Справа № 953/20604/19
Провадження № 6/643/32/20
14.05.2020 Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Єрмак Н.В.,
за участю секретаря - Зубко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
Представник заявника подала до суду заяву та просить визнати виконавчий лист по справі № 643/286/13-ц від 11.02.2013 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № ML-702/649/2008 від 12.02.2008 року заборгованість в розмірі 234061 грн. 46 коп., таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що виконавче провадження відкрито 25.10.2019 року після закінчення строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, через канцелярію суду надав заперечення на заяву, в яких просив відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
Інших клопотань або пояснень до суду не надходило.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 13.02.2013 року Московським районним судом м.Харкова ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги були задоволені.
На виконання рішення 04.03.2013 року по справі було видано виконавчий лист № 643/286/13-ц.
На підставі виконавчого листа, виданого відповідно до вказаного рішення суду, державним виконавцем 20.03.2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 643/286/13-ц.
29.07.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
01.10.2015 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
17.12.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
11.03.2016 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
25.08.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Чергове відкриття виконавчого провадження за цим же виконавчим листом, відбулось 04.10.2016 року.
25.10.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
20.06.2019 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час вчинення оскаржених виконавчих дій) повернення виконавчого документ стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником.
Згідно ч. 5 Р. 13 «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 р.) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строк встановлені цим Законом, а з врахуванням ч. 1,5 ст. 12 вказаного закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років і у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 ст. 432 ЦПК України, передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших підстав. Підстави для цього зазначені у ч. 4 ст. 432 ЦПК України.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 39 Закону № 1404-19 є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі винайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Враховуючи, що з моменту повернення виконавчого документа, стягувач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, а також те, що на даний час наявний обов'язок боржників щодо виконання вказаного виконавчого листа, доказів про припинення зобов'язань боржників, суду не надано, суд вважає, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не ґрунтується на вимогах закону, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючисьст. 432 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ- Н.В. Єрмак