Справа № 273/940/20
Провадження № 1-кп/273/110/20
21 травня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , з участю прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2020 року за №12020060110000123 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Любар Житомирської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
Згідно з обвинувальним актом, 10.04.2020 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем проживання свого діда ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 де на вулиці, поруч із господарством він побачив ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , котрі вживали спиртні напої.
Маючи неприязні відносини із ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вирішив здійснити погрозу вбивством останньому.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов до спальної кімнати свого діда, де під ліжком взяв мисливську гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ-63» № НОМЕР_1 , котра була заряджена одним набоєм та яка належить ОСОБА_7 .
Продовжуючи свої злочинні дії, тримаючи рушницю в руках, ОСОБА_4 вийшов із домогосподарства по АДРЕСА_1 та направився до ОСОБА_5 .
Далі, без розриву у час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що його умисні дії здатні викликати у потерпілого побоювання за своє життя і здоров'я та бажаючи цього, ОСОБА_4 , направивши ствол рушниці на ОСОБА_5 наблизився до нього, після чого, відразу, коли потерпілий перебував у положенні присівши, штовхнув його ногою у груди, при цьому навівши ствол рушниці на ОСОБА_5 висловив йому словесну погрозу вбивством котру той сприйняв як реальну, після чого, відразу здійснив постіл із рушниці у землю поруч із потерпілим.
30.04.2020 року в м.Баранівка між потерпілим ОСОБА_5 , його законним представником ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про примирення між підозрюваним та потерпілим, у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди, потерпілий з однієї сторони та підозрюваний з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.129 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому ОСОБА_5 ..
Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Отримана згода потерпілого, законного представника потерпілого та підозрюваного на призначення вищевказаного покарання.
В угоді про примирення передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 та його законному представнику ОСОБА_6 .
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та потерпілим і його законним представником угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягав на затвердженні угоди.
Потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 просили затвердити угоду про примирення, вказали, що заподіяну їм шкоду відкодовано повністю, не мають жодних претензій до обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просила затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим, підозрюваним або обвинуваченим.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винним, згідно із ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Узгоджена угодою про примирення міра покарання для ОСОБА_4 , з урахуванням його характеризуючих даних відповідає чинному законодавству.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим ОСОБА_5 та його законним представником ОСОБА_6 угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди про примирення та наслідки її невиконання.
Оскільки умови угоди про примирення між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , його законним представником ОСОБА_6 повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Ухвалою слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_10 від 14.04.2020 року накладено арешт на мисливську гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ-63», калібру 16 мм., № НОМЕР_1 ; гільзу із мисливського набою жовтого кольору калібру 16 мм; 10 металевих частинок, схожих на дріб мисливського набою; полімерний предмет білого кольору, циліндричної форми, що схожий на контейнер від мисливського набою.
Відповідно до положень статті 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_10 від 14.04.2020 року, оскільки в подальшому у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 30 квітня 2020 року укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , його законним представником ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020060110000123, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2020 року
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 129 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в частині обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_10 від 14.04.2020 року на мисливську гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ-63», калібру 16 мм., № НОМЕР_1 ; гільзу із мисливського набою жовтого кольору калібру 16 мм; 10 металевих частинок, схожих на дріб мисливського набою; полімерний предмет білого кольору, циліндричної форми, що схожий на контейнер від мисливського набою скасувати.
Речові докази, а саме:
-мисливську гладкоствольну рушницю марки « ТОЗ-63», калібру 16 мм., № НОМЕР_1 , яка знаходиться у кімнаті зберігання зброї Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, повернути власнику ОСОБА_7 .
-гільзу із мисливського набою жовтого кольору калібру 16 мм; 10 металевих частинок, схожих на дріб мисливського набою; полімерний предмет білого кольору, циліндричної форми, що схожий на контейнер від мисливського набою, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, знищити.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення рішення апеляційним судом.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості потерпілий має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя ОСОБА_1