21.05.2020 Справа № 908/1177/20
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) від 05.05.2020 вих. № 63-33/880 (вх. № 1283/08-07/20 від 13.05.2020)
до боржника: Прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 02909973)
про видачу судового наказу про стягнення суми 687,98 грн.,
Без повідомлення (виклику) заявника і боржника
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 13.05.2020 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1177/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність якого заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до змісту ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).
Із змісту заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» та доданих до неї документів слідує, що вимоги про стягнення грошової заборгованості за договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 131 від 15.02.2018 з додатками. Заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - Прокуратури Запорізької області суми заборгованості, яка виникла згідно з Актом про спожиту активну електричну енергію за вересень 2018 в обсязі 900 кВт.год. та виставленим на оплату рахунком № 131/9а від 19.09.2018 на суму 2279,40 грн., який оплачено частково - в розмірі 1594,42 грн. Заявник вказує, що в порушення умов договору не сплаченою боржником залишилась сума в розмірі 687,98 грн. за спожиту активну електричну енергію у вересні 2018 та на підставі викладеного просить видати судовий наказ про стягнення з Прокуратури Запорізької області суму 687,98 грн. заборгованості.
До заяви додано, зокрема, копії: вищезазначеного договору, Акту про спожиту активну електричну енергію за вересень 2018, рахунку № 131/9а від 19.09.2018 на суму 2279,40 грн., платіжного доручення № 2036 від 28.09.2018 про перерахування суми 1594,42 грн. за електроенергію згідно з вищевказаним рахунком на оплату. Також до заяви додано бухгалтерську довідку ПАТ «Запоріжжяобленерго» Кам'янсько-Дніпровський РЕМ № 63-45/787 від 15.04.2020, в якій зазначено про те, 28.09.2018 Прокуратурою Запорізької області здійснено часткове погашення заборгованості за рахунком № 131/9а від 19.09.2018 на суму 2279,40 грн. за спожиту електроенергію в розмірі 1594,42 грн. та станом на 01.04.2020 у даного споживача наявна заборгованість в розмірі - 687,98 грн. Інших доказів на підтвердження викладених у заяві обставин щодо наявної суми заборгованості в заяві не зазначено та до неї не додано.
Разом із тим, із вищевказаних документів, доданих заявником до заяви, не вбачається виникнення права грошової вимоги в заявленому розмірі, оскільки за наслідками арифметичного обчислення шляхом віднімання вищевказаної часткової оплати від суми виставленого рахунку, розмір заборгованості мав би дорівнювати 684,98 грн. (2279,40-1594,42), а не 687,98 грн., як вказує заявник.
Суд зазначає, що зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, якщо виникнення (наявність) та розмір заборгованості, а також викладені у заяві обставини підтверджується доданими до заяви документами.
Враховуючи вищевикладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п.п.1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» у видачі судового наказу про стягнення з Прокуратури Запорізької області суми 687,98 грн. заборгованості.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала підписана 21.05.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя О.С. Боєва