20.05.2020 року Справа № 904/1008/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Грачов А. С.
за участю представників сторін:
від позивача: Прибильський В.Г., довіреність №б/н від 19.04.2019, адвокат;
від відповідача: Поліщук К.В, ордер серії ПТ №115723 від 18.05.2020, адвокат;
за участю приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., посвідчення №0003 від 30.05.2017;
від приватного виконавця: Ковирєв А.В., довіреність № №б/н від 14.04.2018, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 за результатами розгляду скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у справі №904/1008/19 (суддя Соловйова А.Є., повна ухвала складена 20.01.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018", м. Запоріжжя
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт", с. Промінь Криничанського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у розмірі 4 552 160 грн
02.01.2020 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., в якій заявник просив суд:
1) визнати неправомірними бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593;
2) зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593;
3) заборонити приватному виконавцю Сивокозову О.М. (посвідчення №0003 від 30.05.2017) вчиняти будь-які дії, в тому числі виконавчі дії щодо боржника у виконавчому провадженні №59461593, направлені на реалізацію через систему прилюдних (електронних) торгів "Сетам" рухомого майна, а саме:
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 106 878 кг, 2019 рік збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 36 458 кг, 2019 рік збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 33 310 кг, 2019 рік збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 32 746 кг, 2019 рік збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.
Скарга обґрунтована тим, що приватний виконавець Сивокозов О.М. навмисно не виконує приписи п. 4 ст. 1, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства в частині зупинення провадження та дотримання вимог мораторію - заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. У відповіді на відзив вих. №15/01 від 15.01.2020 заявник зазначив, що спеціальним законом, який регулює діяльність державних та приватних виконавців є Закон України «Про виконавче провадження», ст. 34 якого передбачено обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій. До переліку винятків, за наявності яких зупинення виконавчих дій не застосовується, перебування арештованого майна на реалізації не належить.
Позивач та приватний виконавець проти заявленої скарги заперечили. Зазначили, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593 є зупиненим, тому відсутній предмет розгляду скарги боржника в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593 та в частині зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593. Крім того, інформація про продаж майна боржника з прилюдних торгів була оприлюднена 17.12.2019, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника 19.12.2019, тому мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на проведення публічних торгів та реалізацію такого майна боржника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/1008/19 (суддя Соловйова А.Є.) скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593, пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про його продаж.
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593, пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а саме:
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 106 878 кг, 2019 рік збирання врожаю, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 36 458 кг, 2019 рік збирання врожаю, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП № 59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 33 310 кг, 2019 рік збирання врожаю, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП № 59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 32 746 кг, 2019 рік збирання врожаю, відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.
шляхом винесення відповідної постанови.
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову (скарги), вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2020 у справі №904/1008/19.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що спеціальним законом, який регулює діяльність приватних та державних виконавців, передбачено, що єдиним винятком, коли виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій, є перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). При цьому, перебування арештованого майна на реалізації не належить до переліку зазначених винятків.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, просив ухвалу суду в частині задоволення скарги скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги у задоволеній частині, в решті ухвалу суду залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- на виконання ч.2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні наступного робочого дня з дня отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 у справі №904/5874/19 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника;
- відсутній предмет розгляду скарги, бо вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593 є зупиненим;
- відповідно до ч.3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується, якщо майно перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, що відбулося 17.12.2019;
- суд не звернув увагу на обставини, на які дія мораторію не розповсюджується;
- окрім Закону України «Про виконавче провадження» приватні виконавці в своїй діяльності дотримуються інших законів України, зокрема, Кодексу України з процедур банкрутства;
- зупинення реалізації майна боржника на електронних торгах, оголошення про проведення яких вже опубліковано, не відноситься до повноважень приватного виконавця, оскільки після направлення заявки та документів організатору електронних торгів організатор самостійно без участі приватного виконавця і без вчинення ним жодних виконавчих дій організовує електронні торги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.02.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відновлений строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/1008/19. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 23.03.2020 о 10 год. 00 хв.
23.03.2020 судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з встановленням особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на період з 18.03.2020 по 03.04.2020, про що складено інформаційну довідку від 23.03.2020.
З огляду на необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства ухвалою суду від 28.04.2020 розгляд справи призначений у судовому засіданні на 20.05.2020 на 9.50 год.
У судовому засіданні 20.05.2020 повноважний представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду в оскаржуваній частині скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця відмовити.
Приватний виконавець Сивокозов О.М. скаргу підтримав, просив її задовольнити з тих же підстав, що визначені апелянтом в поданій апеляційній скарзі.
Повноважний представник Відповідача проти апеляційної скарги заперечив. Просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Підтримав позицію, викладену ним у поданому відзиві на апеляційну скаргу. Зазначив, що посилання приватного виконавця Сивокозова О.М. про відсутність повідомлення та обізнаності щодо ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство Відповідача до 09.01.2020 не відповідають дійсним обставинам справи. Приватний виконавець мав зупинити вчинення виконавчих дій 09.01.2020, а не 10.01.2020, тобто наявне порушення строку, встановленого Законом. До переліку виключень відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом, що регулює діяльність приватних виконавців, не відноситься перебування арештованого майна на реалізації. Однією з підстав для зупинення електронних торгів є зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Дії приватного виконавця Сивокозова О.М. щодо неповного зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №59461593 призводять до порушення порядку продажу майна боржника, який перебуває у спеціальному правовому режимі згідно Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників справи та приватного виконавця, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження", ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 стягнено з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018" заборгованість - 4 552 160,00 грн та судовий збір - 68 282,40 грн.
01.07.2019 на виконання рішення господарського суду від 10.05.2019 видано наказ.
03.07.2019 приватним виконавцем Сивокозови О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59461593.
21.11.2019 приватним виконавцем Сивокозови О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".
17.12.2019 на офіційному веб-сайті ДП "СЕТАМ" були розміщені оголошення про продаж майна боржника, а саме:
- лот 397675 з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 106878 кг, 2019 року збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020р., відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- лот 397674 з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 36458 кг, 2019 року збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020р., відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- лот 397673 з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 33310 кг, 2019 року збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020р., відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593. видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.;
- лот 397672 з реалізації соняшнику "нестандартного", заліковою вагою 32746 кг, 2019 року збирання врожаю, дата проведення торгів 08.01.2020р., відомості про обтяження майна: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.11.2019 за ВП №59461593, видана приватним виконавцем Сивокозовим О.М.
Визначено дату електронних торгів - 08.01.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 відкрито провадження у справі №904/5874/19 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича.
Одночасно із введенням процедури розпорядження майном, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 у справі №904/5874/19 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному веб-сайті судової влади 19.12.2019, номер публікації 64376.
10.01.2020 постановою у виконавчому провадженні №59461593 приватний виконавець Сивокозов О.М. зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №904/1008/19 від 01.07.2019, окрім вчинення виконавчих дій пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу та оприлюднена інформації про його продаж, а також дій пов'язаних із розподілом стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника).
Отже, з постанови вбачається, що приватний виконавець не зупинив виконавчі дії, пов'язані із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу та оприлюднена інформація про його продаж, в обґрунтування чого послався на частину 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погодившись із зазначеною бездіяльністю приватного виконавця, до суду першої інстанції із даною скаргою звернувся боржник (Відповідач), посилаючись на те, що спеціальним законом, який регулює діяльність приватних і державних виконавців (п. 4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що єдиним винятком, коли виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій, є перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). При цьому, перебування арештованого майна на реалізації не належить до переліку зазначених винятків.
З урахуванням викладеного, спір у справі виник з приводу наявності правових підстав у приватного виконавця застосовувати норму частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства у відкритому виконавчому провадженні стосовно боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначалось, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Натомість, пунктом 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Судом першої інстанції зазначено, що спеціальним законом, який регулює діяльність приватних та державних виконавців, передбачено, що єдиним винятком, коли виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій, є перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). При цьому, перебування арештованого майна на реалізації не належить до переліку зазначених винятків. При цьому, пункт 4 частини 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" викладений в редакції зі змінами, внесеними згідно з Кодексом України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, тобто законодавцем було враховано норми, встановлені частиною 3 ст.41 Кодексу України з питань банкрутство, в той же час унормовано, що єдиною підставою, за якою вчинення виконавчих дій не зупиняється, є перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки положеннями пункту 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Поняття мораторію, порядок його запровадження та дія мораторію і визначаються саме ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів саме відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та приватний виконавець виніс свою постанову від 10.01.2020, формулювання якої повністю співпадає з формулюванням частини 3 ст.41 Кодексу України з питань банкрутства, відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Крім того, неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими їз одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.
У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
Кодекс України з процедур банкрутства прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про виконавче провадження" та є вищим за останній за юридичною силою, оскільки є кодифікованим законом та саме Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним Законом, який має бути врахований державним та приватним виконавцями при вчиненні ними дій стосовно боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, бо з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Закону мають пріоритет у застосуванні під час розгляду справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
З огляду на викладене, враховуючи, що у своїй діяльності приватний виконавець керується і іншими законами, окрім Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції помилково обмежився лише нормою пункт 4 частини 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593, пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про його продаж, оскільки інформація про реалізацію майна була оприлюднена до порушення провадження у справі про банкрутство.
За приписами ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
За твердженням приватного виконавця Сивокозова О.М. інформація про порушення провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів стала йому відома 09.01.2020 шляхом отримання від Господарського суду Дніпропетровської області копії ухвали від 19.12.2019 по справі № 904/5874/19.
В той же час, судом встановлено, що в ухвалі від 03.01.2020 по справі №904/5874/19, якою забезпечена ця скарга, Господарський суд Дніпропетровської області зазначив про те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 по справі №904/5874/19 порушено провадження у справі про банкрутство СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" та на підставі ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. Вищевказана ухвала суду була отримана приватним виконавцем Сивокозовим Олександром Миколайовичем 08.01.2020 за вх. №1 разом із заявою СТОВ "Агрофірма "Агросвіт" вих. №08/02 від 08.01.2020 про негайне зупинення реалізації арештованого майна, про що свідчить відбиток штампу виконавця із зазначенням дати отримання.
Враховуючи викладене, приватний виконавець відповідно до приписів частини 2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" мав зупинити вчинення виконавчих дій 09.01.2020, проте постанова про зупинення вчинення виконавчих дій була винесена 10.01.2020.
Водночас, вказане не вплинуло на прийняття приватним виконавцем по суті правильного рішення в межах вивчених та зазначених вище обставин та застосування частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заперечення Відповідача стосовно того, що порушення порядку продажу майна боржника могло мати наслідком порушення прав та законних його інтересів як особи, яка перебуває в спеціальному правовому режимі та на яку розповсюджуються спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства не приймаються судом до уваги, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2020 в тому числі заборонено органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям та будь-яким іншим особам (у тому числі ДП «СЕТАМ») вчиняти дії, направлені на реалізацію через систему прилюдних (електронних ) торгів «Сетам». На сайті setam.net.ua також розміщено інформацію про зупинення торгів (дата зупиенння - 08.01.2020), причина зупинення - ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2020. Таким чином, боржником не доведено порушення його права та ці доводи не є вагомими.
Суд також не надає оцінку доводам щодо підстав для зупинення електронних торгів, бо це питання не входить до предмету доказування у поданій скарзі.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Позивачем поставлено питання лише щодо перегляду ухвали суду в частині задоволення скарги, тому апеляційний суд не досліджує її правомірність в іншій частині.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або не застосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/1008//19 як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права (судом не застосований закон, який підлягав застосуванню) підлягає частковому скасуванню в частині визнання неправомірною бездіяльністі приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59461593, пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про його продаж та зобов'язання зупинити вчинення виконавчих дій, пов'язаних із цим шляхом винесення відповідної постанови. В цій частині у задоволенні скарги слід відмовити. В решті ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНВЕСТ-2018" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 за результатами розгляду скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у справі №904/1008/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 за результатами розгляду скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросвіт" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у справі №904/1008/19 скасувати в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59461593, пов'язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про його продаж у наведеному переліку та зобов'язання виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, пов'язаних із цим, шляхом винесення відповідної постанови.
Прийняти в цій частині нове рішення.
У задоволенні скарги відмовити.
В решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі №904/1008/19 залишити без змін.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» (52341, с. Промінь Криничанського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 31004437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест 2018» (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 28, кв. 5, код ЄДРПОУ 42530445) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.), про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови в порядку та на підставах, визначених ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 21 травня 2020 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна