Справа № 289/757/20
Номер провадження 2/289/528/20
20.05.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сіренко Н.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Радомишльської міської ради Житомирської області, Кримоцького старостинського округу Радомишльського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Радомишльська державна нотаріальна контора Житомирської області, приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяв для прийняття спадщини, -
18.05.2020 до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла вищевказана позовна заява разом із заявою про відвід судді Сіренко Н.С., яка підписана Бойком В.М. як представником позивача.
Дослідивши заяву про відвід, ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом в порядку письмового провадження.
На даний час у Радомишльському районному суді Житомирської області правосуддя здійснюється одним суддею. Згідно ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу.
Саттею 36 ЦПК України встановлено конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.
Положеннями ст. 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Частиною 2 ст. 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлений відвід учасниками справи.
В ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України зазначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи, у справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідних положень» Конституції України, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч. 4 ст. 19 ЦПК України, малозначні справи підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах про спадкування.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник за довіреністю не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів сторони у даній цивільній справі, оскільки не являється адвокатом, а справу не можна розглядати в порядку спрощеного провадження.
До матеріалів справи додано копію довіреності, яка видана ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має статус адвоката як до заяви про відвід, так і до позовної заяви не долучено.
Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є адвокатом.
За таких обставин, оскільки дана справа не являється малозначною, представником учасника процесу в такій справі може бути лише адвокат, яким ОСОБА_1 не являється, тому питання про відвід судді Сіренко Н.С., заявлений ОСОБА_3 В ОСОБА_4 , вирішенню не підлягає, а заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 59, 131-1 Конституції України, ст. ст.15, 19, 36-40, 60, 62, 274, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Радомишльської міської ради Житомирської області, Кримоцького старостинського округу Радомишльського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Радомишльська державна нотаріальна контора Житомирської області, приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяв для прийняття спадщини - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н. С. Сіренко