06 травня 2020 року м.Дніпросправа № 941/1436/19 2-а/941/17/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Чернеги Віталія Анатолійовича на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року у справі №941/1436/19(2-а/341/17/19) (суддя Шаєнко Ю.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Чернеги Віталія Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії НК № 533971 від 21.09.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції Чернегою Віталієм Анатолійовичем (далі - відповідач) та закрити провадження у даній справі.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне дослідження судом доказів та з'ясування обставин, що мають значення для справи, помилкове застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою серії НК № 533971 від 21.09.2019р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення ч.1 ст.122 КУпАП.
Із фабули постанови вбачається, що 21.09.2019 року о 09 год. 31 хв., на автомобільній дорозі М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварено, км 37, позивач керував транспортним засобом ЗАЗ «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу знаку 5.45 «населений пункт», відповідно до якого дозволяється рух зі швидкістю не більше 50 км/год, рухався зі швидкістю 73 км/год та перевищив швидкість на 23 км/год, швидкість вимірювалась приладом TruCam 000679, чим порушив п. 12.4. ПДР України (а.с. 5).
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення не є доведеним, а докази, надані відповідачем, не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина перша ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
З оскарженої постанови вбачається, що 21.09.2019р. о 09 год. 31 хв. на автомобільній дорозі М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине, км. 37, позивач, керуючи транспортним засобом ЗАЗ «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху в населеному пункті на 23 км/год, а саме рухався зі швидкістю 73км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Вимір проводився приладом TruСam ТС 000679.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи відео та фото, зафіксовані вимірювачем швидкості TruСam ТС 000679. На фото зафіксовано швидкість, з якою рухався автомобіль під керуванням позивача - 73км/год, на відео зафіксовані час та місце вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Покази приладу TruCam ТС 000679 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів відхиляє твердження позивача, що відповідачем не надано достатньо доказів на підтвердження факту порушення ним вимог ПДР.
На відеозаписі, наданим відповідачем, чітко зафіксовано, що в ході спілкування з поліцейським ОСОБА_1 не заперечує, що керував транспортним засобом та не зазначає, що був пасажиром під час руху, що підтверджує факт керування позивачем транспортним засобом ЗАЗ «LANOS», номерний знак НОМЕР_1 .
Факт вчинення правопорушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000429 та підтверджується роздруківкою файлу з пристрою, на якому, зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами місця події: географічна широта 48О 39' 30.99''N і географічна довгота 33О 5' 20.80''Е. Дані координати визначають місце скоєння правопорушення відповідно до офіційної інформації Служби автомобільних доріг в Кіровоградській області.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що при винесені оскарженої постанови було грубо порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме не роз'яснено його права та відмовлено у відкладенні розгляду справи для організації позивачем юридичного захисту, а також позбавлено права на надання пояснень.
Проте, з наданого диску з відео та фото фіксацією правопорушення, встановлено, що працівником поліції при винесенні постанови були роз'яснені позивачу його права та обов'язки, що спростовує доводи позивача про недотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Суду надані всі необхідні докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме матеріали відеофіксації правопорушення, на яких видно, що позивач, керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість руху, що було зафіксовано на сертифікованому вимірювачі швидкості, тобто дійсно вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції підстави для задоволення позову та скасування оскарженої постанови відповідача відсутні.
За встановлених обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Чернеги Віталія Анатолійовича - задовольнити.
Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року у справі № 941/1436/19 (2-а/341/17/19) - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак