Справа №295/1909/20
Категорія 369
1-кп/295/593/20
21.05.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12020060020000405 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, розлученого, має неповнолітню доньку, зареєстрованого АДРЕСА_1 , відбуваючого покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», раніше судимого:
09.10.2018 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
за 391 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 з 07.12.2018 відбуває покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», що знаходиться за адресою м. Житомир, проспект Незалежності, 172 за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Цим же вироком суду задоволено цивільний позов Чернігівської місцевої прокуратури про стягнення з ОСОБА_3 на користь КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради суми витрат, понесених закладом здоров'я на лікування потрепілого від злочину у розмірі 4458 грн. 30 коп.
29.07.2019 до ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» із Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира надійшла постанова державного виконавця про примусове стягнення коштів з ОСОБА_3 в загальній сумі 5054 грн. 13 коп.
За час відбування покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» ОСОБА_3 систематично порушував встановлений порядок відбування покарання, не виконував законних вимог представників адміністрації установи, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, за період відбування покарання з 07.12.2018 по 30.09.2019 ОСОБА_3 допустив 16 порушень встановленого порядку відбування покарання, які виразилися у невиконанні законних вимог представників адміністрації установи, порушенні режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, суворих доган, поміщення до дисциплінарного ізолятора.
Незважаючи на вжиті адміністрацією установи заходи, ОСОБА_3 продовжив допускати порушення встановленого порядку відбування покарання, зокрема маючи заборгованість за виконавчим листом та будучи занарядженим до роботи в категоричній формі відмовився виконувати обов'язок, передбачений ч.2 ст. 118 КВК України та законні вимоги адміністрації виправної колонії про залучення до оплачуваної суспільно корисної праці, у зв'язку з чим в період часу з 04.10.2019 по 23.10.2019 ОСОБА_3 п'ять разів притягувався дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.10.2019 ОСОБА_3 переведений до приміщення камерного типу строком на 1 місяць за ухилення від обов'язку працювати в місцях і роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення заборгованості за виконавчим документом.
Під час відбуття стягнення у приміщенні камерного типу ОСОБА_3 вчинив шість порушень режимі тримання, а саме 08.11.2019, 12.11.2019, 13.11.2019, 25.11.2019, 09.12.2019, 11.12.2019, за які накладено дисциплінарні стягнення у вигляді суворих доган.
21.01.2020 в.о. начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» ОСОБА_6 в черговий раз поінформував ОСОБА_3 про положення ч.2 ст.118 КВК України та наявність заборгованості за виконавчим листом, а також роз'яснив положення ст.ст. 132-135 КВК України.
Однак, 21.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020, 24.01.2020, 27.01.2020 ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився виходити до праці, чим порушив вимоги ст.ст. 9,107,118 ч.2 КВК України.
28.01.2020 о 11 год. 50 хв. ОСОБА_3 доведено письмове розпорядження в.о. начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про необхідність прибути до місця працевлаштування, а саме цех №4, отримати завдання та приступити до його виконання. ОСОБА_3 будучи ознайомленим із вимогами ч.2 ст. 118 КВК України та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України в категоричній формі відмовився виконувати законну вимогу представника колонії, таким чином вчинив злісну непокору.
Своїми умисними діями, що виразились у злісній непокорі законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 391 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав та показав, що він відбуває покарання у виправній колонії, а не трудовій, а тому працювати не зобов'язаний. Зазначив, що не працював і працювати не буде.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку допустимими доказами.
Свідок ОСОБА_7 показав, що працює черговим помічником у виправній колонії та був присутнім, коли засудженому ОСОБА_3 , який має виконавчий лист, було роз'яснено про його обов'язок працювати до повного погашення заборгованості. При цьому, засудженому пропонувалися всі виробничі процеси на вибір, однак останній в категоричній формі відмовився від праці.
Свідок ОСОБА_8 показав, що входив до складу дисциплінарної комісії установи, яка неодноразово роз'яснювала засудженому ОСОБА_3 про його обов'язок працювати, оскільки має виконавчий лист. Однак засуджений, незважаючи на занарядження до роботи, категорично відмовився від працевлаштування, зазначав, що не бажає працювати, що не влаштовує заробітна плата, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, у зв'язку з такими порушеннями засуджений розглядався на комісії, де на нього накладалися дисциплінарні стягнення, останній за ухвалою суду був поміщений до ПКТ.
Аналогічні покази надали свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.10.2018 з ОСОБА_3 на користь КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня №2» стягнуто 4458 грн. 13 коп.
Згідно постанови головного державного виконавця Богунського ВДВС звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», в сумі 5054 грн.13 коп. на користь КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня №2».
Протоколами огляду предметів від 29.01.2020 та 30.01.2020 та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні відеозаписів з засідань дисциплінарної комісії ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», з яких вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово роз'яснювалося вимоги ч.2 ст.118 КВК України та його обов'язок приступити до праці до повного погашення заборгованості за виконавчим листом, в свою чергу останній категорично відмовився виконувати законні вимоги адміністрації установи виконання покарань.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.10.2019 ОСОБА_3 переведено до приміщення камерного типу строком на 1 місяць за систематичне порушення режиму тримання, за відмову виходити на роботу, за наявності виконавчого листа. Ухвала суду набрала законної сили та звернута до виконання.
Письмовим розпорядженням в.о. начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про необхідність ОСОБА_3 прибути в цех №4, отримати змінне завдання та приступити до його виконання на підставі ч.2 ст.118 КВК України, а також останній ознайомлений та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України за злісну непокору законним вимогам адміністрації колонії в разі не виконання зазначеного розпорядження.
Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої в.о. начальника виправної установи, ОСОБА_3 заохочень немає, а має 38 стягнень за порушення режиму тримання, за що накладалися дисциплінарні стягнення у вигляді доган, суворих доган, поміщення в ДІЗО. Так довідка містить відомості про накладення стягнень 06.11., 08.11, 12.11, 13.11, 25.11., 09.12., 11.12.2019, 22.01., 23.01., 24.01. та 27.01.2020.
Згідно висновку ЛКК від 30.01.2020 ОСОБА_3 визнаний соматично здоровим, працездатним.
Суд відкидає твердження сторони захисту про те, що представники установи не є уповноважними особами, які мають право пропонувати ОСОБА_3 про необхідність працювати та те, що під час досудового розслідування контроль за вчиненням злочину здійснювався без ухвали слідчого судді, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи діє на постійній основі. До складу комісії входять начальник установи, його заступники та начальники служб установ.
Судом встановлено, що питання пов'язані з накладенням дисциплінарних стягнень на ОСОБА_3 , під час яких останньому неодноразово роз'яснювалися вимоги чинного закону, зокрема ст.ст. 118, 132-135 КВК України, розглядалися дисциплінарною комісією установи виконання покарань, яка є уповноваженим органом відповідно до вимог ст. 135 КВК України, показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .
Згідно правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом МЮУ від 28 серпня 2018 року № 2823/5 під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу засуджені ознайомлюються з порядком і умовами відбування покарання, зі своїми правами та обов'язками, встановленими законодавством України та цими Правилами, проходять інструктаж щодо заходів пожежної безпеки, попереджаються про відповідальність за порушення встановленого порядку відбування покарання в установі виконання покарань, інформуються про передбачені законодавством України підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї, повідомляються про застосування в установі виконання покарань аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду і контролю.
Відповідно до вимог ст. 103 КВК України адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень, встановленого порядку відбування покарання.
Виправна колонія є режимним об'єктом, а тому нормами КВК України, Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань передбачено право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження порушень, встановленого порядку відбування покарання. Про те, що такі технічні засоби застосовуються засуджені ознайомлені по прибуттю до колонії, про що був повідомлений і ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, з врахуванням вимог закону фіксування перебігу засідань дисциплінарної комісії колонії, не є в розумінні кримінального закону контролем за вчиненням злочину, різновидом негласних слідчих (розшукових) дій та не потребувало звернення до слідчого судді для отримання дозволу на фіксування засідання комісії.
Під час судового розгляду обвинувачений не заперечував факти притягнення до дисицплінарної відповідальності, рішення комісії про накладення стягнень не оскаржував. Неодноразове порушення режиму тримання підтверджено характеристикою, довідкою про накладення стягнень, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.10.2019 про переведення засудженого до ПКТ та показами безпосередньо допитаних в судовому засіданні свідків.
Твердження обвинуваченого про те, що він не зобов'язаний працювати, оскільки відбуває покарання у виправній колонії, а не трудовій є не грунтовними та суперечать вимогам ч.2 ст. 118 КВК України, відповідно до яких засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов'язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості. Доказами про наявність заборгованості по виконавчому документу, є вирок суду, постанова державного виконавця про примусове виконання судового рішення.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочину.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, характеризується негативно.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.
При призначенні покарання за сукупністю вироків застосовуються вимоги ст. 71 КК України.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні, оскільки обвинувачений відбуває покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 2 роки позбавлення волі.
На підставі 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.10.2018 та визначити остаточне покарання - 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення, переведення з виправної колонії до слідчого ізолятора, з 16.03.2020 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
Речові докази: два СД-диски зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1