05 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/5767/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Новошицькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 в адміністративній справі №160/5767/19 , ухвалене суддею Боженко Н.В., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АТБ-маркет"до Одеської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,-
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.03.2019 року № UA500060/2019/000019/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.03.2019 року № UA500060/2019/00201.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 адміністративний позов задоволенно.
Рішення судо обгрунтовано тим, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушені положення частини першої, четвертої статті 337 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI,стандартні правила 6.3,6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків,розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів титного контролю, який затвержений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, пунктів 1,2.2,2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу,виявлення та оцінки ризиків при здісненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затвердженні наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (покупець) та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO., LTD (постачальник) укладено контракт на поставку продукції № 2901-NB/СН.
Відповідно до п. 2.2 контракту ціна на товар розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, Китай (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.
З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 27.02.2019 року подано митну декларацію № UA500060/2019/005493, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:пляшки з полімерних матеріалів вмістом менше ніж 2 л: - Пляшка пластикова, 550 мл, арт. GW0575 - 20736 шт. Виробник: Nihgbo Globalway Imp.&Exp. Co., LTD; Країна виробництва: CN (Китай). Торгівельна марка: Нема даних. Загальна сума заявленої митної вартості 10 404,72 дол. США. Код товару 3923301000;вироби кухонні та столові з полімерних матеріалів: - Килимок силіконовий для розкочування тіста, арт. GW0569 - 13176 шт. - Набір пензлик і лопатка з силікону, арт. GW0568 - 14688 наб. Виробник: Nihgbo Globalway Imp.&Exp. Co., LTD; Країна виробництва: CN (Китай). Загальна сума заявленої митної вартості 31 120,60 дол. США. Код товару 3924100000;
-посуд столовий для пиття - кружки зі звичайного скла, механічного виготовлення, ограновані та оздоблені: - Кружка скляна для пива, арт. GW0591 - 15312 шт. Виробник: Nihgbo Globalway Imp.&Exp. Co., LTD; Країна виробництва: CN (Китай). Загальна сума заявленої митної вартості 10 323,11 дол. США. Код товару 7013379100.
Загальна митна вартість товару становить 1 393 006,73 грн.
Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції № 2901-NB/СН від 02.03.2015 року, специфікація № 212NG від 14.01.2019 року, рахунок-фактура (інвойс) № HY3-АТВ19010_5 від 14.01.2019 року, транспортні (перевізні) документи № 1670 від 26.02.2019 року, № SZ19010146B від 17.01.2019 року, № 314/1 від 27.02.2019 року, № 341/2 від 27.02.2019 року, № 02-2015-7 від 02.07.2015 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року, страховий сертифікат № 40-0197-18-00011/3237 від 28.01.2019 року.
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 Митного кодексу України та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені ст. 53 Митного кодексу, додаткові документи та відомості.
На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.
Так, 28.02.2019 року декларантом листом № 2802/1 були надані наступні документи:
- копія митної декларації країни відправлення № 310420190549957791 від 15.01.2019 року;
- прайс-лист виробника товару б/н від 31.12.2018 року;
- комерційна пропозиція б/н від 07.01.2019 року.
Також, позивач зазначив, що виписку з бухгалтерської документації надати немає можливості так як згідно умов Специфікації № 212NG від 14.01.2019 року оплата здійснюється протягом 50 днів від дати видання коносаменту.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000019/2 від 01.03.2019 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару (посуд столовий для пиття - кружки зі звичайного скла, механічного виготовлення, ограновані та оздоблені: - Кружка скляна для пива, арт. GW0591 - 15312 шт. Виробник: Nihgbo Globalway Imp.&Exp. Co., LTD; Країна виробництва: CN (Китай). Загальна сума заявленої митної вартості 10 323,11 дол. США. Код товару 7013379100) із застосуванням резервного методу (шостий) на рівні 1,6531 дол. США за одиницю.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00201 від 01.03.2019 року.
В тому числі, відповідно до положень ч.8 ст. 55 Митного кодексу України позивачем протягом 80 днів з дня випуску товару до відповідача було надано лист заяву вих..№ М-2019-2256 від 08.05.2019 року щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та про скасування рішення № UA500060/2019/000019/2 від 01.03.2019 року з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації № 63.2 на 11.04.2019 р., висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Дніпропетровської ТПП № ГО-1055 від 08.05.2019 р., банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 570807 від 11.03.2019р., № 570761 від 11.03.2019 р., акти надання послуг (звіт експедитора) №376 від 28.02.2019 р., №377 від 28.02.2019 р. від ТОВ «Фосдайк Груп» до договору транспортного експедирування №02-2015-7 від 02.07.2015 р. та банківські платіжні документи: swift від 06.03.2019 р., заявку про купівлю іноземної валюти №426 від 04.03.2019 р., платіжне доручення №426 від 04.03.2019 р.
За результатами розгляду додатково наданих документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив позивача листом № 4480/10/15-70-61-06-10 від 17.05.2019 р.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (ст.52 Митного кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини п'ятої ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено судом першої інстанції , та підтвержено матеріалами справи з рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000019/2 від 01.03.2019 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції № 2901-NB/СН від 02.03.2015 року, укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (Покупець) та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO., LTD (Постачальник).
Відповідно до п. 2.2. контракту № 2901-NB/СН ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нингбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.
Таким чином, умовами контракту № 2901-NB/СН визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.
Стосовно не відповідності страхового полісу № 40-0197-18-00011/3237 від 28.01.2019 року , суд зазначає наступне , що специфікацією №202NG від 24.12.2018 року до контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нингбо/FOB-Ningbo.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. “Договори перевезення та страхування” терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
28.01.2019 р. Сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-0011/3237, яким передбачено, що товар за інвойсом № HY3-АТВ19010_5 від 14.01.2019 року вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CORP, страхова вартість вантажу 1376768,68 грн. застраховано. Страхова сума складає 1376768,68 грн., страховий тариф %-0,034, страховий платіж 468,10 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що наданий страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3237 від 28.01.2019 року відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, оскільки позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а відповідач не довів суду правомірність прийнятого рішення.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова