21.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5190/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИВСТВА "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020р. (суддя Петренко Н. Е ., повне рішення складено 13.01.2020), у справі № 904/5190/19
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Київ в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпро
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИВСТВА "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 23 077,32грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 8 048,28грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення плати за користування вагонами в сумі 23077,32грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 8 048,28грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020р. позов задоволено.
В обгрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується вина вантажовласника в затримці вагонів за всі періоди затримки з 08.05.2019р. 01:20год. до 09.05.2019 09:15год. Згідно наказу №1136 та з 08.05.2019 05:25год. до 09.05.2019 09:15год. згідно наказу №1138.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення 21807,72грн., з яких 13759,44 - плата за користування вагонами та 8048,28грн. збір за зберігання вантажу і прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу були підписані відповідачем із запереченнями;
- акти загальної форми, що були додані позивачем до позовної заяви, враховуючи періоди їх затримки, не доводять, що колії станції Терни у періоди дії наказів №№1136 та 1138 були зайняті з вини відповідача, тобто, не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони;
- судом першої інстанції не здійснено аналіз зайнятості колій на ст. Терни під час дії наказів №№ 1136, 1138;
- з системного аналізу дій диспетчера, про які вказано у позовній заяві, можливо зробити висновок, що затримка вагонів на шляху прямування до станції Терни на підставі наказів №№1136, 1138 здійснюється з метою нарахування відповідачу завищеного розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Північний ГЗК», розгляд справи призначений у порядку спрощеного провадження.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
Згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки № 4станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані (70м від вістряка стрілки №8 станції Рядова (п. 1 договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п.2 договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 26545 кв. (п.3 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п.4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів, для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 договору)
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (п.8 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0год (п.12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п.13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦ.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно (п.19 договору).
Матеріалами справи підтверджується, що в травні 2019 року за накладними №№45788114, 45788239, 45785581, 45785599, 45785557, 45785565, 45785573, 45773207, 45773231, 45770856, 45779972, 45753159, 45775228, 45775202, 45772845, 45791886, 45761186, 45761194, 49586225, 49554280, 45761152, 1138, 44492189, 45871779, 45871795, 45862068, 45862109, 45861762, 45785367, 45785359, 45789575, 45785037, 45865136, 45865128, 47810940, 45831914, 45831872, 45829579, 45704608, 45704624, 45704616, 45704590, 45704632, 45704582, 45801032, 45801057, 45804457, 45804788, 45801040, 45801081, 45790979, 45818366, 45818325, 44478022, 4478006, 44477982, 44478055 залізницею прийнято до перевезення на адресу відповідача вантаж та порожні власні вагони.
Згідно зазначених накладних станція та залізниця призначення Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.99р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за №165/3458 вагони було затримано на підставі наказів №1136 від 08.05.2019, №1138 від 08.05.2019, №1153 від 09.05.2019, №1155 від 09.05.2019 через зайнятість колій станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вагонів одержувачем ПрАТ «Північний ГЗК» на свою під'їзну колію.
За час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№12059274, 19059071, 100590958, 10059059, 11059056, 12059247, 12059273, 12059248, 13059275 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№28059020, 20059017. Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції, як то передбачає графа Підпис працівника станції форми ГУ-46 згідно Додатку № 1 до п. 3 Правил.
Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 підписано відповідачем із запереченням про те, що останній не визнає своєї вини в затримці спірних вагонів.
Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу.
За цим фактом станціями затримки Рядова, у порядку передбаченому п. 9,10 Р. III Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №210 від 09.05.2019, №212 від 08.05.2019, №212 від 09.05.2019, №214 від 08.05.2019, №213 від 09.05.2019, №215 від 09.05.2019, №215 від 10.05.2019, №217 від 09.05.2019, акти загальної форми ГУ-23 №169 від 08.05.2019, №171 від 08.05.2019, №172 від 09.05.2019, №174 від 09.05.2019.
Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем у встановленому порядку. Наведене підтверджується відповідними записами - повідомленнями відображеними у Книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Терни (а.с. 44-49, том 1) та повідомленні про затримку вагонів №383, 385 (а.с. 56, 61 том 1).
Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Терни від вантажу, який вже прибув на його адресу, унеможливило виконання залізницею зобов'язань за договором на перевезення. Через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.
Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача плати за користування спірними вагонами в сумі 23077,32грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 8048,28грн.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з ст.36 Статуту у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру
Статтею 119 Статуту залізниць України, встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктами 3, 6, 8 - 10, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6)…
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій (п.6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п.13).
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
Матеріалами справи підтверджується, що прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на підходах до станції призначення Терни через скупченість вагонів на станції призначення внаслідок несвоєчасного забирання з колій станції одержувачем вантажів, які вже прибули на його адресу, тобто з вини відповідача.
Факт накопичення вагонів на станції призначення підтверджується актами форми ГУ-23, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Станцією призначення Терни було вчасно повідомлено відповідача про затримку вагонів, що підтверджується повідомленнями, які перелічені у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станція Терни.
Розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведені вище норми права та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Доводи скаржника стосовно того, що господарським судом не здійснено аналіз зайнятості колій на ст. Терни під час дії наказів №№ 1136, 1138 визнані колегією суддів безпідставними.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2019 за наказом №1136, який видано о 01:20 вагони з вантажем у поїзді №3301 у кількості 61вагон були затримані у період з 01:20 08.05.2019 по 00:20 10.05.2019 через неможливість приймання їх станцією призначення, про що станцією призначення складені відповідні акти ф. ГУ-23а №№ 210, 212. Згідно даних актів вагони прибули на ст.Рядова 07.05.2019р. о 22 год. 08 хв. На цей час на коліях ст.Терни знаходилися вагони, що прибули на адресу відповідача та своєчасно не були забрані, що підтверджується Актами загальної форми ГУ-23 №№1545, 1378, 1377, 1376
За наказом №1138 від 08.05.2019, який виданий о 05:25 вагони з вантажем у поїзді 3305 в кількості 40 вагонів були затримані у період з 05:25 08.05.2019 по 10:55 10.05.2019 через неможливість приймання їх станцією призначення, про що станцією призначення складені відповідні акти ф. ГУ-23а №№ 214, 212. Згідно даних актів вагони прибули на ст.Рядова 08.05.2019р. о 04 год. 30 хв. На цей час на коліях ст.Терни знаходилися вагони, що прибули на адресу відповідача та своєчасно не були забрані, що підтверджується Актами загальної форми ГУ-23 №№1545, 1378, 1377, 1376, 1375, 1374, 1373.
Крім того, як вбачається з наданої позивачем на запит суду інформації про зайнятість колій з 00год.00хв. 08.05.2019р. по 09год. 15 хв. 09.05.2019р., 2-га колія використовувалась для прийняття - відправлення приміських поїздів, 8 колія закрита на ремонт з 05.03.2019р., на 7 колії накопичувались несправні вагони. На інших коліях знаходилися затримані вагони, здійснювалася обробка прибувших поїздів, приймалися виставлені відповідачем для відправки вагони, здійснювалася маневрова робота.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення, з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію.
Вказане вище спростовує твердження скаржника про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у затримці вагонів.
Також не приймаються до уваги твердження скаржника про те, що з системного аналізу дій диспетчера можливо зробити висновок, що затримка вагонів на шляху прямування до станції Терни на підставі наказів №№1136, 1138 здійснюється з метою нарахування відповідачу завищеного розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
Як вбачається з Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці (п.12) та п.11 Порядку оформлення затриманих поїздів, що складаються з завантажених вагонів, порожніх власних (орендованих) вагонів і вагонів власності державних вагонних компаній з ознакою "УТЛЦ" на підходах до станції призначення на Криворізькій дирекції залізничних перевезень при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станції затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.
Водночас, п. 12 вищезгаданої Інструкції не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала Позивача відправляти затримані на підходах вагони першочергово.
Обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачений.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці. Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (п.16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України).
Крім того, поїзний диспетчер при наявності вільних колій станції призначення надає пріоритет у перевезенні вантажів, які йдуть за графіком руху, з метою уникнення відповідальності залізниці від штрафу за прострочення в доставці вантажу. При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію в матеріалах справи останнім не надана.
Також відповідач посилається на те, що з його вини не були забрані лише вагони, розміщені на 13 колії.
Разом з тим, доказів , які б слугували підставою для незабирання вагонів з 13-ї колії відповідачем не надано та не враховано того факту, що на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача), оскільки наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020р. у справі №904/5190/19 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020р. у справі № 904/5190/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду лише з підстав передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г.Іванов