номер провадження справи 12/34/20
13.05.2020 Справа № 908/463/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/463/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 57, приміщення 78)
до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)
про стягнення 22 279,27 грн.
за участю представників:
від позивача: Олейникова С.С., ордер серія МК № 101491 від 19.02.2020, адвокат
від відповідача: не з'явився
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 21.04.2020 та 13.05.2020 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд». При цьому судові засідання 21.04.2020 та 13.05.2020 проводились в режимі відеоконференції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 11 від 18.02.2020 до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 22 279,27 грн., з яких: 20 110,14 грн. - основний борг, 1 714,59 грн. - пеня та 454,54 грн. - три відсотка річних від простроченої заборгованості за договором поставки № 93 від 24.01.2019.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/463/20, присвоєно справі номер провадження 12/34/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 19.03.2020 о 10:30.
17.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за підписом адвоката Олейникової С.С. в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій остання просить забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/463/20, що призначене на 19.03.2020, в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду (54001, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд. 2) у зв'язку із знаходженням представника позивача у м. Миколаєві.
Ухвалою суду від 18.03.2020 клопотання позивача про участь в судовому засіданні у справі № 908/463/20 в режимі відеоконференції залишено без задоволення.
18.03.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" надійшов відзив на позовну заяву в порядку приписів ст.. 165 ГПК України, в якому останній виклав свої заперечення проти позову, а саме:
- між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 93 від 24.01.2019, до якого була укладена додаткова угода № 1 від 04.03.2019;
- в порушення умов додаткової угоди № 1 постачальник 08.05.2019 частково відвантажив товар у асортименті та у кількості передбаченого договірним документом на суму 20110,14 грн. без отримання попередньої оплати у розмірі 100%;
- підтвердження даного факту є рахунок на оплату по замовленню № 1655 від 08.05.2019 та видаткова накладна № Ю-002937 від 08.05.2019 та товарно-транспортна накладна № Ю_002937 від 08.05.2019;
- в порушення п. 3.4., п. 4.1.2. умов договору та умов додаткової угоди постачальником разом з товаром не було надано повного пакету товаро-супровідних документів, а саме: для товарів українського виробництва: завірені копії податкової накладної, оформленої виробником на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН не пізніше 15 календарних днів з дати поставки, для імпортних товарів: завіреної копії митної декларації ІМ-40 ДЕ, оформленої постачальником на товар, що постачається в день поставки товару;
- у постачальника взагалі відсутні документи на підтвердження «ланцюга походження» товару, який був поставлений покупцю за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, зобов'язання надання яких передбачено умовами додаткової угоди № 1;
- у зв'язку з виниклою ситуацією сторони договору поставки № 93 дійшли згоди внести зміни в умови додаткової угоди № 1 шляхом підписання додаткової угоди № 2 від 06.08.2019 до договору, в частині: зменшення об'єму поставки товару на суму 3015,54 грн. без ПДВ, узгодили поставку товару в асортименті на загальну суму 20110,14 грн. з ПДВ, виключили з переліку товаро-супровідних документів, як надаються постачальником разом з товаром, для товарів українського виробництва надання завірені копії податкової накладної, оформленої виробником на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН не пізніше 15 календарних днів з дати поставки, для імпортних товарів надання завіреної копії митної декларації ІМ-40 ДЕ, оформленої постачальником на товар, що постачається в день поставки товару;
- отже як вбачається з вищевикладеного строком до 06.08.2019 було прострочення кредитора, а відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора;
- боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує за час прострочення кредитора;
- сторонами при укладанні додаткової угоди № 2, які змінювали пункти додаткової угоди № 1, не було узгоджено зміни щодо оплати фактично поставленого товару 08.05.2019;
- здійснити 100% передоплату за поставлений товар за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 було неможливо без внесення відповідних змін до умов додаткової угоди № 1 відповідно до приписів ст. 180 ГК України;
- тобто на відносини, що виникли між позивачем та відповідачем розповсюджується ст. 530 ЦК України;
- вважає, що строк прострочення здійснення оплати за поставлений товар за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 почався з 04.01.2019 (7 днів починаючи з 28.12.2019 по 03.01.2020), а не з 19.05.2019, як зазначив позивач у розрахунку суми заборгованості;
- оскільки сторони договору поставки № 93 від 24.01.2019 не визначили розмір пені (відповідний відсотковий розмір від суми простроченого платежу за прострочення грошового зобов'язання), а Закон України «Про відповідальність за невиконання грошового зобов'язання» лише передбачає максимальний розмір пені, позивачем було неправомірно нараховано пеню за час прострочення відповідачем грошового зобов'язання;
- відповідач не погоджується з періодом нарахування позивачем трьох відсотків річних, нарахуванням пені на підставі ст. 231 ГК України та надає свій контррозрахунок трьох відсотків річних. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
18.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку із запровадження карантину у м. Запоріжжі.
Ухвалою суду від 19.03.2020 розгляд справи відкладений на 21.04.2020 о 15:00.
25.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за підписом адвоката Олейникової С.С. в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій останній просить забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/463/20, що призначене на 21.04.2020, в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду (54001, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд. 2) у зв'язку із знаходженням представника позивача у м. Миколаєві.
Ухвалою суду від 30.03.2020 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/463/20 в режимі відеоконференції з Миколаївським апеляційним судом.
03.04.2020 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про вступ у справу як представника Олейникової Світлани Сергіївни на підставі ордеру МК №101491 від 19.02.2020. У вказаній заяві позивач з посиланням на запровадження на усій території України карантину, просить надати доступ до електронної справи №908/463/20 в підсистемі "Електронний суд".
21.04.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи без електронного цифрового підпису у зв'язку із запровадженням карантину у м. Запоріжжі.
Ухвалою суду від 21.04.2020 відкладений розгляд справи на 13.05.2020 о 16:30.
27.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій останній зазначає наступне:
- відповідно до п. 5.7. договору термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних;
- в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, кий містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
- первинний документ згідно із визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення;
- до первинних документів відноситься видаткова накладна, що підтверджує фактичне здійснення господарської операції, рахунок-фактура не відноситься до первинних документів та не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку;
- будь-яких претензій щодо невідповідності товару та ненадання документів з дати отримання товару (08.05.2019) від відповідача до позивача не надходило;
- товар прийнято відповідачем 08.05.2019, що підтверджується видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн., в день передачі товару були передані первинні супровідні документи, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, а саме: рахунок-фактуру № 1655 та видаткову накладну № Ю_002937 від 08.05.2019;
- відповідач своєму відзиві не заперечує факт отримання товару на суму 20110,14 грн.;
- надання документів, вказаних в додатковій угоді № 1 від 04.03.2019 (оригіналу рахунку та довідки, оформленої згідно із п. 4.1.8. Договору) передбачено у разі здійснення Покупцем передоплати;
- насправді поставка була здійснена без отримання передплати та відповідно до ч. 2 ст. 692 ГК України покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару;
- в договорі не встановлено строків оплати з відстроченням платежу, тому строк оплати настав 09.05.2019;
- відповідно до умов договору позивачем розраховано пеню починаючи з 19.05.2019 по 19.11.2019 ( в межах 6-ти місячного строку, відповідно до чинного законодавства України);
- відповідно до ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Просить задовольнити позовні вимоги. До відповіді на відзив позивач надав копію додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 та копію рахунку на оплату № 1655 від 01.04.2019.
13.05.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із запровадженням карантину у м. Запоріжжі.
Судове засідання 13.05.2019 проводилося в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 13.05.2019 брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти клопотання відповідача заперечив.
Представник відповідача в судове засідання 13.05.2019 не з'явився.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв'язку, по-перше, із наявністю в матеріалах справи достатнього обсягу доказів для розгляду даної справи по суті та прийняття рішення, по-друге, із обмеженістю строків розгляду справи по суті, передбачених приписами ст. 195 ГПК України, по-третє, з метою не затягування судового процесу та захисту порушених та оспорюваних прав та законних інтересів сторін у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання 13.05.2020 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 24.01.2019 між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", далі Покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ", далі Постачальник, був укладений договір поставки № 93, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додатках до цього договору.
Згідно із п. 2.1. Договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що до вказаного Договору між сторонами були укладені та підписані Додаток № 1 від 24.01.2019 та наступні додаткові угоди: додаткова угода № 1 від 04.03.2019, додаткова угода № 2 від 06.08.2019, додаткова угода № 3 від 11.03.2020.
Умовами п. 3.1., 3.4. Договору сторони визначили, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатках (специфікаціях) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) (далі - Правила Інкотермс). Разом з поставкою Товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінали документів:
- оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.:
а) рахунок-фактура (оригінал);
б) видаткова накладна на відпуск Товару (оригінал);
в) акт приймання-передачі Товару (за згодою сторін).
- сертифікат якості або паспорт виробника Товару (оригінал - на мові країни-виробника, а також копія на державній мові Покупця/або російській мові, завірені печаткою Постачальника);
- копію сертифікату відповідності;
- якщо Товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності по системі сертифікації;
- інші документи, надання яких обумовлено в Додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього Договору;
- супровідних документів:
а) залізнична накладна (оригінал) - за умови поставки залізничним транспортом;
б) товарно-транспортна накладна (оригінал) - за умови поставки автотранспортом, оформлена на державній мові відповідно Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (зі змінами та доповненнями).
Підпунктом 4.2.1. п. 4.2. Договору передбачений обов'язок Покупця своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний Товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п. п. 5.6., 5.7. Договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 6.1. Договору сторони визначили, що право власності на Товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення пе6реходять від Постачальника Покупцю в момент передачі Товару на склад Покупця.
Згідно із п. 12.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії Договору закінчується 31.12.2020р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Додатковою угодою № 1 від 04.03.2019 до Договору сторони узгодили наступне:
- Термін поставки: до 30 календарних днів з моменту оплати передоплати;
- Умови оплати: Покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Постачальника у розмірі 100% передоплати від суми вартості Товару протягом 5 банківських днів з дати отримання наступних документів: оригіналу рахунку на передоплату, оформленого на 23824,57 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дати проведення передоплати); оригінал довідки, оформленої згідно п. 4.1.8. договору (або копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дати проведення передоплати). Якщо оригінали документів пересилаються поштою, моментом отримання їх Покупцем є календарний штамп пошти про вручення.
Позивач в позові вказує, що свої договірні зобов'язання виконав та здійснив поставку товару на загальну суму 68937,56 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ю_001533 від 16.04.2019 на суму 48827,42 грн., видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн. При цьому вказує, що оплата за поставлений товар відповідачем була проведена частково в сумі 48827,42 грн. Зазначає, що документи, передбачені в договорі передані постачальником покупцю в повному обсязі, відтак строк оплати товару відповідно до додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 та видаткової накладної № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн. настав, однак оплата за товар не була проведена.
Так, на виконання умов укладеного Договору Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар на загальну суму 68937,56 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, копії яких містяться у справі (а.с. 19,20):
- видатковою накладною № Ю_001533 від 16.04.2019 на суму 48827,42 грн.;
- видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн.
Вказаний товар був прийнятий уповноваженими представниками Покупця - Шевченко О.В. на підставі довіреності № 267 від 15.04.2019 та комірником Сидоренко Т.В .
Факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн. також підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною сторонами товарно-транспортною накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 (а.с. 86).
Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару за Договором на суму 48827,42 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача (а.с. 22).
Позивачем до матеріалів позовної заяви додані виписані ним рахунки на оплату з посиланням на Договір, а саме:
- рахунок на оплату № 1655 від 29.03.2019 на суму 20110,14 грн.;
- рахунок на оплату № 739 від 13.02.2019 на суму 48827,41 грн.
Втім, відповідач не здійснив оплату товару, поставленого за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн., у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з нього борг в розмірі 20110,14 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 2 від 31.01.2020, в якій просив розглянути претензію та сплатити суму простроченої заборгованості по договору поставки № 93 від 24.01.2019 в розмірі 20110,14 грн. - сума основної заборгованості, а також суму нарахованих штрафних санкцій в сумі 2633,32 грн., а всього 22743,46 грн. (а.с. 27-28). Факт надіслання вказаної претензії підтверджується копією опису вкладення та фіскальним чеком від 31.01.2020 (а.с. 30).
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 19.05.2019 по 19.11.2019 в сумі 1714,59 грн. на підставі п. 10.7. Договору. Так, вказаним пунктом договору визначено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар згідно даного Договору більше 10-ти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми не сплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.
При цьому в обґрунтування розміру нарахованої пені позивач посилається на приписи ч. 6 ст. 231 ГК України, якими встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 19.05.2019 по 17.02.2020 в сумі 454,54 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Зі змісту умов додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 до Договору, яка діяла станом на час поставки товару за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 вбачається, що її умовами передбачена поставка товару на умовах передоплати та оплата товару на умовах передоплати.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що і позивач у відповіді на відзив, і відповідач у відзиві обопільно визнали, що поставка товару за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 здійснена без отримання передоплати.
Товар на суму 20110,14 грн. прийнято відповідачем 08.05.2019, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 та товарно-транспортною накладною № Ю_002937 від 08.05.2019.
Зі змісту товарно-транспортної накладної № Ю_002937 від 08.05.2019 вбачається, що разом із товаром Покупцю були передані супровідні документи на вантаж: рахунок № 1655 від 01.04.2019 та видаткова накладна № Ю_002937 від 08.05.2019.
В матеріалах справи міститься податкова накладна № 84 від 08.05.2019 з відміткою «документ доставлено контрагенту» та квитанція № 1 про прийняття органом податкової служби України вказаної податкової накладної (а.с. 37-39).
При цьому станом на дату поставки товару за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 порядок оплати товару визначався лише діючою на той час додатковою угодою № 1 від 04.03.2019.
Оскільки ані умови Договору, ані умови додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 не передбачали іншого порядку розрахунків за товар як на умовах передоплати, відтак суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін в частині оплати товару підлягають застосуванню приписи ст. 692 ЦК України.
В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Таким чином, оскільки відповідач прийняв товар за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 та товарно-транспортною накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, відтак повинен здійснити його оплату після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Отже, строк оплати товару на суму 20110,14 грн. настав 08.05.2019, прострочка виникла з 09.05.2019.
Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у вказаний строк за поставлений згідно його умов товар на суму 20110,14 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, а наявність заборгованості в розмірі 20110,14 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" про стягнення з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" заборгованості в сумі 20110,14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 10.7. Договору за період з 19.05.2019 по 19.11.2019 в сумі 1714,59 грн.
Так, пунктом 10.7. Договору визначено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар згідно даного Договору більше 10-ти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми не сплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.
При цьому в обґрунтування розміру нарахованої пені позивач посилається на приписи ч. 6 ст. 231 ГК України, якими встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання. Передбачене частиною шостою статті 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.
Таким чином, оскільки сторонами в Договорі не узгоджене інше, суд дійшов висновку про можливість застосування до правовідносин сторін передбаченої частиною шостою статті 231 ГК України відповідальності за порушення грошових зобов'язань (щодо пені).
Дослідивши розрахунок пені, виконаний позивачем суд дійшов висновку про те, що він виконаний правомірно, у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України та умов п. 10.7. Договору.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, а наданий позивачем розрахунок пені за період з 19.05.2019 по 19.11.2019 здійснений у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України та умов п. 10.7. Договору, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1714,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 19.05.2019 по 17.02.2020 в сумі 454,54 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем розраховані три проценти річних в більшому розмірі.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".
Три проценти річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, строк оплати якої настав 08.05.2019, прострочка виникла з 09.05.2019
- за період з 19.05.2019 по 17.02.2020 (275 днів прострочення) від суми боргу 20110,14 грн. три проценти річних складають 454,33 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" про стягнення з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 454,33 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Щодо заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, додаткова угода № 2 від 06.08.2019 року була укладена після поставки товару за спірною видатковою накладною Ю_002937 від 08.05.2019, а відтак не може поширювати свою дію на поставку товару за цією накладною.
По-друге, строк оплати товару за видатковою накладною Ю_002937 від 08.05.2019 визначався умовами додаткової угоди № 1 від 04.03.2019, яка діяла станом на час здійснення поставки товару за вказаною накладною.
По-третє, ст. 530 ЦК застосовується тоді, коли у договорі не визначений строк виконання грошового зобов'язання, а в додатковій угоді № 1 від 04.03.2019 чітко визначений строк оплати товару, яка передбачає оплату товару на умовах 100% передоплати. Втім, оскільки в даній справі виникли відносини з поставки товару та товар поставлений без отримання передоплати, що визнали і позивач, і відповідач, відтак до них застосовуються приписи ст. 692 ЦК України, тобто товар повинен був оплачений одразу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Разом з тим суд враховує, що відповідач своєму відзиві не заперечує факт отримання товару на суму 20110,14 грн. за видатковою накладною Ю_002937 від 08.05.2019. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які претензії щодо невідповідності товару та ненадання документів з дати отримання товару (08.05.2019) з боку відповідача до позивача.
Товар прийнято відповідачем 08.05.2019, що підтверджується видатковою накладною № Ю_002937 від 08.05.2019 на суму 20110,14 грн., в день передачі товару були передані первинні супровідні документи, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Ю_002937 від 08.05.2019, а саме: рахунок-фактура № 1655 від 01.04.2019 та видаткова накладна № Ю_002937 від 08.05.2019.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ", 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 57, приміщення 78, ідентифікаційний код 39115503, основний борг в сумі 20110 (двадцять тисяч сто десять) грн. 14 коп., пеню в сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 59 коп., три відсотка річних в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 33 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 98 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" відмовити.
Повне рішення складено - 19.05.2020 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.