20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 185/7096/19(2-а/185/106/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Шаповалова І.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Павлоградсього відділення поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Чумаченка Дмитра Ігоровича про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 2 Павлоградсього відділення поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Чумаченка Д. І., в якому просив визнати дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне не правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №051469 від 26.07.2019, прийняту відповідачем про застосування до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 051469 від 26.07.2019 позивача
притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн. (а.с. 7)
Підставою для винесення оскаржуваної постанови є те, що позивач 26 липня 2019 року приблизно о 16:00 годині позивач керуючи автомобілем LDV CONVOY 400, н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя вул.Куйбишева та вул.Дніпровська в м.Павлограді на червоний (забороняючий) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливий сигнали забороняють рух.
Відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Відповідно до матеріалів справи, позивач стверджує, що ним не було порушено правила дорожнього руху, оскільки він проїхав вказане перехрестя на зелений сигнал світлофора, що він пояснював і інспектору патрульної поліції. З наданого відповідачем відеозапису слідує лише, як автомобіль світлого кольору проїхав вказане перехрестя та зник з поля зору камери планшету. При цьому, на вказаному відеозапису відображено, що це перехрестя поїхало два автомобілі схожих на автомобіль позивача, проте номерних знаків цих автомобілів ідентифікувати неможливо. Також неможливо встановити на який саме сигнал світлофора автомобіль проїхав. Стверджує, що даний відеозапис не може вважатись достовірним доказом у справі. При цьому, зазначає, що планшет відповідача, на який було знято відео не відноситься до автоматичної відеотехніки і у відповідності до вимог профільного законодавства відео з нього не може бути використано в якості допустимого доказу при розгляді адміністративної справи. Також в оскаржуваній постанові відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, отже він не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду.
З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису, наданого відповідачем слідує, що проїзд перехрестя здійснило два схожих автомобілі, з коротким проміжком часу, один з яких проїхав на зелений сигнал світлофора. При цьому, з відеозапису неможливо встановити номерні знаки вказаних автомобілів.
Отже, вказаний відеозапис не може бути визнано належним та беззаперечним доказом, яким би було зафіксовано та підтверджено порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис саме події порушення Правил дорожнього руху, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2019 року в справі № 464/2309/17.
Інших належних та допустимих доказів в розумінні статті 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було.
Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача, су апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, а відповідно визнанням протиправним та скасуванням рішення суб'єкта владних повноважень у справі фактично охоплюються і вимоги щодо визнання протиправними дій по складанню оскаржуваної постанови, тому як при прийнятті зазначеного рішення, останнім надається відповідна правова оцінка, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відтак, виходячи з зазначених правових приписів, у разі визнання протиправною постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, належним способом захисту прав позивача є скасування такої постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, вказаний спосіб захисту порушеного права, фактично охоплює і дії відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тому як останнім, в контексті спірної постанови, надається відповідна правова оцінка.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити часткового.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 26.07.2019 серії ДПО18 №051469, винесену поліцейським СРПП № 2 Павлоградсього відділення поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Чумаченко Дмитром Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров