"18" травня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/290/20
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розглянувши заяву товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», с. Софіївська Борщагівка Київської області (далі - заявник) про забезпечення доказів до подання позову,
Заявник звернувся до суду з даною заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, м. Ужгород витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період, наявний у Реєстрі застрахованих осіб, що включає дату 13 лютого 2018 року; індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період, наявний у Реєстрі застрахованих осіб, що включає дату 13 лютого 2018 року за формою ОК-5; довідку з інформацією, яке підприємство (установа, організація; найменування код за ЕДРПОУ) сплачувало обов'язкові платежі та збори за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOКHH НОМЕР_1 ), як за найманого працівника/особу що надає послуги за договором цивільно-правового характеру за період, наявний у Реєстрі застрахованих осіб, що включає дату 13 лютого 2018 року, посилаючись на те, що зазначена фізична особа - ОСОБА_1 керував транспортним засобом («VOLVO», д/н НОМЕР_2 ), з участю якого 13.02.18 трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований автомобіль («VOLVO FM 9», д/н НОМЕР_3 ).
Стверджує про здійснення ним виплати страхового відшкодування на загальну суму 23520,22 грн. у зв'язку із пошкодженням застрахованого автомобілю, винним у спричиненні яких є ОСОБА_1 ; автомобіль, яким керував ОСОБА_1 належить Думничу Михайлу Андрійовичу , який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що займається діяльністю за кодом, зокрема, КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); та за іншими кодами, що ідентифікують діяльність пов'язану з наданням послуг перевезення речей, допоміжної діяльності у сфері транспорту.
З наведеного припускає, що ОСОБА_1 , 13.02.18 на момент ДТП керуючи транспортним засобом належним ФОП Думнич М.А., перебував у трудових відносинах з останнім як роботодавцем, який згідно приписів Цивільного кодексу України відповідальний за шкоду завдану його працівником під час виконання трудових обов'язків.
Оскільки на запит заявника ні ФОП Думнич, ні Пенсійний фонд України не надали інформації на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ФОП Думнич на момент ДТП, заявник з посиланням на ст. 110 ГПК України звернувся до суду з даною заявою про забезпечення доказів шляхом витребування таких від органу Пенсійного фонду України, посилаючись на неможливість самостійно з'ясувати зазначену інформацію необхідну для визначення належного відповідача та для подачі позову про регресне стягнення виплаченого страхового.
Питання забезпечення доказів, підстав, порядку, способів забезпечення доказів, подання заяви про забезпечення доказів та порядку її розгляду судом врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
Так, за приписами ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Згідно приписів ст. 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею, не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду; заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) у разі якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Розглянувши в судовому засіданні заяву про забезпечення доказів, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки заявник всупереч наведених вище приписів ст. 110 ГПК України не надав жодного документального підтвердження підстав вважати, що зазначені ним засоби доказування можуть бути втрачені, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що за змістом ч. 1 зазначеної статті є підставою для забезпечення доказів.
Адже згідно ст. 110 ГПК України метою такого процесуального механізму як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим, тобто забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. Оскільки в заяві про забезпечення доказів жодним чином не аргументується, які обставини свідчать про те, що в майбутньому докази можуть бути втрачені або подання їх стане ускладненим, заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що питання витребування доказів (не питання забезпечення доказів шляхом їх витребування) врегульовано приписами ст. 81 ГПК України, згідно якої учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», с. Софіївська Борщагівка Київської області про забезпечення доказів до подання позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.
Суддя Ушак І.Г.