Справа № 289/781/20
Номер провадження 2/289/540/20
21.05.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки, -
20.05.2020 до суду надійшла вищевказана позовна заява до якої представником позивача ОСОБА_2 надано заяву про відвід судді Сіренко Н.С. в зв'язку з наступними обставинами: позивач має сумніви у тому, що суддя належним чином, у повному обсязі, у встановлені строки, з урахуванням усіх обставин справи розгляне її позовну заяву, вважає, що позиція судді у справі вже сформована не на користь позивача, а також представник позивача зазначає, що суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності Вищою радою правосуддя за скаргою ОСОБА_2 , який є представником позивача у даній справі, тому у позивача наявні сумніви в неупередженості судді при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.
Частинами 7, 8 ст. 40 ЦПК України встановлено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
В ст. 36 ЦПК України встановлені конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.
Частиною 4 ст. 39 ЦПК України передбачено, що заявник звільняється від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.
Вирішуючи питання наявності повноважень ОСОБА_2 на подачу заяви про відвід, суд виходить з того, що у даному випадку за позовною заявою ОСОБА_1 провадження не відкрито, дана категорія справ не належить до таких, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а тому, беручи до уваги положення процесуального законодавства щодо представництва, на даній стадії ОСОБА_2 як представник позивача за довіреністю без підтвердження наявності у останнього статусу адвоката, не позбавлений можливості заявляти відвід головуючому.
При вирішенні питання про відвід головуючого судді, суд виходить з наступного.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
З контексту заяви вбачається, що фактично відвід заявлено з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Вказані ОСОБА_2 у заяві про відвід судді обставини не підтверджені жодними доказами щодо заінтересованості судді Сіренко Н.С. у розгляді даної справи. Однак, враховуючи те, що факт притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_2 дійсно мав місце, з метою аби за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючого судді під час вирішення справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки, суд задовольняє заяву про відвід головуючого у справі.
Даний висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в Ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18.
Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С. від участі в розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки.
Цивільну справу № 289/781/20 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 41 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не є окремим об'єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.
Суддя Н. С. Сіренко