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам , які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, щодо набуття або припинення права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок під АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 1,0741 га в т.ч. 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку під АДРЕСА_1 .
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як роз'яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи вище викладене, з метою забезпечення рівності прав учасників судового процесу та недопущення виникнення обставин, які можуть зробити неможливим або значно ускладнять виконання можливого рішення суду, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 обґрунтована, а обраний заявницею вид забезпечення позову забезпечить в майбутньому реальне виконання можливого рішення суду. А тому подана заява підлягає задоволенню.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити вчиняти і проводити всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусами, особам, на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам , які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, щодо набуття або припинення права власності на нерухоме майно, а саме:
житловий будинок під АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку, площею 1,0741 га в т.ч. 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку під АДРЕСА_1 .
Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дані боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
СуддяБ. І. Кошель