Справа № 620/540/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
21 травня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ 21 ЛТД» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ 21 ЛТД» до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГ 21 ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000007/2 від 27.12.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102030/2019/00004.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при подачі декларації позивачем було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації. За таких підстав рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.04.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно надана оцінка фактичним обставинам у справі та неповно з'ясовано всі фактичні обставини у справі. Вважає, що позивачем, разом із митною декларацією, подано всі необхідні документи, які не містили жодних розбіжностей чи підробок.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 27.12.2019 р. декларантом позивача до митниці подано митну декларацію (далі - МД) ІМ40 ДЕ №UA102030/2019/650752 та задекларовано товар «Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz; модель НОМЕР_1 ; бувший у використанні; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2015; номер кузова - НОМЕР_2 ; тип двигуна дизельний; номер двигуна - немає даних; робочий об'єм циліндрів двигуна 2 143 см3 (140 kw); тип кузова - мінівен; маса в разі максимального завантаження 3 050 кг; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7; кількість дверей - 5; колісна формула - 4x2; колір чорний. Автомобіль відповідає вимогам екологічного рівня EURO-6. Призначений для використання на дорогах загального призначення. Торговельна марка "Mercedes-Benz". Виробник: "Daimler AG". Країна виробництва - DE (Німеччина)».
Даний транспортний засіб у відповідності до п. 1 ст. 377 та ст. 194 Митного кодексу України було ввезено на митну територію України за попередньою митною декларацією від 21.12.2019 р. № UA102030/2019/840328 через зону діяльності Волинської митниці Держмитслужби.
Поставка автомобіля здійснювалася на умовах СРТ - UA Чернігів в рамках зовнішньоекономічного договору від 20.02.2018 № 1, укладеного між ANGEL TRADE GROUP GMBH (Швейцарія) та ТОВ "МАГ 21 ЛТД".
Згідно рахунка-фактури від 29.11.2019 № 980/11/19 фактурна вартість транспортного засобу була зазначена 10 000 CHF.
Під час подачі митної декларації до митного оформлення декларантом самостійно було заявлено митну вартість автомобіля за резервним методом на рівні 21 756 CHF.
Пізніше, декларантом була надіслана заява про відкликання митної декларації від 27.12.2019 №UA102030/2019/650752 у зв'язку з необхідністю внесення змін, а саме до графи 42 митної декларації.
У той же день 27.12.2019, декларантом було подано нову митну декларацію за №UA102030/2019/650765, де митна вартість автомобіля вже заявляється за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 10 000 CHF.
В порядку контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу "Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz модель НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 ", відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
27.12.2019 р. митницею прийнято рішення № UA102000/2019/000007/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість до 21 756 CHF.
Ha підставі вказаного рішення 27.12.2019 р. митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2019/00004.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем документи містять розбіжності, а тому митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 54 МК України посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як передбачає ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГATT) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, орган доходів і зборів, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару орган доходів і зборів повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Крім того, відповідно до ст. 337 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597 "Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 882/21194).
Відповідно до ч. 1 ст. 320 МК України на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - АСАУР) митницями (митними постами) при митному оформленні обираються форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України. При цьому, згідно ст. 54 МКУ органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів.
У своїй діяльності митні органи при здійсненні контрою правильності визначення митної вартості товарів у випадках спрацювання АСАУР керуються Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч.ч. 3 - 4 ст. 53 МК України здійснює запит додаткових документів.
Отже, з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Судом першої інстанції встановлено, що за поданою декларантом митною декларацією автоматизованою системою аналізу та управління ризиками в напрямку контролю правильності визначення митної вартості було згенеровано форму митного контролю за кодом 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" в частині правильності визначення митної вартості автомобіля.
Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МК України здійснює запит додаткових документів.
Враховуючи зазначене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу «Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz модель НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 », реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
Зазначену перевірку проведено шляхом аналізу поданих до митного контролю документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Між Angel Trade Group GmbH (надалі - «Продавець») та ТОВ «МАГ 21 ЛТД» (надалі - «Покупець») укладено Контракт № 1 від 20.02.2018 р., відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає транспортні засоби (що були у користуванні) (п. 1).
Згідно п. 2 Контракту товар, продаваний продавцем покупцю належить продавцю на праві власності, не закладений, не арештований, не є предметом позовів третіх осіб.
Відповідно до п. 4.1 Контракту ціна за товар встановлюється у швейцарських франках відповідно до рахунку-фактури та становить 1 000 000,00 швейцарських франків.
До вищевказаного договору позивачем було надано митниці наступні документи: рахунок-фактуру 980/11/19 від 29.11.2019 р., декларацію про походження товару 980/11/19 від 29.11.2019 р., заяву на відкликання поданої митному органу митної декларації за формою згідно додатка 3 до Положення про митні декларації UA102030/2019/650752 від 27.12.2019 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 678.439.824 від 28.11.2019 р., банківський платіжний документ, що стосується товару 62 від 27.12.2019 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 20.02.2019 р.
Проаналізувавши умови вищевказаного договору та наданих на його виконання документів, відповідач дійшов висновків, що оцінюваний товар не належить компанії Angel Trade Group GmbH на праві власності, як зазначено в п. 1 Контракту від 20.02.2018 № 1. Натомість згідно з графою С свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28.11.2019 № 678.439.824 власником автомобіля є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що суперечить п. 1.2 розділу 1 контракту.
Відповідно до декларації країни відправлення (Швейцарської Конфедерації) від 29.11.2019 р. № 1525637569 відправник товару є Angel Trade Group GmbH, а одержувачем вантажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). ТОВ "МАГ 21 ЛТД" в документах країни відправлення не вказана. При цьому, документи, які пов'язують громадянина ОСОБА_2 , ТОВ "МАГ 21 ЛТД" та Angel Trade Group GmbH до митного оформлення не надані.
Надане до митного оформлення платіжне доручення від 27.12.2019 р. № 62 про сплату коштів ТОВ "МАГ 21 ЛТД" підприємству Angel Trade Group GmbH являється переказом коштів передплати. По факту поставка транспортного засобу здійснена, тому це переказ коштів оплати. Даний факт свідчить, що платіж 10 000 CHF є лише частиною платежу та не відображає повної вартості транспортного засобу.
До митного оформлення надається рахунок-фактура від 29.11.2019 № 980/11/19, згідно якого покупцем автомобіля вказано ТОВ "МАГ 21 ЛТД". В той же час, згідно тимчасового технічного паспорту від 28.11.2019 № 678.439.824 власником транспортного засобу є ОСОБА_2 (Україна, м. Чернігів).
Таким чином, митний орган зауважив про те, що фірма Angel Trade Group GmbH реалізовала 29.11.2019 транспортний засіб, який належить тимчасово з 28.11.2019 іншій особі.
Наданий витяг з ресурсу Eurotax від 28.10.2019 не може бути прийнятий до уваги, оскільки транспортний засіб було реалізовано 29.11.2019, тобто пізніше, та він не відображає стан ринку на момент продажу та ввезення транспортного засобу на митну територію України.
Моніторингом комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з використанням відкритих зовнішніх джерел, здійснених відповідно до вимог п. 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), з урахуванням норм ст. 64 МКУ, а саме інтернет-ресурсу www.mobile.de встановлено, що вартість транспортного засобу легкового автомобіля марки ""Mercedes-Benz"" модель "V250 ВТ", 2015 року першої реєстрації, з дизельним двигуном, потужністю 140 кВт знаходиться в діапазоні від 20 500 EUR, що, в свою чергу, значно вище вартості автомобіля, вказаній у рахунку-фактурі від 29.11.2019 № 980/11/19.
Зважаючи на викладене вище, відповідач дійшов висновку, що подані позивачем документи містять розбіжності, а відомості зазначені в документах не підтверджені документально та є недостовірними.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості (електронне повідомлення до даної митної декларації додається):
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини;
- виписку з бухгалтерської документації (акти взаєморозрахунків).
Натомість декларант відмовився від надання додаткових документів у зв'язку із їх відсутністю.
У зв'язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та приймаючи до уваги те, що надані документи містили розбіжності, які впливають на рівень митної вартості, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості автомобіля 27.12.2019 р. митницею прийнято рішення № UA102000/2019/000007/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість до 21 756 CHF.
Нa підставі вказаного рішення 27.12.2019 р. митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2019/00004.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Як вбачається із оскаржуваного рішення, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, не застосовано у зв'язку з наявними розбіжностями в документах, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості автомобіля, та враховуючи те, що відомості, використані особою, уповноваженою на декларування, не підтверджені документально та не є достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МК України), а також уз урахуванням факту відмови декларанта від надання додаткових документів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МК України. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МК України за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Судом першої інстанції встановлено, що метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки відповідачем застосований резервний метод та митну вартість транспортного засобу "Легковий автомобіль марки "Mercedes-Benz" модель "V250 ВТ", номер кузова - НОМЕР_2 " скориговано з урахуванням вимог ст. 64 МК України, відповідно до наявної у митного органу цінової інформації з бази даних Держмитслужби України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено (митна декларація від 16.12.2019 № UA100530/2019/073132), на рівні 21 756 CHF.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, наявної у органу доходів і зборів.
Як передбачає ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МК України проведена консультація з уповноваженою на декларування особою з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією(докази додаються до відзиву).
За зверненням декларанта спірні товари випущені у вільний обіг згідно ч. 7 ст. 55 МК України шляхом надання гарантій.
В матеріалах справи також міститься лист ОУ ГУ ДФС у Чернігівській області від 02.01.2019 р. № 6/7/25-01-21-11 щодо можливого порушення податкового та митного законодавства України з боку службових осіб ТОВ «МАГ 21 ЛТД» шляхом навмисного заниження фактурної вартості імпортованих товарів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач під час митного оформлення не надав усі необхідні документи, які б чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, а тому відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом та мав законні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару шляхом застосування резервного методу, з огляду на неможливість застосування інших методів про що чітко та обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні усі конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у наданих документах, оскільки в гр. 33 оскаржуваного рішення відповідачем зазначено всі виявлені розбіжності, які унеможливили визнання митної вартості за першим методом.
Також не можна погодитися із твердженнями позивача про те, що у спірному рішенні відповідачем не визначено, яким чином визначалась митна вартість автомобіля, позаяк в абз. 9 гр. 33 рішення зазначено, що митна вартість транспортного засобу «Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz" модель "V250 ВТ", номер кузова - НОМЕР_2 » скориговано відповідно до цінової інформації з баз даних Держмитслужби України, а саме: відповідно до МД від 16.12.2019 р. № UA100530/2019/073132 на рівні 21 756 CHF.
Колегія суддів також критично оцінює посилання позивача на те, що відповідач, посилаючись на п 1.2 розділу контракту № 1 від 20.02.2018 р. та зазначаючи, що власником товару є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № 678.439.824 не надав офіційного перекладу, оскільки здійснення офіційного перекладу не входить до обов'язків відповідача. При цьому, на думку колегії суддів, не потребують спеціального перекладу відомості із свідоцтва про право власності в частині назви власника, оскільки їх переклад можливо здійснити за допомогою загальнодоступного для всіх словника.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на необґрунтованість висновків суду першої інстанції стосовно зазначення в судовому рішенні, що платіж на суму 10 000 СHF (швейцарських франків) є передоплатою, тоді як митницею вказаній обставині оцінка надана не була.
Даний факт зазначено в платіжному дорученні в іноземній валюті № 62 в призначенні платежу: «Prepayment for transport vehicles by contr 1dd 20/20/18 inv.980/11/19 dd29/11/19», що в загальнодоступному перекладі означає «предоплата за транспортний засіб відповідно до контракту 1dd 20/20/18 інвойс 980/11/19 dd29/11/19».
Тобто суд першої інстанції вірно надав оцінку тому факту, що платіж в сумі 10 000 СHF (швейцарських франків) є передоплатою. Вказаній обставині також була надана оцінка митним органом у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2019/00004.
Також колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що картка відмови у митному оформленні товару не відповідає приписам ст. 256 МК України та Порядку № 631, оскільки є невмотивованою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок №631).
Положеннями пунктів 7.1, 7.2, 7.5, 7.6 Порядку №631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Згідно із пунктом 7.2 Порядку №631, у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Судова колегія вважає, що винесена відповідачем картка відмови UA№102030/2019/00004 відповідає вищенаведеним вимогам, а саме: в ній зазначено документи, подані позивачем до митного оформлення, обґрунтування причин відмови та роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також зазначена інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Інші доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі по суті зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих доказів та висновків суду першої інстанції та не дають змоги вважати висновки суду першої інстанції помилковими чи такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що виносячи рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000007/2 від 27.12.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2019/00004 від 27.12.2019 р., відповідач діяв в межах своїх повноважень, обґрунтовано та правомірно.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" необхідно відмовити.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 288, 289, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ 21 ЛТД» залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк