Суддя Бугера О. В.
Справа № 644/9864/19
Провадження № 2/644/727/20
20.05.2020
19 травня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ступницького К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Гава Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
Позивачем 05.12.2019 року до суду подано відповідний позов, в якому вона просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову посилається на те, що вона та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_3 , в шлюбі вони не перебували. З березня 2015 року відповідач фактично перестав проживати з нею та донькою, а потім нічого не пояснюючи забрав свої речі, пішов, змінив номер свого мобільного телефону, дитина не знає свого біологічного батька. З того часу фактично він з дитиною не спілкується, аліменти на її утримання за рішенням суду не сплачує, розвитком та станом здоров'я дитини не цікавиться. Також, посилалась на те, що вона зверталась до правоохоронних органів з приводу розшуку батька своєї дитини та дізналась, що він перебуває в розшуку за скоєння злочину за ч.2 ст.286 КК України. Така поведінка батька суперечить інтересам дитини, вона позбавлена можливості провести реєстрацію дитини в квартирі, про що свідчить відмова відділу реєстрації у зв'язку із відсутністю згоди батька. Вважала, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини та може бути позбавлений батьківський прав щодо дитини на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України.
Позивач в судовому засіданні доводи позову підтримала, суду пояснила, що з відповідачем у шлюбі вона не перебувала, після народження дитини вони деякий час жили спільно, а коли дитині виповнилось піврочку відповідач перестав з ними проживати та вже майже п'ять років будь-яких стосунків з дитиною не підтримує. Вона зі свого боку жодним чином перешкод батькові дитини у спілкуванні не чинить, адресу проживання, засіб зв'язку не змінювала, відповідач ані особисто, ані через родичів не намагався поспілкуватись, не цікавився інтересами, успіхами, станом здоров'я дитини, аліменти не сплачує, всі питання утримання несе виключно її родина. Донька відвідує садочок, займається танцями, вона повністю опікується її розвитком, матеріально забезпечує. Знає, що у відповідача десь у Харкові є батько, брати, сестри, але знайома з ними заочно, вони ніколи не приїжджали в гості, дитину не бачили, й дотепер не виявляють зацікавленості. Наразі відповідач перебуває в розшуку, як особа, яка нібито вчинила злочин, де він знаходиться їй не відомо. Оскільки за час спільного проживання в перші півроку дитини вона не встигла отримати його згоду на реєстрацію, дитина й дотепер немає реєстрації. Вона не може реалізовувати права дитини без згоди, дозволу батька, в тому числі провести реєстрацію місця проживання дитини, поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, окрім того, при підготовці до школи також потрібні будуть дозволи батька. Дитина батька взагалі не знає, не пам'ятає, про нього не питає.
Представник позивача вимоги позову підтримала, просила позов задовольнити, зазначала, що дане рішення буде сприяти забезпеченню прав дитини, саме в інтересах дитини, батько протягом тривалого часу не виявляє будь-якого інтересу до дитини, ухиляється від участі в її вихованні, утриманні, розвитку, перешкод з боку позивача в цьому не чиниться.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, відзиву на позов не подавав, про час та дату розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду. З урахуванням думки позивача та її представника суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів заочно.
Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, подано заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання складеного висновку щодо розв'язання спору. У наданому висновку вважали за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.
Суд, вислухавши доводи позивача, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне. Відповідно до вимог ч.1 ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Відповідно до вимог ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис про народження №25 від 16.01.2015 року вчинений Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Позивач є зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , дата реєстрації 20.01.2005 року, місце реєстрації не змінювала та фактично мешкає з донькою за вказаною адресою, що підтверджується копією паспорту, довідкою з реєстру територіальної громади. Про це місце проживання відомо відповідачу. Позивач працює в ТОВ «Ресторан Никас» з 02.02.2018 року на посаді адміністратора, що підтверджується копією довідки від 05.11.2019 року. З позовом про позбавлення батьківським прав щодо малолітньої особи звернулась мати, з якою проживає дитина. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідно до вимог ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини , піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10.06.2016 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі 1228 гривень щомісячно, починаючи з 12 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до копії постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків ГТУЮ в Харківській області від 26.09.2016 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною повноліття в твердій грошовій сумі 1228 гривень. В рамках даного виконавчого провадження було вжито заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у прав полювання, у праві користування транспортними засобами. За інформацією відділу станом на 01.11.2019 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 54850,66 гривень. В судовому засіданні позивач пояснювала, що аліменти відповідач жодного разу не сплачував, заборгованість утворилась з самого моменту їх стягнення по рішенню суду. 27.10.2017 року позивач зверталась із заявою до відділу реєстрації місця проживання у Немишлянському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради з питання проведення реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , її малолітньої доньки ОСОБА_3 та в проведенні реєстрації було відмовлено, у зв'язку із відсутністю письмової згоди другого з батьків. Як пояснила в судовому засіданні позивач у справі дитини дотепер не має зареєстрованого місця проживання, у зв'язку із неможливістю отримати письмову згоду батька. За даними розшукових обліків МВС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою, що перебуває в розшуку, переховується від суду, за статтею звинувачення ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується витягом з обліків та довідкою. За даними КНП «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради від 11.11.2019 року за №751 за інформацією медичної сестри ОСОБА_4 , та відповідно до записів в історії розвитку дитини ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом закладу з народження, догляд здійснює під час хвороби мати - ОСОБА_1 , в поліклініку на прийом до лікаря педіатра дитину приводить мати, яка цікавиться станом здоров'я доньки взагалі. За інформацією керівника хореографічного гуртка зразкового ансамблю народного танцю Зміна від 08.11.2019 року ОСОБА_3 відвідує гурток з 01.10.2018 року. Мати дитини завжди супроводжує дитину своєчасно на заняття з дотриманням усіх необхідних вимог колективу, дитина охоче відвідує гурток, активна, рухлива та має певні досягнення (приймає активну участь у культурно-масових заходах Будинку культури). Мати дитини завжди цікавиться поведінкою та досягненнями дитини. Батько дитини жодного разу не супроводжував її на заняття. Відповідно до інформації КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №288 Комбінованого типу Харківської міської ради» від 08.11.2019 року №271, ОСОБА_3 виховується у закладі з 17.08.2017 року. Мати завжди приймає участь у вихованні та розвитку дитини, приводить та забирає дівчинку з садочку, слідкує за її здоров'ям, одягом, зовнішнім виглядом. ОСОБА_3 завжди чиста, охайна, у дівчинки є всі індивідуальні приналежності для освітнього процесу, які придбала мати. ОСОБА_3 охоче відвідує дитячий садок, активна, рухлива. Мати завжди відвідує заходи для батьків, які проводяться в закладі дошкільної освіти, дні відкритих дверей, батьківські збори, свята та розваги. ОСОБА_3 постійно відвідує заклад дошкільної освіти. Батько дитини жодного разу не з'являвся в заклад. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є матір'ю позивачки та бабусею дитини ОСОБА_3 . Відповідач був цивільним чоловіком її доньки, стосунки були нормальні. Після народження дитини, приблизно через півроку ще в 2015 році, відповідач з донькою перестали проживати спільно, він пішов та з того часу вона його не бачила, їй нічого не відомо де він знаходиться. В житті дитини він жодної участі не приймає, аліменти не сплачує, всі питання вирішує донька, вона зі свого боку допомагає. Онука відвідує садочок, танцювальний гурток, малює, про батька вона не питає, вона його взагалі не пам'ятає. Також повідомляла, що їй відомо про наявність родичів відповідача, які мешкають десь у Харкові, але вони також жодного разу не телефонували, не приїжджали до них, не пропонували зустрітись, познайомитись особисто. Повідомила, що вона з донькою та онукою мешкають в одній і тій же квартирі, місце мешкання не змінювали, засоби зв'язку не змінювали ані вона, ані донька, але жодної інформації або будь-яких запитань про дитину з боку відповідача або його родичів за всі 5 років не було. Знає, що без згоди батька донька не може вирішити питання про прописку дитини, є складнощі з цього приводу при намірі поїхати на відпочинок, при влаштуванні до школи. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачки, у неї дуже добрі стосунки з мамою позивачки, взагалі ставиться до позивачки, як до доньки. Знає, що позивач має дитину доньку ОСОБА_3 , неодноразово приходила у гості до позивача, на прохання надавала допомогу по догляду за дитиною. Дівчинка дуже активна, розвинута, вихована, відвідує садочок, займається танцями, комунікабельна, спілкується дуже добре із дітками у дворі. Позивачка слідкує за дитиною, дівчинка завжди охайна, у неї є іграшки, книжки, позивачка дуже справна господиня. Всі питання пов'язані із вихованням дівчинки, її станом здоров'я, вирішує виключно позивач та її родичі. Батька дитини вона бачила лише коли дівчинка була дуже маленька, пам'ятає, як відповідач зустрівся із позивачкою, коли дитині було десь піврочку біля під'їзду та пішов. Особисто до неї відповідач, його родичі з приводу отримання інформації про дитину не звертались, з того часу вона жодного разу не бачила відповідача та навіть не чула про нього. Також зазначала, що позивачка з дитиною постійно мешкає в сусідній квартирі, місце проживання вона за цей час не змінювала, знає, що вона користується одним і тим же засобом зв'язку, від позивачки та її родичів жодного разу не чула про те, що відповідач або його родичі цікавились дівчинкою. Тобто, в ході досліджених в судовому засіданні доказів, як письмових документів, так і показів свідків, встановлено, що утриманням, вихованням, розвитком дитини займається мати, так само мати піклується про стан здоров'я дитини, вирішує всі нагальні питання пов'язані з реалізацією прав дитини. Батько в житті дитини відсутній, починаючи з березня 2015 року долею дитини не цікавиться, зі святами, днями народження не вітає, матеріальним забезпеченням дитини не займається, має значну заборгованість по аліментам. Відповідно до вимог ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей ВК Харківської міської ради від 06.04.2020 року за №243 , керуючись ст.19, 164 СК України та рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, Департамент, як представник органу опіки та піклування, вважав за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Із змісту висновку вбачається, що відповідач запрошувався до Департаменту служб на співбесіду, на засідання комісії при прийняття рішення щодо розв'язання спору, але не прибув, будь-яких заяв не подавав. Також зазначено, що заяв від відповідача щодо встановлення порядку участі у вихованні ОСОБА_3 , щодо усунення перешкод в спілкуванні з нею, до Департаменту не надходило. Встановлено, що питаннями виховання, утримання, розвитку дитини займається виключно мати, батько довгий час умисно ухиляється від своїх обов'язків, ніколи не відвідує доньку, не цікавиться її здоров'ям, розвитком та досягненнями. Суд погоджується із наданим висновком, оскільки обставини встановлені органом опіки та піклування під час дослідження обставин життя дитини повністю відповідають встановленим обставинам в ході розгляду судової справи. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Але, відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Відповідно до принципу 6 Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. В даному випадку, сукупність досліджених обставин під час розгляду справи свідчить про те, що протягом фактично всього життя дитини, з моменту її народження, батько самоусунувся від виконання своїх обов'язків, будь-якої участі в житті дитини та реалізації її прав не приймає, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог та таке рішення буде сприяти забезпеченню інтересів дитини. При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір. Керуючись ст.ст. 6, 19, 141, 150, 164 ч. 1 п. 2, 165 СК України, ст.ст. 4, 12, 76, 89, 90, 264-268, 282, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повний текст рішення виготовлений 20.05.2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.Заочне рішення може бути оскаржено в Харківському апеляційному суді протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрована та мешкає АДРЕСА_1 .
Представник позивача Гава Наталія Олександрівна , адвокат, за договором, АДРЕСА_2 .
ВідповідачОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , що мав реєстрацію до 05.02.2016 року АДРЕСА_3 , наразі реєстрації не має.
Головуючий: суддя О.В. Бугера