Справа № 826/4156/16 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
12 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Юрковець А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні , без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельного інспекція України, Головного управління ДФС у Київській облачсті, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київобленерго", Києво-Святошинський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Товариство з обмеженою віждповідальністю "Петрівський квартал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт Сервіс", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2016р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ДАБІ, яка полягає у неналежному розгляді звернення громадян та неналежному виконанні своїх функцій щодо державного архітектурно-будівельного контролю під час прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, а також контролю за дотриманням порядку проведення обстеження об'єктів та реалізацією заходів забезпечення надійності безпеки під час його експлуатації;
- зобов'язати ДАБІ відповідно до п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750, скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта експлуатації від 07.05.2015 №143151270063 з будівництва 63-квартирного житлового будинку з вбудованими нежитло- вими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), через надання недостовірних даних;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Київській області, яка полягає у неналежному розгляді звернення громадян та неналежному виконанні своїх функцій з контролю за наявністю у суб'єктів господарювання ліцензій на провадження видів госпо- дарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
- зобов'язати ГУ ДФС у Київській області здійснити заходи контролю за наявністю у ТОВ "УК "Комфорт Сервіс" ліцензії на постачання електроенергії.
Рішенням окружного адміністративного суду м. Києві від 02 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вказав на те, що відповідачі розглянули звернення позивача, у визначений ст.. 20 Закону №393/96 строк, у межах своїх повноважень здійснили відповідні контрольні заходи і надали відповіді, зміст яких стосується суті звернень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08 серпня 2014р. між ТОВ "Петрівський Квартал" (Продавець) і позивачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 30/ ЛУ6, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийня-ти у власність майнові права на квартиру в в АДРЕСА_2 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Позивач звернулась до ДАБІ із зверненнями щодо проведення контролю об'єктів будівництва, стверджуючи про існування ознак порушення вимог містобудівного законо-давства з боку ТОВ "Петровський квартал" і ТОВ "УК "Комфорт Сервіс" під час введення в експлуатацію житлового будинку, та з метою усунення таких порушень, а саме із заявами: від 17.07.2015 №40-2494-К; від 17.08.2015 №40-2965-К; від 18.09.2015 №40-3482-; від 22.09.2015 №40-3517-К (т. 1 а.с. 42, 222); від 28.08.2015 №40-3629-кол; від 14.12.2015 №40-675-ЗПІ.
Зміст цих звернень зводиться до необхідності вирішення питання щодо передачі забудовником ТОВ "Петрівський квартал" інвесторам, серед яких і позивач, права власності на квартири в будинку, що не відповідає санітарним, протипожежним і технічним вимогам через нездійснення комплексу робіт, а також перевірки факту передачі закінченого будівниц- твом та підключеного до інженерних мереж цього ж будинку експлуатуючій організації відповідно до п. 12 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За результатами розгляду звернень позивача ДАБІ надано наступні відповіді: від 17.08.2015 №40-202-19-7629; від 17.09.2015 №40-202-19/8518; від 01.10.2015 №40-703-19/8887; від 12.10.2015 №40-202-19/9187; від 18.12.2015 №40-70-2015-1853; від 21.01.2016 №10/10-70/2101/06/02.
Відповідач зазначив, що Департамент ДАБІ у Київській області, перевіривши повноту даних, поданих замовником будівництва ТОВ "Петрівський квартал" у деклараціях про готовність об'єктів до експлуатації, прийняв рішення про їх реєстрацію, у т.ч. декларації від 07.05.2015 №КС 143151270063 про готовність об'єкта до експлуатації з будівництва 63-квартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , в якому позивач придбала квартиру. Щодо інших декларацій, то вони стосуються готовності до експлуатації будинків №2, №4, № 8 , в яких позивач квартиру не придбавала, тому суд не бере до уваги ці обставини.
За результатами розгляду звернень позивача ДАБІ вжито заходів щодо здійснення позапланових документальних перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Петрівський квартал", що підтверджується, зокрема, копіями наказу від 13.08.2015 №904 "Про проведення позапланової перевірки", направлення від 19.08.2015 №651.15/01, акта перевірки від 28.08.2015, постанови від 31.08.2015 №А-3108/7 по справі про адміністративне правопорушення, квитанції від 29.09.2015 №ПН232197 про оплату штрафу в сумі 6800 грн.
Про результати перевірок позивачу повідомлено у листі від 17.09.2015 №402-202-19/8518, в якому, серед іншого, зазначено, що за результатами перевірок складено: акти від 28.08.2015, протоколи про адміністративні правопорушення від 28.08.2015 №1-Л-А-2808/1, від 28.08.2015 №1-Л-А-2808/2 та від 28.08.2015 №1-Л-А-2808/3, надано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2015 №С-2808/3, винесено постанови по справах про адміністративні правопорушення від 31.08.2015 №А-3108/6, №А-31087/7, №А-3108/8.
Позивач звернулася до МВС України, ДФС України та НКРЕКП з колективною заявою від 23.11.2015, в якій, серед іншого, просила здійснити заходи контролю за додержанням податкового законодавства ТОВ "УК "Кофорт Сервіс" під час оплати мешканцями ЖК "Петрівський квартал" електроенергії та послуг з охорони, зокрема щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, що дозволяють господарську діяльність у сфері електроенергетики та провадження охоронної діяльності тощо.
Листом ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2015 №2126/14/10-36-22-05-19 надано відповідь, в якій позивачу повідомлено про проведення у період з 09.12.2015 по 15.12.2015 фактичної перевірки ТОВ "УК "Комфорт Сервіс" за адресою: АДРЕСА_3, у ході якої встановлено факти прийняття в касу готівкових коштів як компенсації вартості спожитої електроенергії від мешканців ЖК "Петрівський квартал" без застосування реєстратора розрахункових операцій, без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми та без оприбуткування прийнятих готівкових коштів в касовій книзі товариства, чим порушено п. 1.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. Результати фактичної перевірки оформлено актом, який направлено до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області для розгляду та прийняття рішення.
Також, у листі зазначено, що у відповідності до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, внесеними постановою НКРЕ від 22.08.2002 №928 та листа НКРЕ від 06.02.2004 №05-39-08/431, ТОВ "УК "Комфорт Сервіс" та забудовник ЖК "Петрівський квартал" ОСОБА_2 є основними споживачами, тобто споживачами електричної енергії, мережі яких безпосередньо підключені до мереж електропередавальної організації, та які частину електроенергії своїми електромережами передають субспоживачам, а така діяльність не потребує отримання ліцензій (т. 1 а.с. 78-79).
Положеннями ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про звернення громадян", встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
У свою чергу, положеннями статті 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно із ст. 15 Закону №393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч. 1). Відповідь за результата-ми розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (ч. 3). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч. 4).
Згідно із ст. 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.
Згідно із ст. 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Статтею 391 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання місто- будівної діяльності" (в чинній на час проведення перевірки редакції) (далі - Закон №3038) встановлено підстави скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Так, згідно з ч. 2 цієї статті визначено, що підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом є виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Реєстрація такої декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Аналогічного змісту положення містяться у п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750) (далі - Порядок №461), який визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Отже, підставою для скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту, що інфор-мація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.
У листах ДАБІ зазначено, що порушень, які б свідчили про існування підстав для скасування декларації від 07.05.2015 №КС 143151270063 про готовність об'єкта до експлуатації з будівництва 63-квартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , перевіркою не встановлено.
З приводу повідомлених позивачем у зверненнях обставин щодо не підключення вказаного будинку до інженерних мереж, зокрема, неможливості укладення позивачем індивідуального договору із ПАТ "Київобленерго", то ДАБІ з посиланням на ч. 9 ст. 39 Закону №3038 роз'яснено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуа-тації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів: води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Поряд з цим підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Згідно з ч. 12 ст. 39 Закону №3038 замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Тобто, підключенню закінченого будівництвом об'єкта, що належать до I-III категорій складності, до інженерних мереж передує прийняття такого об'єкта в експлуатацію шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Отже, враховуючи ч. 2 ст. 391 Закону №3038, п. 22 Порядку №461 та ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері місто-будівної діяльності" (у чинній на час проведення перевірки редакції) (далі - Закон №208/94), посилання позивача на непідключення вищевказаного будинку до інженерних мереж експлуатуючою організацією не є підставою для скасування реєстрації декларації про готов-ність такого об'єкта до експлуатації.
Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташу-вання господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з абз. 53 п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №910), основним споживачем є споживач електричної енергії або власник елек- тричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації.
У абзаці 1 п. 1.6 цих Правил визначено, що договір про постачання електричної енер- гії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електрик- ної енергії за регульованим тарифом.
Тобто, продавати електричну енергію споживачам (або субспоживачам) має право тільки постачальник (суб'єкт господарювання), який отримав ліцензію на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Натомість основний споживач має право лише передавати електричну енергію субспоживачам своїми технологічними елек-трикними мережами за умови дотримання правил та враховуючи певні обмеження, про що ГУ ДФС у Київській області зазначено у відповіді на звернення позивача.
Щодо інших зазначених позивачем обставин (обіг готівки), то такі факти частково знайшли своє підтвердження у ході проведення цим відповідачем фактичної перевірки, матеріали якої, як було повідомлено позивачу, направлені до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області для прийняття відповідних рішень.
З наведеного вбачається, що відповідачі розглянули всі звернення позивача в строки передбачені законодавством, надали обґрунтовану відповідь, було проведено перевірку питань зазначених позивачем у її зверненнях, тому, колегія суддів, не вбачає підстав для задоволення позвоних вимог.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року- залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова
Повний текст постанови складено 21 травня 2020 року.