19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2108/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В. ,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. в адміністративній справі №340/2108/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА901020/2019/000226/2 від 19.07.2019 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що декларування ввезеного нею на митну територію України автомобіля здійснено за ціною договору купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 09.07.2019р. в розмірі 1150,00 Євро, проте, відповідачем відмовлено у декларуванні автомобіля за ціною договору та здійснено коригування митної вартості автомобіля із застосування шостого методу в розмірі 3010 Євро, що на думку позивача є безпідставним та не узгоджується з нормами Митного кодексу України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА901020/2019/000226/2 від 19.07.2019 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з цим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій виклав підстави для скасування судового рішення та просив ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Так, апелянт зазначив, що з метою митного оформлення позивачем було надано лише один документ - rtchnung від 09.07.2019, в якому мстились відомості про вартість товару, та оскільки вказана вартість товару була нижчою в порівнянні із рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, товарів з максимально наближеними техніко-комерційними показниками, митне оформлення яких було проведено митницями України в режимі «імпорт» за час, максимально наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару, відповідачем було проведено перевірку рівня митної вартості та враховано відомості електронного довідника SCHWACKE.NET, відповідно до яких ринкова вартість транспортного засобу із заявленими техніко-комерційними характеристиками та фактичним пробігом була вищою, ніж заявлено позивачем. На пропозицію митного органу декларантом не було надано інші наявні у нього документи, зокрема платіжні та/або бухгалтерські документи на підтвердження вартості товару, у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про вартість товару, зазначених в МД, у зв'язку з чим, у відповідності до ст.ст. 54, 55, 57 Митного кодексу України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, митну вартість визначено згідно ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 3010,00 EUR. При цьому було використано відомості МД від 04.07.2019 № UА901020/2019/001264 (подібний автомобіль). Таким чином, апелянт вважає, що дії та рішення митного органу цілком узгоджуються з приписами митного законодавства, проте судом першої інстанції не враховано зазначені обставини та помилково ухвалено рішення про задоволення позовних вимог всупереч нормам Митного кодексу України.
Судом апеляційної інстанції розгляд даної справи було призначено в режимі відеоконференції на підставі клопотання відповідача, проте через неприбуття представника відповідача в судове засідання, а також через відсутність якісного відеозв'язку розгляд справи було відкладено та в подальшому апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження за відсутності клопотань сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції. За наявності у справі доказів належного повідомлення сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду неприбуття їх представників в судове засідання не вважається перешкодою для розгляду справи.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено відповідними доказами, що 09.07.2019 року ОСОБА_1 у місті Гамбург (ФРН) придбала автомобіль марки ОРЕL модель MERIVA-A, 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору купівлі-продажу, який одночасно є рахунком сплати №022315-0424 вживаного транспортного засобу від 09.07.2019, складеного мовою оригіналу (німецька) (а.с13).
При вивезенні даного транспортного засобу з території Євросоюзу, митними органами Польщі була оформлена митна декларація №MRN19PL451010Е0493198 (а.с.14), в якій зазначена ціна автомобіля в розмірі 4907 польський злотий, що за середнім курсом Народного банку Польщі станом на день оформлення митної декларації (10.07.2019 року), становило 1150 Євро.
З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного договору транспортного засобу Позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №UА901020/2019/001324 від 16.07.2019 року. Митна вартість товару визначена за ціною Договору, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів та задекларовано: відповідно до гр.31 декларації перевозився товар: легковий автомобіль - 1 шт.; марка - ОРЕL; модель - MERIVA-A; індексний номер Т.З., номер кузова - НОМЕР_1 ; - Т.З.,. кузовний; календарний, рік виготовлення - 01.01.2006 р; модельний рік виготовлення - 2006; робочий об'єм циліндрів двигуна - 1364 куб.см; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - бензиновий; потужність - 66 (а.с.42).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією №UА901020/2019/001324 подано до митного органу наступні документи:
- договір купівлі-продажу, який є рахунком сплати “Rechnung” №022315-0424 від 09.07.2019 складеного мовою оригіналу (а.с.13);
- митна декларація складена митними органами Польської Республіки №19PL4510Е0493198 від 09.07.2019р. (а.с.14).
Кіровоградською митницею ДФС за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та додаткових документів прийнято рішення №UА901020/2019/000226/2 від 19.07.2019 року про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого вартість автомобіля визначена за другорядним (резервним методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України) у розмірі 3010 Євро та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2019/001324 (а.с.11).
Рішення мотивоване тим, що в результаті порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів виявлено, що заявлений позивачем рівень митної вартості нижчий, ніж рівень митної вартості автомобіля, який оформлений за митною декларацією від 16.07.2019р. №UA901020/2019/001324. При цьому митним органом зауважено щодо ненадання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджеє сплачену за товар суму). В той же час відображена у єдиному, наданому для митного оформлення документі, - договорі купівлі-продажу “Rechnung” №022315-0424 від 09.07.2019, вартість товару відрізняється від вартості товару з аналогічними характеристиками, що приведена у SCHWACKE.NET від 12.07.2019 №050310/30624112.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Крім того, скориговуючи митну вартість транспортного засобу із застосуванням резервного методу відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів Schwacke, відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності згідно каталогу Schwacke та не надано доказів щодо наявності у Schwacke відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в тому числі тих, які продаються чи придбаваються на території Німеччини чи нормативно-правовий акт України, яким дозволено його використання. Оскаржуване рішення відповідача в тому числі обґрунтовано наявною інформацією з ПІК ЄАІС щодо вартості ідентичних автомобілів, зазначених у декларації №901020/2019/001264 від 04.07.2019р. (а.с.46), проте такий довід суд першої інстанції сприйняв критично з огляду на те, що у графі 43 вищезазначеної декларації (метод визначення вартості) містить код - 6. Відповідно до Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, вказує на те, що цей метод є - резервним (ст. 64 МКУ). Оскільки метод визначення вартості, зазначений у вищевказаній декларації, зазначений у зв'язку з коригуванням вартості за ініціативою митного органу, а не за ініціативою декларанта, то можуть мати місце спірні правовідносини аналогічні розглядуваним в даній справі, а тому відомості даної митної декларації не могли братися Кіровоградською митницею для визначення митної вартості.
В свою чергу колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення митного органу, зважаючи на наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Відповідачем не було доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Ані під час декларування спірного товару, ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або які б не містили всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону.
У оскаржуваному рішенні відповідача про коригування миьтної вартості товарів відповідач зазначає, що ним поставлено під сумнів митну вартість товару у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, у договорі купівлі-продажу від 25 жовтня 2018 року, складеному між продавцем та позивачем та підписаному ними, вказано про сплату покупцем коштів у сумі 1150,00 євро при передачі автомобіля (а.с.13).
Стосовно посилань скаржника у касаційній скарзі на правомірність застосування ним програмного комплексу SCHWACKE колегія суддів зазначає, що пунктом 5 Методичних рекомендацій передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).
На виконання статті 8 Закону України «Про судову експертизу» та статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики).
У пункті 10 Додатку 8 «Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням» до Методики зазначений періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.
У межах даної справи інформація, отримана митним органом відповідно до витягу з програмного комплексу SCHWACKE від 16.07.2019 року, а також додатково наданих митним органом на вимогу суду відомостей з ПІК ЄАІС «Цінова інформація для формування судових доказів» (ар.с.44-45, 71-72) щодо вартості продажу та вартості купівлі, а також вартості митного оформлення варіюється від 2200 до 3800 євро, та від 1400.12 до 3426.65 доларів США відповідно. При цьому митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості саме у розмірі 3010.00 євро.
Окремо колегія суддів зауважує, що поданий на митне оформлення транспортний засіб є уживаним, проте під час прийняття рішення про коригування митної вартості інформація про технічний стан останнього, а також технічний стан транспортних засобів згідно інформації відповідно до витягу з програмного комплексу SCHWACKE від 16.07.2019 року не бралась до уваги, що також вказує на необ'єктивність визначеної митним органом митної вартості транспортного засобу.
З урахуванням зазначених вище обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у відповідності до ст. 316 КАС України підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. в адміністративній справі №340/2108/19- залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко