ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 травня 2020 року Справа № 906/192/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського Андрія Савелійовича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"
до Комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради
про повернення 2605200,00грн.,
за участі представників:
стягувача - не з'явився;
боржника - не з'явився;
органу ДВС - не з'явився;
Виконавчого комітету Житомирської міської ради - не з'явився;
До Господарського суду Житомирської області надійшла заява в порядку ст.336 ГПК України Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського Андрія Савелійовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником. В заяві державний виконавець просив звернути стягнення на грошові кошти боржника - Комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради, що перебувають на рахунках місцевого бюджету м.Житомира шляхом списання з рахунків Виконавчого комітету Житомирської міської ради в межах заборгованості боржника перед стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 відмовлено в задоволенні заяви.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківський Андрій Савелійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (арк.мат.оск.26-29).
В скарзі апелянт зазначає, що Державним виконавцем при примусовому виконанні рішення шляхом направлення запитів встановлено, що відповідачем (боржником) набуті без правової підстави кошти в розмірі 2605200,00 грн. у справі №906/192/18 на підставі листа Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.12.2017р. №14/7467 та платіжним дорученням №10 від 15.12.2017р. перераховано на рахунок місцевого бюджету, а тому належні боржникові кошти перебувають на рахунках місцевого бюджету міста Житомира, розпорядником коштів місцевого бюджету є Виконавчий комітет Житомирської міської ради.
Відповідно до наданих державному виконавцю документів між Комунальним підприємством «Житомирміськгаз» Житомирської міської ради та Виконавчим комітетом Житомирської міської ради відсутні договірні відносини, та кошти в розмірі 2605200,00 грн. не є дебіторською заборгованістю, а є коштами, що перераховані на рахунки місцевого бюджету відповідно до п.3 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» кошти, що надійшли, як забезпечення виконання договору.
Вважає, що обставини справи №906/192/18 свідчать про те, що перерахування банком на користь відповідача 2605200,00 грн. відбулося в зв'язку з Договором та Гарантією, однак не на їх виконання, тобто перерахування на рахунки відповідача відбулося без правових підстав. Тому враховуючи, що виконавчий комітет Житомирської міської ради листом від 11.12.2017р. №14/7467 вимагав перерахувати кошти до місцевого бюджету відповідно до п.3 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» - зазначені кошти є коштами, що сплачені не відповідно до бюджетного законодавства Комунальним підприємством «Житомирміськгаз» до місцевого бюджету.
Зазначає, що під час вирішення заяви, поданої в порядку ст.336 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен враховувати, що звернути стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, можливо лише за умови безспірності права боржника на такі грошові кошти, зазначені кошти не є спірними, оскільки перераховані на рахунок місцевого бюджету Житомирської міської ради добровільно відповідачем (боржником) за вказівкою виконавчого комітету Житомирської міської ради (лист від 11.12.2017р. №14/7467, платіжне доручення №10 від 15.12.2017р.) є коштами що сплачені на рахунки місцевого бюджету без відповідної правової підстави тобто не є коштами місцевого бюджету відповідно до законодавства, та мають бути поверненні стягувачу на виконання судового рішення у справі №906/192/18.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги посилається на положення ч.2 ст.1071 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі», ч.1 ст.1, ч.1 ст.10, ч.1 ст.18, ст.53 Закону України «Про виконавче провадження», п.1.39 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пп.5 п.16 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845».
На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області у справі №906/192/18 від 26.02.2020р. повністю і ухвалити нове рішення, яким заяву державного виконавця задовільнити - звернути стягнення на грошові кошти Комунального підприємства «Житомирміськгаз» Житомирської міської ради в сумі 536657 грн., (з яких 487870,00 грн. заборгованість згідно графіком оплати, 48787,00 грн. виконавчий збір), що перебувають на рахунках місцевого бюджету міста Житомира шляхом списання з рахунків Виконавчого комітету Житомирської міської ради (майдан ім.С.П.Корольова, буд.4/2, м.Житомир, код ЄДРПОУ 04053625) в межах заборгованості боржника перед ТОВ «Енерджі Трейд Груп». Також просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 13.02.2020р.
Листом №906/192/18/1678/20 від 16.03.2019р. витребувано матеріали оскарження ухвали від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 у Господарського суду Житомирської області.
Матеріали оскарження ухвали від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020р. поновлено Старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківському Андрію Савелійовичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020р. у справі №906/192/18, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 20 травня 2020 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Роз'яснено учасникам провадження про їх право у строк до 15.05.2020р. подати до суду письмові відзиви на апеляційну скаргу з доказами надсилання сторонам копій відзиву та доданих до нього документів.
27.04.2020р. (вх.№3056/20) на електронну адресу суду від виконавчого комітету Житомирської міської ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.мат.оск.97-100).
У відзиві зазначає, що заявником не надано до суду доказів наявності умов для можливості застосування статті 336 ГПК України. Разом з тим, виконавчий комітет Житомирської міської ради заборгованість не визнає, рішення суду з цього приводу відсутнє. Борг (заборгованість) - це зобов'язання, строк якого настав. До суду не представлено доказів наявності зобов'язань виконкому перед боржником.
Зазначає, що з аналізу ч.1 ст.336 ГПК України вбачається , що предметом дослідження у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.
Посилається на правову позицію щодо предмета дослідження у даній категорії справ, викладену у постановах Верховного Суду від 23.07.2018р. у справі №925/1048/17, від 10.07.2019р. у справі №912/2199/17, від 01.08.2019р. у справі №927/313/18.
Також зазначає, що зі змісту статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що зверненню виконавця до суду передує певна дій, а саме направлення відповідних запитів, установлення строків для надання відповіді, отримання відомостей про належне боржникові майно, що перебуває у зазначених осіб, га майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Метою направлення запитів є, зокрема, збирання доказів на підтвердження наявності та її безспірності. Відділом примусового виконання рішень не додано до заяви доказів на підтвердження надіслання ним у порядку, визначеному у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" відповідних запитів для отримання відомостей про майно чи грошові кошти, які перебувають у третіх осіб.
Зазначає, що заявник не є юридичною особою, а отже позбавлений можливості на звернення до господарського суду.
З огляду на зазначене, виконавчий комітет Житомирської міської ради просить суд відмовити Відділу примусового виконання рішень у Житомирській області у задоволенні апеляційної скарги за безпідставністю, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 залишити без змін.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала про відкриття апеляційного провадження була направлена Комунальному підприємству "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім.С.П.Корольва, будинок 4/2, та була отримана представником боржника 24.04.2020р., що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.мат.оск.94).
При цьому, боржник не скористався правом, передбаченим ст.263 ГПК України, подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники провадження не з'явилися, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку (арк.мат.оск.92-95).
Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.06.2018р. ухвалено стягнути з Комунального підприємства "Житомирміськгаз" Житомирської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" набуті без правової підстави кошти в розмірі 2605200,00 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 39078,00 грн. Рішення залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції. На виконання рішення видано наказ, який наразі перебуває на виконанні у Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського Андрія Савелійовича.
Відповідно до ст.10 ч.1 п.1 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти, боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Вказана норма є загальною нормою по відношенню до статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», яка деталізує порядок звернення стягнення на кошти боржника, які знаходяться у інших осіб, та вказує на те, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Для застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець розмежовує поняття коштів і майна і вказує на те, що на майно, яке належить боржнику і яке знаходиться у інших осіб, можна звернути стягнення. Таким майном може бути майно, яке визначене індивідуальними ознаками і безперечно належить боржнику, однак перебуває у володінні іншої особи.
Разом з тим, якщо у інших осіб є зобов'язання перед боржником щодо майна чи коштів, то в цьому випадку можна звернути стягнення на таке майно чи кошти.
Порядок та умови звернення такого стягнення на кошти боржника визначено статтею 366 ГПК України, яка вказує на те, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Зміст вказаної норми свідчить про те, що у іншої особи має бути заборгованість перед боржником, обов'язковою умовою застосування цієї норми є те, що ця заборгованість не повинна оспорюватись цією іншою особою, або повинна бути підтверджена рішенням суду.
Предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення. Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду від 23.07.2018р. у справі №925/1048/17, від 10.07.2019р. у справі №912/2199/17, від 01.08.2019р. у справі №927/313/18.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заявником не представлено доказів наявності умов для можливості застосування статті 366 ГПК України. Інша особа, якою є виконавчий комітет Житомирської міської ради, заборгованість не визнає, рішення суду з цього приводу відсутнє. До суду не представлено доказів наявності зобов'язань виконавчого комітету Житомирської міської ради перед боржником.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Господарським судом Житомирської області правомірно відмовлено у задоволенні заяви Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського Андрія Савелійовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
Доводи скаржника в апеляційній скарзі спростовуються наведеним вище та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
За змістом ч.ч.4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 20.05.2020р., учасники справи не з'явилися, тому відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою прийняття постанови у даній справі є дата складення повного тексту постанови.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дідківського Андрія Савелійовича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.02.2020р. у справі №906/192/18 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 21.05.2020р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.